Седрік Віллані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Седрик Віллані)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Седрік Віллані
фр. Cédric Villani
Народився 5 жовтня 1973(1973-10-05)[1][2][…] (50 років)
Брив-ла-Гаярд[4]
Місце проживання Париж
Країна  Франція
Діяльність математик, професор університету, політик
Alma mater Вища нормальна школа
Університет Париж IX
ліцей Людовика Великого
Галузь математичний аналіз, теорія диференціальних рівнянь[d] і математика[5]
Заклад Claude Bernard University Lyon 1d
Ліонський університет
Посада директор і депутат Національної асамблеї Франції
Науковий ступінь доктор габілітований (2008) і доктор філософії[d][6] (1998)
Науковий керівник П'єр-Луї Ліон
Аспіранти, докторанти Clément Mouhotd
Алессіо Фігаллі
François Bolleyd[7]
Rémi Peyred[7]
Thomas Gallouëtd[7]
Max Fathid[7]
Членство Французька академія наук
SAM High Level Groupd
French-American Foundationd
Папська академія наук
Conseil stratégique de la recherched
Інститут університетів Франціїd (2010)
Європейська академія[8]
Scientific Council of Wikimedia Franced (жовтень 2017)
Партія Renaissance (2020) і Ecology Democracy Solidarityd
Батько Patrice Villanid
Мати Jacqueline Villanid
Брати, сестри A-P Villanid
Vivien Villanid
У шлюбі з Claire Calmetd
Діти (2) Neven Villanid[9]
Родичі Arnaud Villanid, Béatrice Bonhommed і Mario Villanid
Нагороди
Особ. сторінка cedricvillani.org
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Седрік Віллані у Вікісховищі

Седрік Віллані (фр. Cédric Villani) (нар. 5 жовтня 1973(19731005) Брив-ла-Гаярд, Франція) — французький математик, лауреат премії Філдса 2010 року. Працює в галузі рівнянь з частинними похідними та математичної фізики.

Біографія[ред. | ред. код]

Віллані навчався в Вищій нормальній школі в 1992—1996 роках. 1998 року захистив докторську дисертацію в університеті Париж-Дофін під науковим керівництвом П'єр-Луї Ліона. У 2000 році стає професором École Normale Supérieure de Lyon, у 2009 — директором паризького інституту Анрі Пуанкаре.[10][11]

Наукова праця[ред. | ред. код]

Наукова робота Віллані зосереджена на теорії рівнянь з частинними похідними та їх використанні в статистичній механіці, в першу чергу в рівнянні Больцмана. Разом із Клеманом Муо він також працював з нелінійним загасанням Ландау.[12] Інші наукові роботи стосуються теорії оптимального транспортування та її застосування в диференційній геометрії.

Філдсівську премію одержав за роботу над загасанням Ландау та рівнянням Больцмана.[11]

