Будинок аптекаря Фроммета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Будинок аптекаря Фроммета
Будинок Фроммета 23.jpg
Будинок на бул. Тараса Шевченка, 36

50°26′43″ пн. ш. 30°30′09″ сх. д. / 50.445528° пн. ш. 30.502694° сх. д. / 50.445528; 30.502694Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°30′09″ сх. д. / 50.445528° пн. ш. 30.502694° сх. д. / 50.445528; 30.502694
Статус пам'ятка архітектури
(охоронний номер № 111)
Країна

Україна Україна

Розташування Київ
Архітектурний стиль еклектика
Архітектор В. Ніколаєв,
П. Спарро
Будівництво 1873 — 1882
Адреса бул. Тараса Шевченка, 36
Будинок аптекаря Фроммета is located in Київ
Будинок аптекаря Фроммета
Будинок аптекаря Фроммета (Київ)

CMNS: Будинок аптекаря Фроммета на Вікісховищі

Будинок аптекаря М. Фроммета — колишній прибутковий будинок на бул. Тараса Шевченка, 36, один із найяскравіших зразків київського житлового будівництва доби ранньої еклектики. Романсько-готичні мотиви надають типовому житловому будинку вигляд середньовічного замка-палацу.[1] Пам'ятка архітектури.[2]

Архітектура[ред.ред. код]

Будинок аптекаря Фроммета, 1885—1891

Після завершення будівництва Нової київської фортеці жовту київську цеглу почали використовувати для цивільних будівель. У 70-х роках ХІХ ст. з'явилися будинки без штукатурки із чистим цегляним фасадом, першим з яких став готель «Національний» на Бессарабці, побудований архітектором В. Ніколаєвим у 1870 році (не зберігся). Фортечні риси проглядаються і в прибутковому будинку аптекаря Фроммета. Надзвичайно просте планування поєднується із неймовірно виразним виглядом веж «англійської готики».[3]

Будинок — чотириповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. На осі симетрії плану — центральний п'ятиповерховий ризаліт зі сходовою кліткою. Оригінальності симетричній об'ємній композиції надають гранчасті алькери, завершені восьмигранними вежами, що височать над рівнем даху. Планування дворядне, секційне. Перекриття наземних поверхів пласкі, підвального — склепінчасті. Дах вальмовий на дерев'яних кроквах, покрівля бляшана. Завдяки майстерному компонуванню архітектурних форм і застосуванню мотивів романо-готичної архітектури типовому за структурою житловому будинку надано вигляду середньовічного замка-палацу.[1]

Історія[ред.ред. код]

1871 року аптекар із Прилук Микола Фроммет купив ділянку на розі Бібіковського бульвару (бул. Тараса Шевченка) та вулиці Тимофіївської (вул. М. Коцюбинського). На його замовлення архітектор В. Ніколаєв розробив проект чотириповерхового кам'яного житлового будинку. Безпосередньо будівельними роботами керував архітектор П. Спарро, який підготував також проект флігеля по Тимофіївській вулиці.[4][5]

Під час будівництва в ніч проти 12 вересня 1881 року обвалилися фасад будівлі і її західна бічна стіна. Обвал зруйнував стіну сусіднього дерев'яного будинку. Відновлювальні роботи розпочали тільки у вересні 1882 року. Наріжний будинок і флігель завершили протягом двох років. До них провели воду й газ. На першому поверсі Фроммет розмістив аптеку. При ній було п'ять житлових і три службових кімнати. З 1884 року аптеку орендував провізор Микола Неметті.[4]

У серпні 1883 року міська дума найняла будинок Фроммета під військові казарми, в яких розмістилися батальйонний штаб, чотири ротних двори і 400 солдатів.

У лютому 1882 року Миколу Фроммета розбив параліч і лікарі виявили у нього ознаки розладу психіки і недоумства. Справи Фроммета перейшли до його сина Роберта, який, однак, змушений був продати майно батька за борги. 29 листопада 1886 року за підсумками публічних торгів будинок придбав Карл Раузер. Новий власник одразу здав квартири в оренду, щоб отримати дохід з будинку.

30 травня 1889 року в будинку відкрився готель «Київ».

Після встановлення в Києві радянської влади в колишньому будинку Фроммета розміщувалася Центральна аптека Південно-Західного залізниці, згодом алізнична аптека № 1.[4]

За станом на початок ХХІ ст. у будинку розташовані житлові, офісні й торговельні приміщення на першому поверсі.[1]

Садиба[ред.ред. код]

У садибі аптекаря М. Фроммета розташовувалися:

У садибі проживали:

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Садиба аптекаря Фроммета М. Д. 1873, 1882
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 21.01.1986 No 49
  3. Ерофалов Б. Архитектурный атлас Киева // Art + Construction. 2012. № 3-4. С. 61. (рос.)
  4. а б в Ковалинский В. Аптекари братья Фромметты. (рос.)
  5. Спарро Павло // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: біографічний довідник / В. І. Тимофієнко; Головне управління містобудування та архітектури Київської міської адміністрації. — К. : НДІТІАМ, 1999.
  6. Садиба аптекаря аптекаря М. Д. Фроммета, 1873, 1882 /Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ. С. 256.

Джерела[ред.ред. код]