Бутковський Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Бутковський
УПА погон 11 - Підполковник.svg Підполковник
Butkovskyi ivan.jpg
Загальна інформація
Народження 2 травня 1910(1910-05-02)
Сколе, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть 5 серпня 1967(1967-08-05) (57 років)
Мюнхен, Баварія,
Німеччина Федеративна Республіка Німеччина
поховання: 
Псевдо «Гуцул»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Карпатська Україна
Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС Karptska Ukraina COA.svg Карпатська Січ
UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
ВО-4 «Говерла»
Нагороди та відзнаки

Золотий Хрест Бойової Заслуги 2 класу

Бутковський Іван (псевдо: «Гуцул») (* 2 травня 1910, м. Сколе, Королівство Галичини та Володимирії — † 5 серпня 1967, м. Мюнхен, Федеративна Республіка Німеччина) — провідний член УВО та ОУН, повітовий провідник ОУН Сколівщини, командир 4-ої ВО «Говерла» групи УПА-«Захід».

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го класу (25.04.1945)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 травня 1910 року в місті Сколе на Львівщині.

У 1930 році закінчив Стрийську гімназію. Навчався на юридичному факультеті Люблінського університету. Вступив до УВО, а згодом в ОУН, повітовий провідник Сколівщини. Був ув’язнений поляками.

У 19381939 командир сотні Карпатської Січі, хорунжий. Учасник боїв проти угорської армії поблизу Хуста, прикривав на чолі відділу відступ урядовців та січовиків. Поранений попав до полону, в'язень мадярських концтаборів.

Учасник похідних груп ОУН в 1941 р., за що був ув’язнений німцями в 1941-1942 рр.

Після звільнення — в 1943 командир куреня УНС «Чорні чорти». У першій половині 1944 року командир Військової Округи −4 «Говерла» групи УПА-«Захід», поручник. Керівник місії УПА за кордоном. У 1947-1955 рр. видавав військовий журнал «До зброї». З 1949 підполковник УПА.

В еміграції проживав у Мюнхені, де й помер 5 серпня 1967. Похований на цвинтарі Вальдфрідгоф.

Родина[ред. | ред. код]

Внук його сестри Андрій Дигдалович — Герой Небесної Сотні.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]