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Mathematical Topics in collisional kinetic theory. In: Denis Serre, Susan Friedlander (Herausgeber): Handbook of mathematical fluid dynamics. Band 1, Elsevier 2002.
  • Topics in Optimal Transportation. American Mathematical Society 2003.
  • Optimal transport, old and new (= Grundlehren der mathematischen Wissenschaften Band 338). Springer Verlag, Berlin/Heidelberg 2009, ISBN 978-3-540-71049-3.
  • Optimal transportation, dissipative partial differential equations and functional inequalities (Lecture notes in Mathematics, Band 1813). Springer Verlag, 2002 (Caffarelli, Salsa Herausgeber).
  • Limites hydrodynamiques de l’équation de Boltzmann (d'après C. Bardos, F. Golse, C. D. Levermore, P.-L. Lions, N. Masmoudi, L. Saint-Raymond), Séminaire Bourbaki Nr. 893, Juni 2001, Astérisque Band 282, 2002.
  • mit G. Toscani: Sharp entropy dissipation bounds and explicit rate of trend to equilibrium for the spatially homogeneous Boltzmann equation, Commun. Math. Phys., Band 203, 1999, S. 667—706
  • mit G. Toscani: On the trend to equilibrium for some dissipative systems with slowly increasing a priori bounds, J. Stat. Phys., Band 98, 2000, S. 1279—1309
  • A review of mathematical topics in collisional kinetic theory. In: Handbook of mathematical fluid dynamics, North-Holland, Band 1, 2002, S. 71–305.
  • Cercignani's conjecture is sometimes true and always almost true, Commun. Math. Phys., Band 234, 2003, S. 455—490
  • mit Laurent Desvillettes: On the trend to global equilibrium for spatially inhomogeneous kinetic systems: The Boltzmann equation, Inventiones Mathematicae, Band 159, 2005, S. 245—316
  • Mathematics of granular materials. In: J. Statistical Physics. Band 124, 2006, S. 781—822.
  • Hypocoercivity, Memoirs American Mathematical Society, Band 202, 2009.
  • mit C. Mouhot: On Landau damping, Acta Mathematica, Band 207, 2011, S. 29–201, Arxiv
  • Das lebendige Theorem, S. Fischer, Frankfurt am Main 2013, ISBN 978-3-10-086007-1 (original: Théorème vivant, Bernard Grasset, Paris 2012). Review von Jacques Hurtubise, Notices AMS, 2014, Nr.2, pdf
  • Les Coulisses de la création, Flammarion, Paris 2015 (mit Komponist und Pianist Karol Beffa)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ BD Gest'
  2. ↑ GeneaStar
  3. ↑ Roglo — 1997. — 9000000 екз.
  4. ↑ https://plus.google.com/+WillieWong/posts/8HnSZU7nNsY
  5. ↑ https://www.accademiadellescienze.it/attivita/premi-e-borse/premio-gili-agostinelli
  6. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  7. ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Villani_Cedric
  9. ↑ https://gw.geneanet.org/wikifrat?lang=fr&n=villani&oc=0&p=cedric
  10. ↑ Mathematics Genealogy Project — Cédric Villani.
  11. ↑ а б Fields Medal — Cédric Villani [Архівовано 22 серпня 2010 у Wayback Machine.].
  12. ↑ On Landau damping
  13. ↑ The European Mathematical Society (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  14. ↑ Математичний інститут Тулузи (фр.). Архів оригіналу за 8 травня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  15. ↑ International Association of Mathematical Physics (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  16. ↑ Международный математический конгресс (англ.). Архів оригіналу за 2 вересня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  17. ↑ Cédric Villani, new member of the French Academy of Science Accessed on line 20 May 2015.
  18. ↑ Josiah Willard Gibbs Lectures — No. 86, January 2013, San Diego, CA; Cédric Villani Accessed on line 20 May 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Альфорс / Дуглас (1936) • Сельберг / Шварц (1950) • Кодайра / Серр (1954) • Рот / Том (1958) • Мілнор / Германдер (1962) • Атія / Гротендік / Коен / Смейл (1966) • Бейкер / Новіков / Томпсон / Хіронака (1970) • Бомб'єрі / Мамфорд (1974) • Делінь / Квіллен / Маргуліс / Фефферман (1978) • Конн / Терстон / Яу (1982) • Дональдсон / Фалтінгс / Фрідман (1986) • Віттен / Джонс / Дрінфельд / Морі (1990) • Бурген / Зельманов / Йокко / Ліон (1994) • Борхердс / Гауерс / Концевич / МакМаллен (1998) • Воєводський / Лаффорг (2002) • Вернер / Окуньков / Перельман1 / Тао (2006) • Віллані / Лінденштраус / Нго / Смирнов (2010) • Авіла / Бгаргава / Гайрер / Мірзахані (2014) • Кочер Біркар / Алессіо Фігаллі / Петер Шольце / Акшай Венкатеш (2018) • Дюмініль-Копен / Джун Ха / Мейнард / Вязовська (2022) •
1 Відмовився від премії
Портал:Математика
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Седрік_Віллані&oldid=40136259