Майкл Фрідман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майкл Фрідман
Michael Freedman
Майкл Фрідман у 2010 році
Майкл Фрідман у 2010 році
Майкл Фрідман у 2010 році
Ім'я при народженні англ. Michael Hartley Freedman
Народився 21 квітня 1951(1951-04-21) (72 роки)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна США США
Діяльність математик, викладач університету, фізик
Alma mater Принстонський університет
Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь Математика
Заклад Microsoft Station Q
Університет Каліфорнії (Санта-Барбара)
Університет Каліфорнії (Сан-Дієго)
Інститут перспективних досліджень
Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Вільям Браудер
Вчителі William Browderd
Відомі учні Ян Агол
Аспіранти, докторанти Ян Агол
Xiao-Song Lind[1]
Thomas Kwok-Keung Aud[1]
Zheng-Xu Hed[1]
Fred Hicklingd[1]
Feng Luod[1]
Zhenghan Wangd[1]
Ping-Zen Ongd[1]
Stephen Howard Brindled[1]
Michael Patrick Caseyd[1]
Slava Krushkald[1]
Wei Huangd[1]
Hugh Nelson Howardsd[1]
Gabriela Georgeta Putinard[1]
Shu Yand[1]
Steven Jeffrey Altschulerd[1]
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське математичне товариство[2][3]
Відомий завдяки: Робота над гіпотезою Пуанкаре розмірності 4
Батько Benedict Freedmand
Мати Nancy Freedmand
Нагороди

CMNS: Майкл Фрідман у Вікісховищі

Майкл Хартлі Фрідман (англ. Michael Hartley Freedman; нар. 21 квітня 1951 , Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський математик.[4] У 1986 році він був удостоєний премії Філдса за роботу над гіпотезою Пуанкаре. Фрідман і Робіон Кірбі показали, що дивний R4 многовид існує.

Біографія[ред. | ред. код]

Фрідман народився в єврейській сім'ї в Лос-Анджелесі. Він вступив до університету Каліфорнії у Берклі в 1968 році і продовжив навчання в Принстонському університеті, де він отримав ступінь доктора філософських наук в 1973 році. Докторська дисертація під назвою Дослідження двомірної корозмірності (англ. Codimension-Two Surgery) була написана під керівництвом Вільяма Браудера. Після закінчення університету, Фрідман був призначений викладачем кафедри математики в університеті Каліфорнії, Берклі. Він обіймав цю посаду з 1973 до 1975 роки, після чого він став членом інституту перспективних досліджень в Принстоні. У 1976 році він був призначений асистентом професора на кафедрі математики університету Каліфорнії (Сан-Дієго). Після проведеного року в інституті перспективних досліджень (1980/81), він повертається до університету Каліфорнії (Сан-Дієго), де в 1982 році його призначили професором.

Фрідман отримав безліч інших нагород і почесних звань, включаючи Слоуна і Гуггенхайма стипендії, стипендію фонду МакАртура і Національну наукову медаль США. Він обраний членом Національні академії наук США і Американської академії мистецтв і наук.

В даний час він працює в Microsoft Station Q університету Каліфорнії (Санта-Барбара), де його команда бере участь у розробці топологічного квантового комп'ютера.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Michael H. Freedman and Frank Quinn, Topology of 4-manifolds, Princeton Mathematical Series, vol 39, Princeton University Press, Princeton, NJ, 1990. ISBN 0-691-08577-3 (англ.)
  • Freedman, Michael H.: Z2-systolic-freedom. Proceedings of the Kirbyfest (Berkeley, CA, 1998), 113—123 (electronic), Geom. Topol. Monogr., 2, Geom. Topol. Publ., Coventry, 1999. (англ.)
  • Freedman, Michael H.; Meyer, David A.; Luo, Feng: Z2-systolic freedom and quantum codes. Mathematics of quantum computation, 287—320, Comput. Math. Ser., Chapman & Hall/CRC, Boca Raton, FL, 2002. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]