Ічнянський національний природний парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ічнянський національний природний парк
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Ich2.jpg
50°48′31″ пн. ш. 32°17′30″ сх. д. / 50.80861° пн. ш. 32.29167° сх. д. / 50.80861; 32.29167Координати: 50°48′31″ пн. ш. 32°17′30″ сх. д. / 50.80861° пн. ш. 32.29167° сх. д. / 50.80861; 32.29167
Розташування: Україна Україна
Чернігівська область,
Ічнянський район
Найближче місто: Ічня
Площа: 9665,8 га
Заснований: 21 квітня 2004 року
Керівна
організація:
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Ічнянський національний природний парк (Чернігівська область)
Ічнянський національний природний парк
Ічнянський національний природний парк


Commons-logo.svg Ічнянський національний природний парк у Вікісховищі

Ічня́нський націона́льний парк — національний парк в Україні. Розташований неподалік від міста І́чня Чернігівської області, у верхів'ї річки Удай.

Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання характерних типових лісостепових природно-ландшафтних та історико-культурних комплексів.

Історія створення і загальна площа[ред.ред. код]

Ічнянський національний природний парк створено за Указом Президента України від 21 квітня 2004 року № 464[1]. Загальна площа парку становить 9665,8 га, у тому числі 4686,1 га земель, що надані парку в постійне користування, та 4979,7 га земель, включених до його складу без вилучення у землекористувачів (дендрологічний парк загальнодержавного значення «Тростянець» — 204,7 га та Прилуцьке державне лісогосподарське підприємство 4775,0 га).

У парку працюють 55 осіб, у тому числі в науковому підрозділі — 1, у службі охорони — 5.

Є колективним членом Асоціації природоохоронних територій України.

Дендропарк «Тростянець»[ред.ред. код]

Дендропарк «Тростянець» — один із найбільших за площею та кількістю порід дендрологічних центрів України, база для наукової роботи з паркознавства, дендрології, насінництва. На його території представлені близько 1700 деревних та чагарникових порід та їхніх різновидів, 250 сортів декоративних квіткових рослин. При цьому за чисельністю садово-декоративних форм хвойних дерев, яких тут більше 100, парк займає перше місце в Україні. На території дендропарку розташовано не діючий дитячий ендокринологічний санаторій «Тростянець».

Територія та рельєф[ред.ред. код]

Парк розташований на північному заході Лівобережно — Дніпровської лісостепової провінції в басейні річки Удай.

Згідно з функціональним зонуванням у парку виділено: заповідну зону (площа 2140, 0 га), зону регульованої рекреації (площа 7324,7 га), зону стаціонарної рекреації (площа 35,0 га) та господарську зону (площа 166,1 га).

У системі фізико-географічного районування основна територія національного природного парку розташована в межах Ніжинсько-Бахмацького району Північно-Дніпровської терасової низовинної області Лівобережно-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції Лісостепової зони, а територія дендрологічного парку «Тростянець», який розташований на відстані близько 50 км від основної території,— в межах Ічнянсько-Лохвицького району Північно-Полтавської підвищеної області Лівобережно-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції.

За геоботанічним районуванням України Ічнянський національний природний парк розташований у Прилуцько-Лохвицькому геоботанічному районі Роменсько-Полтавського геоботанічного округу лучних степів, дубових, грабово-дубових (на заході) та дубово-соснових (на терасах річок) лісів і евтрофних боліт Лівобережнопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області Лісостепової зони.

Рельєф території парку рівнинний. На заході — це плоскохвиляста, слабо розчленована рівнина з незначною кількістю балок та річкових долин, проте на сході місцевість поступово підвищується і переходить у відроги Середньоросійської височини.

Території природно-заповідного фонду у складі НПП «Ічнянський»[ред.ред. код]

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Ічнянський» входять такі об'єкти ПЗФ України:

  • Гідрологічний заказник місцевого значення «Князьки»
  • Ландшафтний заказник місцевого значення «Кути»
  • Ландшафтний заказник місцевого значення «Волик»
  • Лісовий заказник місцевого значення «Кути»
  • Лісовий заказник місцевого значення «Луги»
  • Лісовий заказник місцевого значення «Софіївка-Романівщина»
  • Заповідне урочище «Софіївка»
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Багатовіковий дуб»

Ґрунти[ред.ред. код]

Територія парку складена переважно осадовими породами неогенового віку, представленими пісками та глинами. Трапляються чорноземні та підзолисті ґрунти.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат території парку, як і решти Полісся, помірно континентальний, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура повітря становить +6°С, середня температура січня −7°С, липня +19°С, кількість днів з температурою понад +10° — 158, а з температурою −10°С і нижче — 45. Територія парку характеризується помірною зволоженістю. Середня кількість опадів становить 566 мм на рік, з яких 70% випадає в теплий період року. Висота снігового покриву взимку становить 15—17 см.

Рослинність[ред.ред. код]

Рослинний покрив на 60% складають лісові комплекси, що фрагментарно поширені по всій території парку і займають близько 16% його загальної площі. За складом порід переважають дубово-соснові, дубові та грабово-дубові ліси. На території парку має місце біологічний феномен співдомінування дуба, граба, клена та липи. Така комбінація порід в інших регіонах України не трапляється. Рідкісним угрупованням є дубово-грабовий ліс барвінковий.

Велике наукове значення мають види, занесені до Червоної книги України: пальчатокорінник м'ясочервоний та травневий, коручка чемерникоподібна, лілія лісова, плаун річний тощо, а також регіонально-рідкісні види. Великої уваги заслуговують види лікарських рослин, що зростають на території парку.

Стан охорони біорізноманіття[ред.ред. код]

У заповідній зоні парку місцеві жителі збирають ягоди та гриби, межі заповідної зони не позначені аншлагами, дороги, що ведуть до парку, не перегороджені шлагбаумами[2]. Санітарні рубки, що здійснюються у парку, завдають шкоди лісовому біорізноманіттю, в 2013 р. парк отримав ліміт на рубку 15 га[3].

Логотип парку

У парку масово розвинене браконьєрство. У січні 2015 р. браконьєри убили в парку 2 лосі[4]. У січні 2017 р. браконьєри убили в парку благородного оленя[5].

Галерея[ред.ред. код]


Ресурси Інтернету[ред.ред. код]


Виноски[ред.ред. код]