Патріархат (соціальні відносини)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Патріархат (від грец. πατήρ — «батько» і ἀρχή — «початок, влада») — в сучасній гендерній соціології — система соціальних стосунків, в якій жінка та жіноче завжди підпорядковане чоловікові та чоловічому. Дане поняття є одним з найуживаніших у фемінізмі[1]. Також інколи називається андрократією[2] (англ. androcracy — від грец. ανδροκρατία) або андрархією[3] (англ. andrarchy — від грец. ανδραρχία).

Універсальна концепція патріархату як системи панування в суспільстві[ред.ред. код]

Раніше в західноєвропейських студіях термін «патріархат» використовувався для позначення автократичної влади чоловіка — глави сім'ї. У сучасній науковій літературі його вживають більш широко, як позначення соціальних систем, в яких влада знаходиться переважно в руках дорослих чоловіків[4][5][6][7]. В гендерній психології і соціології сьогодні прийнято розуміти «гендерну владу» в суспільстві, яка виражається у домінуванні чоловіків над жінками: у новітніх гендерних дослідженнях патріархат це закономірний стан загальноісторичних чи регіональних соціальних трансформацій, за яких виникають потреба та можливість умовно надмірного використання маскулінізованих відносин у суспільстві[8].

Патріархат — характеристика структури всього суспільства, а не стосунків в окремих сім'ях і колективах: нерівність статей відтворюється незалежно від особистих переваг і намірів окремих чоловіків і жінок; вона підтримується гендерними нормами і умовами організації суспільного та приватного життя. Патріархальний гендерний порядок приписує чоловікам і жінкам жорстко певні ролі, стандарти поведінки, виконання яких вимагає від них суспільство[9].

Виникнення патріархату пов'язують із розпадом первіснообщинного ладу. В історії людства патріархат проявлявся в громадській, правової, політичної та економічної організації різних культур. Патріархат також впливає на сучасне людство, хоча багато культур протягом XX століття перейшли до більш егалітарного суспільного устрою[10]. На думку деяких дослідників усі сучасні суспільства залишаються патріархальними, і відрізняються лише за ступенем гендерної нерівності та характером її проявів[11].

Місце та роль поняття «патріархат» в гендерних студіях[ред.ред. код]

В англосаксонській академічній традиції (у Північній Америці, Західній Європі та Австралії) зародження дослідницького інтересу до проблематики чоловіків та маскулінності з гендерної точки зору припадає на середину та другу половину 1970-х років. До того часу низький інтерес до теми маскулінностей і маргінальне положення досліджень чоловіків були типовими і для західного академічного контексту, хоча історія вивчення цього питання там є довшою та досить плідною[12]. Остаточно гендерні студії увійшли до наукового обігу в західноєвропейських країнах, США і Канаді на початку 1980-х років.

Гендерне понятійне поле включає:

На початку 1990-х років професор соціології Сільвія Волбі[en] з США дала визначення поняття «патріархат» як системи взаємопов'язаних соціальних структур, за допомогою яких чоловіки пригнічують та експлуатують жінок. Через це категорія «патріархат» є однією з найуживаніших у фемінізмі, одна із представниць якого американка Кейт Міллет[en] вважає, що патріархальними були всі історичні цивілізації: під орудою чоловіків завжди були армія, індустрія, технологія, освіта, наука, політика і фінанси — усе, з чого складається влада. З її точки зору, сучасні суспільства теж патріархальні, відрізняються лише ступенем та особливостями соціальної нерівності, зумовленої соціальним статусом чоловіків і жінок, тобто гендерними нерівностями[13].

На рубежі XX і XXI століть нові підходи та напрями, серед них і гендерні дослідження, почали освоювати і вітчизняні соціологія і психологія, хоча цю проблематику немало дослідників розглядають як екстравагантну[14].

Патріархальна сім'я[ред.ред. код]

Термін «патріархат» широко використовується у побутовій лексиці, що певною мірою девальвує його наукове значення[8]. Найбільш уживаним є поняття патріархальної сім'ї. Під великою патріархальною сім'єю (батьківська сім'я) зазвичай вважається сімейна громада — родинний колектив нащадків одного батька, що складається з кількох поколінь і на чолі якої стоїть патріарх. Батьківська сім'я ґрунтується на спільному виробництві і споживанні — патріархальна сім'я об'єднує кілька поколінь найближчих родичів, що ведуть спільне господарство. У класичному вигляді вона існувала на перших етапах рабовласницької формації, але різні її модифікації збереглися у багатьох народів до теперішнього часу.

