Варва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Варва
Coat of arms of Varva.jpg Flag of Varva.jpg
Герб Варви Прапор Варви
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Варвинський район
Рада Варвинська селищна рада
Код КОАТУУ: 7421155100
Основні дані
Засноване 1079
Статус з 1960 року
Площа 8,50 км²
Населення ▼ 8089 (01.01.2017)[1]
Густота 1002 осіб/км²
Поштовий індекс 17600
Телефонний код +380 4636
Географічні координати 50°29′58″ пн. ш. 32°43′20″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 32.72222° сх. д. / 50.49944; 32.72222Координати: 50°29′58″ пн. ш. 32°43′20″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 32.72222° сх. д. / 50.49944; 32.72222
Водойма Річки Удай, Варва
Відстань
Найближча залізнична станція: Прилуки
До станції: 33 км
До обл. центру:
 - залізницею: 183 км
 - автошляхами: 189 км
Селищна влада
Адреса 17600, Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт Варва, вул. Пилипенка, 3
Голова селищної ради Саверська-Лихошва Валентина Василівна
Карта
Варва. Карта розташування: Україна
Варва
Варва
Варва. Карта розташування: Чернігівська область
Варва
Варва

Commons-logo.svg Варва у Вікісховищі

Варва — селище міського типу, центр Варвинського району Чернігівської області. Населення селища 2016 року становило 8175 мешканців.

Історія[ред. | ред. код]

Нафтова вежа-пам'ятник на честь початку видобування нафти в регіоні 1959 року.

На території Варви виявлені кургани 2-го — 1-го тисячоліття до Р. Х.[2]

Назва Варви походить від річки Варвиці (видозмінене слово «веревиця»), що протікає селищем. На околицях Варви виявлені курганний могильник і городище часів Київської Русі. Вчені гадають, що городище котре має назву «Замкова гора» є залишком міста-фортеці Варина, поблизу якого 1079 року військо Володимира Мономаха розгромило багатотисячну половецьку орду. Хоч швидше за все «Варин», що згадувався у літописних зведеннях — це помилка переписчика, який невірно записав назву «Варва». У часи Київської Русі Варва була одним з опорних пунктів бойової лінії Переяславської землі.

Може бути, що назва «Варин» була першою назвою сучасної Варви.

Під час монголо-татарської навали на Русь Варву 1239 року було зруйновано, але через деякий час вона відроджується. Від 1356 року Варва увійшла до складу Великого Князівства Литовського. Багато лиха завдали їй напади кримських татар на чолі з Менглі I Гіреєм. У 1482 році орда спустошила Варву.

Пам'ятник Осипу Бодянському.

Після Люблінської Унії 1569 року землі по річці Удаю увійшли до складу Польщі. На початку XVII століття Варва була заново заселена втікачами з Правобережної України. В акті 1628 року вона названа «новосілим» поселенням. Згодом вона належала князям Вишневецьким. Зокрема Ярема Вишневецький заохочував переселення сюди жителів з правого берега Дніпра.

Під час визвольної війни українського народу 1648–1654 років Варва у 1649 році стала сотенним містечком. У Варві було дві сотні Прилуцького полку, в яких за реєстром 1654 року значився 901 козак.

У листопаді 1658 року під Варвою відбулись запеклі бої московського війська під командуванням воєвод Г. Ромадановського й О. Трубецького та козацьких частин наказного гетьмана І. Безпалого проти військ гетьмана Івана Виговського. Протягом шести тижнів тривали запеклі бої під Пирятином, Лохвицею та Варвою. В містечку були оточені війська Ніжинського полковника Гуляницького, що допомагав Виговському. Бої закінчились «снятием осады города после присяги сподвижников Выговского на верность московскому царю. Затем, после возобновления боевых действий, полным уничтожением московитами жителей соседнего города Сребный (ныне пгт Сребное) в марте 1659г.»

Після поразки шведів в битві під Полтавою 27 червня 1709 року за однією з версій саме біля Варви в Удаї були заховані скарби, награбовані шведами. Петровськими військами після битви була споряджена велика пошукова експедиція, яка перекопала всю околицю Варви, що виходить на Удай. Але марно — нічого не знайшли. З тих пір колись перекопана частина Варви називається Перекопівка.

За даними ревізії 1740 року у Варві на той час розвивались ремесла. Найпоширенішими було ткацтво, виробництво збруї, ковальство. Понад 20 міщанських дворів володіли водяними млинами на Удаї. Свої вироби ремісники привозили на продаж до Лохвиці, Прилук, Ніжина, Батурина, Переяслава та інших міст.

У другій половині XVIII ст. економічне життя Варви дещо пожвавилось. Тут було 477 дворів, налічувалося 2690 жителів, працювало 6 млинів, олійниця, крупорушка та 10 крамниць. Щонеділі влаштовувались торги, тричі на рік відбувались ярмарки. Частими гостями варвинських ярмарок були чумаки, які завозили сюди сіль, рибу.

Від 1782 р. Варва у складі Чернігівського намісництва, від 1802 р. у складі Лохвицького повіту Полтавської губернії. 1851 року у Варві збудовано дерев'яну церкву Різдва Богородиці, при ній відкрито церковну парафіяльну школу. На початку 20 ст. працювала земська, і 2 церковнопарафіяльні школи, 2 початкових училища (1913), Варвинська народна бібліотека-читальна (1896).

6 жовтня 1920 року була утворена Варвинська волость у складі Прилуцького повіту. На той час тут налічувалося близько 7 тисяч чоловік населення. В квітні 1923 року Варва стала районним центром Прилуцької округи. 1966 року утворений Варвинський район.


Докладніше: Варвинське збройне повстання

27 лютого-1 березня 1943 року в селищі відбулося повстання проти німців.

Історичні місця та споруди[ред. | ред. код]

  • Замкова гора — городище 11-13 ст. Розташоване на високому лівому березі Удаю на північно-західній околиці Варви, в урочищі Замкова гора. З трьох боків обмежене ярами і схилами тераси. Вали і рови з напільного (західного) боку не збереглися. Площа городища близько 5 га. Нині це майданчик навчально-виробничого комбінату. Потужність шару насиченого матеріалами 11-13 ст. близько 1 м. Відоме за матеріалами 19 ст. На думку вчених, городище є залишками літописного м. Варина, згаданого у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям»
  • Будинок Варвинської земської школи (1915) яку у Варві називали Вигонською, бо збудована була на вигоні. Зведена вона за проектом архітектора Василя Кричевського в Українському народному стилі. До 1986 року навпроти районної бібліотеки знаходилася стара споруда Зублевської школи.
  • Частково збереглося давнє планування Варви у межах сучасних вулиць Енгельса, Горького, Коцюбинського, Льва Толстого з характерними рисами радіально-напівкільцевої системи, підкореної топографії і контурам давнього центру Замкової гори.
  • Навколо Варви збереглись численні кургани, яких на початок двадцятого століття налічувалось 80. Один зних — це підвищення на Варвинському кладовищі, інші знаходились між лікарнею та Автозаправкою, на місці пожежної частини, на Руді, чотири кургани знаходяться на Холодниці, поблизу урочища «Першуха», один із кратером в середені був по дорозі на Журавку.
  • Центр селища
    У давнину Варву прикрашало кілька церков. Найстаріша з них (18 ст.) Замкова. Замок являв собою неправильний чотирикутник із земляною огорожею, який прилягав до р. Удай. Гадають, що вал ішов по лінії: бібліотека-кінотеатр-учкомбінат-Димидкова гора. В центрі замку височіла церква. Існує імовірність, що замок, або церква мали підземні ходи. Якщо підніматись на Колодницю, то проти однієї з садиб розпочинається підземний хід. Він нібито колись з'єднував Колодницю з Першухою і був побудований під час Північної війни.
  • Були в Варві ще дві церкви — Перекопівська — кріпацька та Козацька (на місці сучасної районної бібліотеки). Дзвіниця в козацькій церкві знаходилась окремо. На місці Перекопівської церкви пізніше було обладнано клуб, а згодом кінотеатр. У 70-ті роки під час його реконструкції будівельники бачили на стінах мальовані ікони, які залишились під товстим шаром штукатурки.
  • Четверта культова споруда у Варві — єврейська синагога, розміщувалась на місці сучасного житлового п'ятиповерхового будинку, проти воріт Стадіону, її також зруйнували у 20-ті роки.
  • На центральному майдані нині знаходиться приміщення друкарні. Цей будинок і ще п'ять, що стояли в ряди належали О. Н. Бобриковій. Після 1917 року будинки інших варвинських поміщиків були відведені під різні культурні заклади. (Маєтки варвинських дворян, поміщиків та капіталістів Лукашевича, Горілченка, Дяконова, Орбеліані, Монштанського та інші).
  • В центрі міста — нафтова вежа-пам'ятник на честь початку нафтовидобування в регіоні 1959 року.

Географія[ред. | ред. код]

Вулиці:

  • Бодянських,
  • Братів Дробілко,
  • Вороного,
  • Дарвіна,
  • Жовтнева,
  • Заводська,
  • Зарічна,
  • І. Кондратця,
  • І. Франка,
  • Київська,
  • Коцюбинського,
  • Л. Толстого,
  • Лютневого повстання,
  • Матросова,
  • Набережна,
  • Некрасова,
  • Одеська,
  • Онопрійка,
  • Пилипенка,
  • Підгірна,
  • Радянська,
  • Трудова,
  • Українська,
  • Червоноармійська,
  • Чкалова,
  • Щорса,
  • Ярославська,
  • 9 Січня,
  • пров. Береговий,
  • пров. Боженка,
  • пров. Ватутіна,
  • пров. Гастелло,
  • пров. Горільченка,
  • пров. Замковий,
  • пров. І. Богуна,
  • пров. Козацький,
  • пров. Коцюбинського,
  • пров. Надрічний,
  • пров. Партизанський,
  • пров. Перекопівський,
  • пров. Попудренка,
  • пров. Приудайський,
  • пров. Рєпіна,
  • пров. Спартака,
  • пров. Шевченка,
  • А. Тищенка,
  • Аеродромна,
  • Б. Хмельницького,
  • Вигінна,
  • Володимирська,
  • Гайова,
  • Галицька,
  • Горького,
  • Грушевського,
  • Злагоди,
  • Зоряна
  • Каштанова,
  • Княгині Ольги,
  • Комарова,
  • Лесі Українки,
  • Лісова,
  • Ломоносова,
  • Молодіжна,
  • Нафтовиків,
  • Нова,
  • Першотравнева,
  • Польова,
  • Промислова,
  • Пушкіна,
  • Рудянська,
  • Соколовського,
  • Чехова,
  • Шевченка,
  • 17 Вересня,
  • 50 річчя Перемоги,
  • 900 річчя Варви,
  • пров. Герцена,
  • пров. Зелений
  • Вишнева,
  • Космонавтів,
  • Котляревського,
  • Миру,
  • О. Кошового,
  • Південна,
  • Садова,
  • Сонячна,
  • Яблунева,
  • 40 років Перемоги,
  • пров. 1-й Миру,
  • пров. 2-й Миру.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
3424 7563 8927 8879 8175

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
95,90 % 3,68 %

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варва
  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. ↑ Варва // Енциклопедія історії України: У 10 т./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2003.— Т. 1 : А—В.— С. 433.

Посилання[ред. | ред. код]

Varvin rayon prapor.gif Населені пункти Варвинського району
Смт:
Села:
Селища:
Міста:
Смт:
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варва&oldid=23147577