Джон Мілнор
| Джон Віллард Мілнор | |
|---|---|
| John Willard Milnor | |
 |
|
| Народився | 20 лютого 1931 (86 років) Нью Джерсі, США |
| Громадянство |  США |
| Alma mater | Принстонський університет |
| Галузь наукових інтересів | Топологія |
| Науковий керівник | Ральф Фокс |
| Відомі учні | Тадатоші Акіба Джон Мазер Лоран Зібеман Майкл Співак |
| У шлюбі з | Дуза МакДафф[d] |
| Нагороди |  Національна наукова медаль США (1966) Премія Вольфа з математики (1989) Абелівська премія (2011) |
|
|
|
Джон Віллард Мілнор (англ. John Willard Milnor; народився 20 лютого 1931, Орандж, Нью Джерсі, США) — американський математик, лауреат Абелівської премії 2011 року.
Діяльність[ред. • ред. код]
Закінчив Принстонський університет. Учень відомого тополога Р. Фокса. Працював в Інституті перспективних досліджень в Принстоні і в Університеті Стоуні-Брук.
Основні роботи Мілнора по диференціальної топології. Одним з головних результатів Мілнора є доказ існування 7-мірних сфер з нестандартною гладкою структурою. Пізніше, спільно з Мішелем Кервером, він показав, що 7-мірна сфера має 15 гладких структур (28, якщо враховувати орієнтацію).
Важливі його результати в області К-теорії і динамічних систем. Також Мілнор є видатним педагогом — автором багатьох підручників.
Лауреат Філдсівської премії (1962) і премії Вольфа (1989). Нагороджений Національної наукової медаллю США (1966).[1] Його дружина, Дьюс Макдаффі, теж відомий американський математик.
Бібліографія російською мовою[ред. • ред. код]
- Милнор Дж. Введение в алгебраическую K-теорию. — М. : Мир, 1974. — 200 с.
- Милнор Дж. Голоморфная динамика. Вводные лекции. — Ижевск : РХД, 2000. — 320 с.
- Милнор Дж. Особые точки комплексных гиперповерхностей. — М. : Мир, 1971. — 126 с.
- Милнор Дж. Теорема об h-кобордизме. — М. : Мир, 1969. — 116 с.
- Милнор Дж. Теория Морса. — М. : Мир, 1965. — 184 с.
- Милнор Дж., Сташеф Дж. Характеристические классы. — М. : Мир, 1979. — 376 с.
- Милнор Дж., Уоллес А. Дифференциальная топология. Начальный курс. — М. : Мир, 1972. — 280 с.
- Милнор Дж., Хьюзмоллер Д. Симплектические билинейные формы. — М. : Наука, 1986. — 176 с.
Примітки[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
|
|||||||||||
|
||||||||