Велика патріархальна сім'я складається з індивідуальних або малих сімей. Хоча патріархальна сім'я як правило є формою моногамної (парної) одношлюбної сім'ї, однак строго моногамною така сім'я була лише для жінки. В патріархальних суспільствах часто практикується багатоженство, а розвиток рабства та інших форм залежності і панування відкривали перед чоловіками різні форми полігінії[15].

На українських теренах поняття «патріархальної сім'ї» пов'язане з канонами сімейного права, що усталились з прийняттям християнства в Київський Русі: відповідно до візантійського канонічного права в сімейних стосунках установлювалася одношлюбність, церква забороняла укладення шлюбу з представниками інших конфесій, ухилялась освячувати шлюби між людьми, які належали до різних соціальних станів. Одношлюбність при цьому ґрунтується не на згоді союзу між чоловіком і жінкою (біархат), а на поневоленні однієї статі іншою — дружина вважається «власністю» чоловіка[16].

Патріархальні стосунки характеризуються, зокрема, такими ознаками, як патрилінійність (рахунок походження дітей, спорідненості та успадкування здійснюється по лінії батька) і патрилокальність (проживання дружини в сім'ї або будинку чоловіка, вибір місця проживання сім'ї чоловіком), моногамія (двобатьківська сім'я) або полігінія (багатоженство), але не сім'я з кількома чоловіками, впорядковані статеві зв'язки чоловіка з однією жінкою (дружиною) при одношлюбності або впорядковані статеві зв'язки чоловіка з кількома жінками при багатоженстві, зосередженість прав щодо розпорядження майном та економічним життям сім'ї в руках чоловіка-господаря. Патріархат характерний практично для всіх традиційних суспільств.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вербець В. В., Субот О. А., Христюк Т. А. Суть гендерної соціології та категоріальний апарат // Соціологія: Навчальний посібник. — К. : КОНДОР, 2009. — 550 с. — ISBN 978-966-351-222-8.
  2. Андрократія. Словник ґендерних термінів. 
  3. Андрархія. Словник ґендерних термінів. 
  4. Meagher, Michelle (2011). patriarchy. У Ritzer, George & Ryan, J. Michael. The Concise Encyclopedia of Sociology. John Wiley & Sons. с. 441–442. ISBN 978-1-4051-8353-6. 
  5. Giddens, Anthony & Griffiths, Simon (2006). Sociology (вид. 5th). Polity. с. 473. ISBN 978-0-7456-3379-4. 
  6. Gordon, April A. (1996). Transforming capitalism and patriarchy: gender and development in Africa. Lynne Reiner. с. 18. ISBN 978-1-55587-629-6. 
  7. Boynton, Victoria & Malin, Jo, ред. (2005). Patriarchy. Encyclopedia of Women's Autobiography: K-Z. Greenwood Publishing Group. с. 453. ISBN 978-0-313-32739-1. 
  8. а б Кислий О. Є. Патріархат // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003­—2013. — ISBN 966-00-0632-2.
  9. Гендер для «чайников»-2 / под ред. Ирины Тартаковской. — Фонд имени Генриха Бёлля. — М. : Просветительско-издательский центр «Звенья», 2009. — 246 с. — ISBN 978–5–7870–0110–5. (рос.) (український переклад)
  10. Malti-Douglas, Fedwa (2007). Encyclopedia of Sex and Gender. Detroit: Macmillan. ISBN 0-02-865960-0
  11. Оксана Кісь. Ґендерні студії в Україні: стан, проблеми, перспективи // Ї. — 17 серпня 2000.
  12. Carrigan T., Connell B., Lee J. Towards a new sociology of masculinity // Theory and Society. — 1985. — Vol. 14/5. — Р. 551—604
  13. Бурейчак, Тетяна. «Гендер і чоловіки». Гегемонія чоловіків: від теорії до практики. Журнал «Я». 
  14. Бурейчак Т. Гегемонія чоловіків у пострадянській Україні: дискурси та практики // Перехресні стежки українського маскулінного дискурсу : Культура й література XIX–XXI століть / За ред. А. Матусяк. — К. : Laurus, 2014. — С. 43-68. — ISBN 978-966-2449-67-9.
  15. Патріархальна сім'я // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  16. Патріархальна сім'я // Сексологічна енциклопедія.

Джерела[ред.ред. код]