Аллілуєва Світлана Йосипівна
| Аллілуєва Світлана Йосипівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні |
груз. სვეტლანა ალილუევა рос. Светлана Иосифовна Сталина |
| Народилася |
28 лютого 1926[1][2][…] Москва, СРСР[4] |
| Померла |
22 листопада 2011[5][1][…] (85 років) Ричленд-Сентер, Вісконсин, США ·колоректальний рак |
| Країна |
 Росія СРСР США Велика Британія |
| Діяльність | перекладачка, автобіографістка, письменниця, мемуаристка, філологиня |
| Alma mater | Історичний факультет МДУd |
| Заклад | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
| Ступінь | кандидат філологічних наук |
| Батько | Сталін Йосип Віссаріонович |
| Мати | Аллілуєва Надія Сергіївна |
| Брати, сестри | Яків Джугашвілі, Сталін Василь Йосипович, Konstantin Kuzakovd, Сергєєв Артем Федорович, Alexander Davydovd і unnamed infant Jughashvilid |
| У шлюбі з | Grigory Morozovd, Жданов Юрій Андрійович, William Wesley Petersd і Ivan Svanidzed |
| Діти | Аллілуєв Йосип Григорович, Yekaterina Zhdanovad і Chrese Evansd |
| Автограф |
 |
 Аллілуєва Світлана Йосипівна у Вікісховищі | |
Світла́на Йо́сипівна Аллілу́єва (груз. სვეტლანა იოსებინა ალილუევა; в еміграції — Лана Пітерс, англ. Lana Peters; 28 лютого 1926, Ленінград, СРСР — 22 листопада 2011, Ричленд, Вісконсин, США) — радянська філологиня-перекладачка, кандидатка філологічних наук; мемуаристка. Донька Йосипа Сталіна
Отримала широку популярність як дочка Йосипа Сталіна, про життя якого залишила низку робіт у жанрі мемуарів. В 1967 емігрувала з СРСР до США.
У першому шлюбі — дружина радянського вченого-юриста Г. І. Морозова, у другому — дружина члена-кореспондента АН СРСР Ю. А. Жданова, невістка Секретаря ЦК ВКП (б) А. О. Жданова. Мати російського кардіолога І. Г. Аллілуєва.
Життєпис[ред. | ред. код]
Світлана Йосипівна Аллілуєва народилась 28 лютого 1926 року в Ленінграді, коли її батько, Йосип Сталін, був одружений на Надії Аллілуєвій, яка не схотіла брати прізвище чоловіка. Вона була другою дитиною в родині; її старший брат – Василь та звідний – Яків Сванідзе[6].
Освіта[ред. | ред. код]
Світлана навчалась у зразковій школі №25 м. Москва[7], яку закінчила із золотою медаллю.
По закінченню школи, за наполяганням батька, Світлана стала студенткою історичного факультету МДУ. Після отримання диплому вона вступає до аспірантури Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
У 1954 році вона успішно захищає дисертацію та отримує ступінь кандидатки філологічних наук.
Після закінчення аспірантури Світлана почала займатися улюбленою справою. Вона стала справжнім філологом, працювала в Інституті світової культури, перекладала англомовні книги, серед яких був і роман Джона Льюїса «Мюнхенська змова»[8].
Втеча з СРСР[ред. | ред. код]
20 грудня 1966 року приїхала в Індію, супроводжуючи прах свого цивільного чоловіка Браджеша Сінгха. 6 березня попросила радянського посла Бенедиктова дозволити їй залишитися в Індії, але він наполягав на тому, щоб вона повернулася до Москви 8 березня, і заявив, що їй більше не дозволять виїхати із СРСР. Того ж дня Аллілуєва з'явилася в посольство США в Делі з паспортом і багажем і попросила політичного притулку[9]. Уряд США утримався від надання громадянства, але сприяв виїзду Аллілуєвої в Італію. Після кількох місяців в Італії, Алілуєва оселилась в Швейцарії. У квітні 1967 року проблема отримання громадянства США була розв'язана та Алілуєва переїхала до Сполучених Штатів і оселилась в Прінстоні (Нью-Джерсі).
Літературна діяльність[ред. | ред. код]
Все життя Світлана писала мемуари зі спогадами про вождя народів та її життя у Кремлі. Перша книга отримала назву «20 листів до друга» та вийшла в 1967 році в Лондоні. Книга стала популярною як на Заході так і в СРСР. Після цього Світлана, яка на той час обрала псевдонім Лана Пітерс, випустила ще 3 книги: «Тільки один рік», «Далека музика» та «Книга для онучок». Проте вони визнання не отримали[8].
Повернення в СРСР та остаточний від`їзд у США[ред. | ред. код]
У 1984 році Світлана повернулася до СРСР, де прожила два роки, після чого знов виїхала до США та відмовилась від громадянства СРСР. Мешкала у хостелі міста Медісон. У 2005 році знімалась у документальному проекті «Світлана про Світлану».
Померла 22 листопада 2011 року[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118648276 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ http://www.latimes.com/news/obituaries/la-me-lana-peters-20111129,0,1359088.story
- ↑ Светлана Аллилуева - биография, фото, личная жизнь, дети дочери Сталина. Биография, личная жизнь знаменитостей. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Где учились дети Сталина | Новости - «Виртуальная Академия». www.virtualacademy.ru. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ а б в Триває перевірка.... biographe.ru. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Американская одиссея Светланы Аллилуевой [Архівовано 19 травня 2012 у WebCite](рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |