Концевич Максим Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Концевич Максим Львович
рос. Максим Львович Концевич
MaximKontsevich.jpg
Народився 25 серпня 1964(1964-08-25)[1] (55 років)
Хімки, Московська область, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of France.svg Франція[2]
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність математик, тополог
Alma mater механіко-математичний факультет МДУd і Боннський університет
Сфера інтересів математика
Заклад Ратґерський університет, Інститут вищих наукових досліджень[3], Університет Каліфорнії (Берклі)[3] і The Institute for Information Transmission Problems of Russian Academy of Sciencesd[3]
Науковий ступінь доктор філософії
Член Французька академія наук, Національна академія наук США і Європейська академія[4]
Нагороди

Концевич Максим Львович у Вікісховищі?

Максим Львович Концевич (нар. 25 серпня 1964(19640825), Хімки, Росія) — французький математик російського походження. Отримав Філдсівську премію в 1998 році, на 23-му Міжнародному конгресі математиків в Берліні. Він також отримав Премію Анрі Пуанкаре в 1997 році і Премію Крафорда у 2008 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Лева Рафаїловича Концевича — радянського сходознавця, автора системи Концевича. Після отримання другого місця на Всесоюзній математичній олімпіаді, він був зарахований до Московського державного університету, але замість аспірантури вибрав в 1985 році роботу наукового співробітника в Інституті проблем передачі інформації в Москві [5]. У 1992 році він отримав кандидатську ступінь в Боннському університеті під керівництвом Дон Бернар Загіра. Його дисертація доводить гіпотезу Едварда Віттена, що дві квантові гравітаційні моделі еквівалентні. В наш час[коли?] він є професором Інституту вищих досліджень, Франція і заслужений професор у Університеті Маямі в Корал-Гейблс, Флорида, США.[джерело?]

Його робота зосереджена на геометричних аспектах математичної фізики, в першу чергу на теорії вузлів, квантуванні і дзеркальній симетрії. Його найвідоміший результат формальне деформаційне квантування для будь-якого многовиду Пуассона. Він також ввів інваріанти вузлів, які визначаються складними інтегралами, аналогічними інтегралам Фейнмана. У топологічної теорії поля, він ввів простір модулів стабільних відображень, які можуть бути розглянуті як математично строге формулювання інтегралу Фейнмана для топологічної теорії струн. Ці результати є частиною його «внеску в чотири проблемами геометрії», за які він був нагороджений Філдсівською премією у 1998 році.[джерело?]

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]