Джон Мілнор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Віллард Мілнор
John Willard Milnor
John Milnor.jpg
Народився 20 лютого 1931(1931-02-20) (84 роки)
Нью Джерсі, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Прінстонський університет
Науковий керівник Ральф Фокс
Відомі учні Тадатоші Акіба
Джон Мазер
Лоран Зібеман
Майкл Співак
Нагороди Медаль Філдса — 1962
Національна наукова медаль США (1966)
Премія Вольфа з математики (1989)
Абелівська премія (2011)

Джон Віллард Мілнор (англ. John Willard Milnor; народився 20 лютого 1931, Орандж, Нью Джерсі, США) — американський математик, лауреат Абелівської премії 2011 року.

Діяльність[ред.ред. код]

Закінчив Прінстонський університет. Учень відомого тополога Р. Фокса. Працював в Інституті перспективних досліджень в Прінстоні і в Університеті Стоуні-Брук.

Основні роботи Мілнора по диференціальної топології. Одним з головних результатів Мілнора є доказ існування 7-мірних сфер з нестандартною гладкою структурою. Пізніше, спільно з Мішелем Кервером, він показав, що 7-мірна сфера має 15 гладких структур (28, якщо враховувати орієнтацію).

Важливі його результати в області К-теорії і динамічних систем. Також Мілнор є видатним педагогом — автором багатьох підручників.

Лауреат Філдсівської премії (1962) і премії Вольфа (1989). Нагороджений Національної наукової медаллю США (1966).[1] Його дружина, Дьюс Макдаффі, теж відомий американський математик.

Бібліографія російською мовою[ред.ред. код]

  • Милнор Дж. Введение в алгебраическую K-теорию. — М.: Мир, 1974. — 200 с.
  • Милнор Дж. Голоморфная динамика. Вводные лекции. — Ижевск: РХД, 2000. — 320 с.
  • Милнор Дж. Особые точки комплексных гиперповерхностей. — М.: Мир, 1971. — 126 с.
  • Милнор Дж. Теорема об h-кобордизме. — М.: Мир, 1969. — 116 с.
  • Милнор Дж. Теория Морса. — М.: Мир, 1965. — 184 с.
  • Милнор Дж., Сташеф Дж. Характеристические классы. — М.: Мир, 1979. — 376 с.
  • Милнор Дж., Уоллес А. Дифференциальная топология. Начальный курс. — М.: Мир, 1972. — 280 с.
  • Милнор Дж., Хьюзмоллер Д. Симплектические билинейные формы. — М.: Наука, 1986. — 176 с.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]