Біосферні резервати України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біосферні резервати — міжнародна категорія природоохоронних територій, що оголошується рішеннями ЮНЕСКО. У світі до цієї категорії відносять територіально значні репрезентативні ділянки наземних і прибережних геосистем, які охороняються юридично, зокрема репрезентативні природні геосистеми; унікальні природні угруповання чи ландшафти; зразки атрактивних окультурених ландшафтів, які сформувалися в результаті збереження традиційних форм природокористування, зразки змінених або деградованих геосистем, які можна відновити та оптимізувати. Завдання менеджменту біосферних резерватів: збереження унікальних та репрезентативних для біогеографічних районів Землі природних геосистем; створення (поряд з іншими заповідними об'єктами) відповідних екологічних умов для збереження та охорони генофонду рослинного й тваринного світу і розвитку геосистем у природному середовищі; порівняльне дослідження природних та окультурених ландшафтів, а також порушених, з метою встановлення їхньої реакції на різні форми антропогенного впливу; обґрунтування методів екологічного природокористування та оптимізації життєвого середовища; прогнозування динаміки природних та окультурених геосистем з урахуванням тенденцій впливу техносфери на біосферу; підтримання екологічного балансу в районі біосферних заповідників, координація екологічних досліджень; сприяння міжнародному співробітництву в галузі охорони довкілля та здійснення контролю за природними і техногенними процесам біосфері. В Україні зазначеній категорії відповідають біосферні заповідники[1].

Неузгодження міжнародної і національної категорій[ред.ред. код]

В Українському законодавстві існує частковий відповідник цієї міжнародної категорії — біосферний заповідник.

Категорія «біосферний заповідник» вперше була введена до списку категорій природно-заповідного фонду в 1992 році, з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Автори закону відзначали, що в світі біосферними заповідниками оголошують території особливо цікавих на міжнародному рівні національних парків або інших природоохоронних територій, тим самим надаючи їм додаткового статусу.

Закон виділив «біосферні заповідники» як окрему категорію природно-заповідного фонду, тобто в Україні вони створюється Указом Президента, а не рішенням ЮНЕСКО.

У 1981 році АН УРСР розглянула питання «Про наукові принципи створення біосферних заповідників в Українській РСР», в рішенні якого було зазначено, що біосферні заповідники можна створювати тільки на базі природних заповідників[2].

На момент прийняття Закону в Україні вже були перші біосферні резервати, оголошені з існуючих природних заповідників. Коли в 1984 році Чорноморський заповідник і Асканія-Нова отримали сертифікати ЮНЕСКО (хоча вони не відповідали критеріям біосферних резерватів)[3], національних парків ще фактично не було. Наступні два сертифікати також були видані територіям, які початково мали статус заповідників. Тож, як і більшість радянських біосферних заповідників, вони утворені саме шляхом реорганізації природних заповідників. Імовірно, саме тому назва категорії склалась історично як «біосферний заповідник»[4]. Нині в Україні створено ще 4 біосферні резервати, вже на базі національних парків. Таким чином у в країні існує 4 біосферні заповідники але 8 біосферних резерватів.

Перелік біосферних резерватів[ред.ред. код]

No. Назва Рік створення Площа (га) Область Підпорядкування Примітки
1 Асканія-Нова 1983 33,307 Херсонська область Національна Академія Наук України
2 Чорноморський біосферний заповідник 1983 89,129 Херсонська область, Миколаївська область Національна Академія Наук України
3 Карпатський біосферний заповідник 1992 57,880 Закарпатська область Міністерство екології та природних ресурсів України
4 Дунайський біосферний заповідник 1998 50,252 Одеська область, Румунія Національна Академія Наук України транскордонний
5 Східні Карпати 1998 58,587 Закарпатська область, Львівська область, Польща, Словаччина міжнародна адміністрація транскордонний
6 Західне Полісся[5] 2002 48,977 Волинська область В Україні — Шацький національний природний парк
7 Деснянський біосферний резерват 2009 58,293 Сумська область
8 Розточчя 2011 Львівська область

Примітки[ред.ред. код]

  1. Categories, objectives and criteria for protected areas. — Morges: IUCN, 1978
  2. Ситник К. М., Ющенко О. К. Основні етапи розвитку заповідної справи / Природоохоронні території Української РСР, під ред Д. І. Проценка. — К.:Урожай, 1983, 176 с.
  3. Соколов В. Е., Пузанченко Ю. Г.,Гунин П. Д., Зыков К. Д. Биосферные заповедники: цели и проблемы \\ Природа. 1988. — № 1, С.34-46).
  4. Андрієнко Т. Л., Онищенко В. А., Клестов М. Л., Прядко О. І., Арап Р. Я., Система категорій природно-заповідного фонду України та питання її оптимізації. — К.:Фітосоціоцентр, 2001. — 60 с.
  5. Information on Shatsky Reserve