Концевич Максим Львович

Концевич Максим Львович
рос. Максим Львович Концевич
Народився	25 серпня 1964(1964-08-25) (58 років) Хімки, Московська область, СРСР
Місце проживання	Маямі
Країна	Франція  Росія
Діяльність	математик, тополог
Alma mater	механіко-математичний факультет МДУd і Боннський університет
Галузь	математика
Заклад	Ратґерський університет, Інститут вищих наукових досліджень, Університет Каліфорнії (Берклі) і The Institute for Information Transmission Problems of Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступінь	доктор філософії
Вчителі	Гельфанд Ізраїль Мойсейович і Дон Цагірd
Відомі учні	Roland Friedrichd
Членство	Французька академія наук, Національна академія наук США і Європейська академія
Нагороди	Медаль Філдса (1998) Премія Пуанкареd (1997) Премія за прорив у математиці (2014) Премія з фундаментальної фізики (2012) Почесний доктор Віденського університетуd The Shaw Prize in Mathematical Sciencesd (2012) Премія Крафорда з математикиd (2008)
Концевич Максим Львович у Вікісховищі

Максим Львович Концевич (нар. 25 серпня 1964(19640825), Хімки, Росія) — французький математик російського походження. Отримав Філдсівську премію в 1998 році, на 23-му Міжнародному конгресі математиків в Берліні. Він також отримав Премію Анрі Пуанкаре в 1997 році і Премію Крафорда у 2008 році.

Біографія

Народився в сім'ї Лева Рафаїловича Концевича — радянського сходознавця, автора системи Концевича. Після отримання другого місця на Всесоюзній математичній олімпіаді, він був зарахований до Московського державного університету, але замість аспірантури вибрав в 1985 році роботу наукового співробітника в Інституті проблем передачі інформації в Москві. У 1992 році він отримав кандидатську ступінь в Боннському університеті під керівництвом Дон Бернар Загіра. Його дисертація доводить гіпотезу Едварда Віттена, що дві квантові гравітаційні моделі еквівалентні. В наш час^[коли?] він є професором Інституту вищих досліджень, Франція і заслужений професор у Університеті Маямі в Корал-Гейблс, Флорида, США.^{[джерело?]}

Його робота зосереджена на геометричних аспектах математичної фізики, в першу чергу на теорії вузлів, квантуванні і дзеркальній симетрії. Його найвідоміший результат формальне деформаційне квантування для будь-якого многовиду Пуассона. Він також ввів інваріанти вузлів, які визначаються складними інтегралами, аналогічними інтегралам Фейнмана. У топологічної теорії поля, він ввів простір модулів стабільних відображень, які можуть бути розглянуті як математично строге формулювання інтегралу Фейнмана для топологічної теорії струн. Ці результати є частиною його «внеску в чотири проблемами геометрії», за які він був нагороджений Філдсівською премією у 1998 році.^{[джерело?]}

Нагороди та визнання

• 1992: Премія Європейського математичного товариства
• 1992: Ph.D. Боннського університету
• 1997: Премія Пуанкаре
• 1998: Медаль Отто Гана
• 1998: Філдсівська премія
• 2002: член Французької академії наук
• 2002: член Європейської академії
• 2005 :Меморіальна лекція Соломона Лефшеца
• 2008: Премія Крафорда.
• 2012: Премія Шао за низку піонерських досліджень в алгебрі, геометрії та математичній фізиці.
• 2012: Премія з фундаментальної фізики.
• 2014: Премія за прорив у математиці.
• 2015: іноземний член Національної академії наук США

Посилання

• Fields Medal citation at the website of the 2002 International Congress of Mathematicians held in Beijing.
• Taubes, Clifford Henry (1998) «The work of Maxim Kontsevich». In Proceedings of the International Congress of Mathematicians, Vol. I (Berlin, 1998). Doc. Math., Extra Vol. I, 119—126.
• AMS Профіль Максима Концевича [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]