Белейович Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Белейлович Іван)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Белейович
УПА погон 09 - Сотник.svg Сотник
Белейлович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 червня 1916(1916-06-01)
с. Микуличин, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область
Смерть 19 липня 1999(1999-07-19) (83 роки)
там само
Псевдо «Дзвінчук»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Карпатська Україна
Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС Karptska Ukraina COA.svg Карпатська Січ
UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
ВО-5 «Маківка»
Нагороди та відзнаки

Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 20.07.1945

Іван Федорович Белейович (псевдо: «Дзвінчук») (1 червня 1916, с. Микуличин, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область — 19 липня 1999, там само) — командир Української Народної Самооборони Станіславської області, командир 5-ї ВО «Маківка» групи УПА-«Захід».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 червня 1916 року в Микуличині (тепер Яремчанська міська рада Івано-Франківської області).

Навчався у Станиславській гімназії, але був виключений за членство в ОУН. Закінчив навчання в гімназії у Тлумачі.

З 1938 року в Карпатській Україні, комендант охорони штабу Карпатської Січі. Після окупації Закарпаття Угорщиною пробився до Румунії, а звідти через Сербію та Хорватію добрався до Австрії. В 1940 році служив у вартівничих сотнях біля Кракова.

З початком війни повернувся у рідне село. Протягом 1941—1943 військовий референт окружного та обласного проводів ОУН. У 1943 році призначений обласним командиром Української Народної Самооборони.

У січні 1944 командир Воєнної Округи УПА «Маківка» (ВО-5 «Маківка»), яка територіально складалась зі Стрийщини, Дрогобиччини, Самбірщини і Турківщини. Був відповідальний за охорону першого Великого збору УГВР у липні 1944, проводив церемонію першої збірної присяги УГВР вояками УПА 5 серпня 1944 р.

З 1945 працює у мережі ОУН, у 1946 підвищений до сотника. В серпні 1947 як керівник групи кур'єрів УГВР йде на Захід, але попадає до полону в Чехословаччині. Переданий чеською владою МГБ, з яким пішов на співпрацю і допомагав ліквідувати ОУН Надвірнянщини[1].

Засуджений до 25 років тюрми суворого режиму і без прав повернення на Україну. Завдяки амністії 1956 року звільнений і повертається до рідного села. Жив тут під постійним наглядом агентів МГБ. У 1967 році одружився з Марією Вередюк.

Помер Іван Белейлович 19 липня 1999 року, похований у Микуличині.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лесів С., Коретчук Я. П. Хмара, сотник УПА. В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943—1945. Додатки. — Калуш : Карпатський акцент, 2014. — с. 10. — ISBN 978-966-2728-10-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]