Аллілуєва Надія Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аллілуєва Надія Сергіївна
Nadezhda Sergeyevna Alliluyeva (1901–1932).jpg
Народилася 22 вересня 1901(1901-09-22) або 2 січня 1901(1901-01-02)
Баку, Російська імперія або Тбілісі, Російська імперія
Померла 9 листопада 1932(1932-11-09)[1] (31 рік)
Москва, СРСР
·вогнепальне поранення
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Діяльність скульптор
Alma mater Всесоюзна промислова академія[d]
Партія КПРС
Батько Аллілуєв Сергій Якович
Брати, сестри  • Q21635429?
У шлюбі з Сталін Йосип Віссаріонович
Діти Аллілуєва Світлана Йосипівна і Сталін Василь Йосипович

Надія Сергіївна Аллілуєва (22 вересня 1901 року, Баку, Бакинська губернія, Російська імперія — 9 листопада 1932 року, Москва, СРСР) — радянський партійний діяч, друга дружина Генерального секретаря ЦК ВКП (б) І. В. Сталіна. Член ВКП (б) з 1918 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї робітника-революціонера С. Я. Аллілуєва. Хрещениця радянського партійного діяча А.С. Єнукідзе.

Коли в 1917 у І. В. Сталін повернувся в Петроград із сибірського заслання, між ним і шістнадцятирічної Надею почався роман. У 1918 році вони одружилися. Їхні діти Василь (19211962) і Світлана (19262011).

Працювала в Наркоматі у справах національностей, в секретаріаті В. І. Леніна, співпрацювала в редакції журналу «Революція і культура» та в газеті «Правда». У 1921 році виключалася з партії «за суспільну пасивність і прихильність до анархо-синдикалізму». З 1929 року вчилася в Московській промисловій академії на факультеті текстильної промисловості.

У ніч з 8 на 9 листопада 1932 року Надія Сергіївна вистрілила собі в серце з «Вальтера», зачинившись у своїй кімнаті.

Пам'ятник на могилі Надії Аллілуєвої авторства скульптора І. Д. Шадра (нині на кладовищі встановлено копію скульптури, оригінал знаходиться в Третьяковській галереї)

Прийнято вважати, що приводом для її самогубства стало загострення хвороби. Її часто мучили сильні головні болі. У неї, судячи з усього, було неправильне зрощення кісток черепного склепіння, і в подібних випадках самогубство не рідкість[2][3].

У газеті «Правда» був надрукований офіційний некролог, а також особливу лист-співчуття Сталіну особисто від Бориса Пастернака.

« Н. С. Аллілуєвої. У ніч на 9 листопада померла активний і відданий член партії тов. Надія Сергіївна Аллілуєва. ЦК ВКП (б) »

Похована на Новодівичому кладовищі, на її могилі поставлено пам'ятник з білого мармуру з написом: «Надія Сергіївна Аллілуєва-Сталіна / 1901—1932 / член ВКП (б) / від Й. В. Сталіна».

Йосип Віссаріонович Сталін часто відвідував могилу дружини і довго сидів на мармуровій лавці навпроти.

В даний час пам'ятник Аллілуєвої накритий плексігласовий коробом через те, що цей тип мармуру руйнується в умовах московської погоди. У підстави пам'ятника раніше лежала чавунна троянда, встановлена в пам'ять про справжню бордову троянду, кинуту Аллілуєвою в обличчя Сталіну в день своєї загибелі [3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  2. Прийомний син Сталіна розповідає про маловідомі епізодах з життя його родини//Російська газета
  3. "Ні від кого з родичів я ніколи не чула про її хвороби. Траплялися в неї деколи напади мігрені, але причина фатального пострілу, звичайно, не в цьому. Надія застрелилася після сварки з дідом (І. В. Сталіним — прим.), Що сталася на банкеті в будинку Ворошилова. Вона виїхала на квартиру в Кремль, а він відправився на дачу. Увечері Надія Сергіївна кілька разів дзвонила йому з міста, але він кинув трубку і більше до телефону не підходив. Чим це обернеться, дід передбачити не міг … "(Внучка І. В. Сталіна Галина Джугашвілі) [1].

Джерела[ред. | ред. код]