Аллілуєва Світлана Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аллілуєва Світлана Йосипівна
Svetlana Alliluyeva 1970.jpg
Ім'я при народженні груз. სვეტლანა ალილუევა
рос. Светлана Иосифовна Сталина
Народилася 28 лютого 1926(1926-02-28)[1][2][…]
Москва, СРСР[4]
Померла 22 листопада 2011(2011-11-22)[5][1][…] (85 років)
Ричленд-Сентер, Вісконсин, США
·колоректальний рак
Країна Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of the United States.svg США
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність перекладачка, автобіографістка, письменниця, мемуаристка, філологиня
Alma mater Історичний факультет МДУd
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Ступінь кандидат філологічних наук
Батько Сталін Йосип Віссаріонович
Мати Аллілуєва Надія Сергіївна
Брати, сестри Яків Джугашвілі, Сталін Василь Йосипович, Konstantin Kuzakovd, Сергєєв Артем Федорович, Alexander Davydovd і unnamed infant Jughashvilid
У шлюбі з Grigory Morozovd, Жданов Юрій Андрійович, William Wesley Petersd і Ivan Svanidzed
Діти Аллілуєв Йосип Григорович, Yekaterina Zhdanovad і Chrese Evansd
Автограф Svetlana Alliluyeva signature.svg

CMNS: Аллілуєва Світлана Йосипівна у Вікісховищі

Світла́на Йо́сипівна Аллілу́єва (груз. სვეტლანა იოსებინა ალილუევა; в еміграції — Лана Пітерс, англ. Lana Peters; 28 лютого 1926, Ленінград, СРСР — 22 листопада 2011, Ричленд, Вісконсин, США) — радянська філологиня-перекладачка, кандидатка філологічних наук; мемуаристка. Донька Йосипа Сталіна

Отримала широку популярність як дочка Йосипа Сталіна, про життя якого залишила низку робіт у жанрі мемуарів. В 1967 емігрувала з СРСР до США.

Аллілуєва та Сталін
Аллілуєва на руках у Лаврентія Берії

У першому шлюбі — дружина радянського вченого-юриста Г. І. Морозова, у другому — дружина члена-кореспондента АН СРСР Ю. А. Жданова, невістка Секретаря ЦК ВКП (б) А. О. Жданова. Мати російського кардіолога І. Г. Аллілуєва.

Життєпис[ред. | ред. код]

Світлана Йосипівна Аллілуєва народилась 28 лютого 1926 року в Ленінграді, коли її батько, Йосип Сталін, був одружений на Надії Аллілуєвій, яка не схотіла брати прізвище чоловіка. Вона була другою дитиною в родині; її старший брат – Василь та звідний – Яків Сванідзе[6].

Освіта[ред. | ред. код]

Світлана навчалась у зразковій школі №25 м. Москва[7], яку закінчила із золотою медаллю.

По закінченню школи, за наполяганням батька, Світлана стала студенткою історичного факультету МДУ. Після отримання диплому вона вступає до аспірантури Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1954 році вона успішно захищає дисертацію та отримує ступінь кандидатки філологічних наук.

Після закінчення аспірантури Світлана почала займатися улюбленою справою. Вона стала справжнім філологом, працювала в Інституті світової культури, перекладала англомовні книги, серед яких був і роман Джона Льюїса «Мюнхенська змова»[8].

Втеча з СРСР[ред. | ред. код]

20 грудня 1966 року приїхала в Індію, супроводжуючи прах свого цивільного чоловіка Браджеша Сінгха. 6 березня попросила радянського посла Бенедиктова дозволити їй залишитися в Індії, але він наполягав на тому, щоб вона повернулася до Москви 8 березня, і заявив, що їй більше не дозволять виїхати із СРСР. Того ж дня Аллілуєва з'явилася в посольство США в Делі з паспортом і багажем і попросила політичного притулку[9]. Уряд США утримався від надання громадянства, але сприяв виїзду Аллілуєвої в Італію. Після кількох місяців в Італії, Алілуєва оселилась в Швейцарії. У квітні 1967 року проблема отримання громадянства США була розв'язана та Алілуєва переїхала до Сполучених Штатів і оселилась в Прінстоні (Нью-Джерсі).

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Все життя Світлана писала мемуари зі спогадами про вождя народів та її життя у Кремлі. Перша книга отримала назву «20 листів до друга» та вийшла в 1967 році в Лондоні. Книга стала популярною як на Заході так і в СРСР. Після цього Світлана, яка на той час обрала псевдонім Лана Пітерс, випустила ще 3 книги: «Тільки один рік», «Далека музика» та «Книга для онучок». Проте вони визнання не отримали[8].

Повернення в СРСР та остаточний від`їзд у США[ред. | ред. код]

У 1984 році Світлана повернулася до СРСР, де прожила два роки, після чого знов виїхала до США та відмовилась від громадянства СРСР. Мешкала у хостелі міста Медісон. У 2005 році знімалась у документальному проекті «Світлана про Світлану».

Померла 22 листопада 2011 року[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118648276 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. http://www.latimes.com/news/obituaries/la-me-lana-peters-20111129,0,1359088.story
  6. Светлана Аллилуева - биография, фото, личная жизнь, дети дочери Сталина. Биография, личная жизнь знаменитостей. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  7. Где учились дети Сталина | Новости - «Виртуальная Академия». www.virtualacademy.ru. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  8. а б в Триває перевірка.... biographe.ru. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  9. Американская одиссея Светланы Аллилуевой [Архівовано 19 травня 2012 у WebCite](рос.)