Аллілуєва Надія Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Nadezhda Sergeyevna Alliluyeva (1901–1932).jpg

Надія Сергіївна Аллілуєва (22 вересня 1901 року, Баку, Бакинська губернія, Російська імперія — 9 листопада 1932 року, Москва, СРСР) — радянський партійний діяч, друга дружина Генерального секретаря ЦК ВКП (б) І. В. Сталіна. Член ВКП (б) з 1918 року.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася в сім'ї робітника-революціонера С. Я. Аллілуєва. Хрещениця радянського партійного діяча А.С. Єнукідзе.

Коли в 1917 у І. В. Сталін повернувся в Петроград із сибірського заслання, між ним і шістнадцятирічної Надею почався роман. У 1918 році вони одружилися. Їхні діти Василь (19211962) і Світлана (р. 1926).

Працювала в Наркоматі у справах національностей, в секретаріаті В. І. Леніна, співпрацювала в редакції журналу «Революція і культура» та в газеті «Правда». У 1921 році виключалася з партії «за суспільну пасивність і прихильність до анархо-синдикалізму». З 1929 року вчилася в Московській промисловій академії на факультеті текстильної промисловості.

У ніч з 8 на 9 листопада 1932 року Надія Сергіївна вистрілила собі в серце з «Вальтера», зачинившись у своїй кімнаті.

Пам'ятник на могилі Надії Аллілуєвої авторства скульптора І. Д. Шадра (нині на кладовищі встановлено копію скульптури, оригінал знаходиться в Третьяковській галереї)

Прийнято вважати, що приводом для її самогубства стало загострення хвороби. Її часто мучили сильні головні болі. У неї, судячи з усього, було неправильне зрощення кісток черепного склепіння, і в подібних випадках самогубство не рідкість[1][2].

У газеті «Правда» був надрукований офіційний некролог, а також особливу лист-співчуття Сталіну особисто від Бориса Пастернака.

« Н. С. Аллілуєвої. У ніч на 9 листопада померла активний і відданий член партії тов. Надія Сергіївна Аллілуєва. ЦК ВКП (б)  »

Похована на Новодівичому кладовищі, на її могилі поставлено пам'ятник з білого мармуру з написом: «Надія Сергіївна Аллілуєва-Сталіна / 1901—1932 / член ВКП (б) / від Й. В. Сталіна».

Йосип Віссаріонович Сталін часто відвідував могилу дружини і довго сидів на мармуровій лавці навпроти.

В даний час пам'ятник Аллілуєвої накритий плексігласовий коробом через те, що цей тип мармуру руйнується в умовах московської погоди. У підстави пам'ятника раніше лежала чавунна троянда, встановлена в пам'ять про справжню бордову троянду, кинуту Аллілуєвою в обличчя Сталіну в день своєї загибелі [2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Прийомний син Сталіна розповідає про маловідомі епізодах з життя його родини//Російська газета
  2. "Ні від кого з родичів я ніколи не чула про її хвороби. Траплялися в неї деколи напади мігрені, але причина фатального пострілу, звичайно, не в цьому. Надія застрелилася після сварки з дідом (І. В. Сталіним — прим.), Що сталася на банкеті в будинку Ворошилова. Вона виїхала на квартиру в Кремль, а він відправився на дачу. Увечері Надія Сергіївна кілька разів дзвонила йому з міста, але він кинув трубку і більше до телефону не підходив. Чим це обернеться, дід передбачити не міг … "(Внучка І. В. Сталіна Галина Джугашвілі) [1].

Джерела[ред.ред. код]