Беренгар Турський

Беренгар Турський, рисунок 1602 (Гондіус).

Беренга́р Ту́рський (лат. Berengarius Turonensis, фр. Bérenger de Tours; близько 1000 — †1088) — французький філософ і теолог, представник ранньої схоластики. Керував найвідомішою у Франції турською школою. Вчення Беренгара було найранішим проявом номіналізму. Відкидав реальність універсалій. Він стверджував, що розум вище авторитету, посилаючись на підтвердження свого погляду на Йоана Скотта Еріугену, що і стало причиною посмертного засудження останнього. У своєму відстоюванні розуму доходив до відвертого глузування над церквою. Раціоналістично трактував церковне вчення про таїнство причащання («Про святу трапезу», 1049), що неодноразово засуджувалося церквою як єресь, сам він двічі був примушений зректися свого вчення. Проти єресі Беренгара виступив Ланфранк у книзі «De corpora et sanguine Domini» («Про тіло і кров Господа»).

Джерела

• Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)

Література

• Berengarius Turonensis oder eine Sammiung ihn betreffender Briefe, Hamb.— Gotha, 1850.
• Трахтенберг О. Ст Нариси по історії західноєвропейської середньовічної філософії, М., 1957, с. 32—33: Geiselmann J., Die Eucharistielehre der Vorscholastik.Paderborn, 1926. 77.