Вовчків (Бориспільський район)
село Вовчків | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | ![]() | ||
Область | Київська область | ||
Район | Бориспільський район | ||
Громада | Переяславська міська громада | ||
Основні дані | |||
Населення | 787 | ||
Площа | 3,16 км² | ||
Густота населення | 249,05 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 08411 | ||
Телефонний код | +380 4567 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д.Координати: 50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
94 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
![]() | |||
|
Вовчкі́в — село в Україні, у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 787 осіб.
Легенда про заснування цього села — з часів Київської Русі. Дикі заболочені нетрі заплав річки Трубіж рятували русичів від набігів кочівників і татаро-монгольських полчищ.
За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.
29 липня 1689 року полковник Леонтій Полуботок надав полковому хорунжому Олександру Сулимі села Вовчків і Строкову.[1] Селом володів осаул Іван Данилович Кирпич універсалом від 11 травня 1717 року
![Его царского пресветлого величества войска Запорожского обоих сторон Днепра гетман Иоанн Скоропадский Пану полковникове Переясловскому наказному и впредь совершенному з панами старшиною его полковою тут же и п/ану/ сотникове полковому тамошнему всему старшому и меншому того полку товариству и посполству и кождому кому полвек о том ведати надлежит сим нашим ознаймуем уневерсалом; иж пан Иван Данилович асаул полковой Переясловский имеючи на уряд свой село Вовчок в сотне полковой Переясловской же будучое, уневерсалом покойного полковника Томари наданное просил нашего на тое потверженя и в замену млина в Басане стоячого який одберан от него до Быкова? части войсковой в млине вешняку в сотне Золотоноской в селе Ковтунах на реце Золотоносце назвуючомся. Пре том гетман прошению его пана асаула давши у себе в мистце, а респектуючи на услуги его в войску запорожском з давна не лениво ронячиеся когда, помянутое село Вовчок з угодиями до него належними, ствержает и част войсковую розмерових приходов в млине в селе Ковтунах будучом определяем оному, сим нашим уневерсалом в спокойное владения позволяючи от того всякие одбырати користи и пожитки. За чим абы нехто з п. п. (панов) старшини и черне того полку войскового и посполитого чина ведаючи о таковой воле нашой жадного найменшого в свободном того села заживаню и в одбираню з пререченого млина войсковой мерочки ему пану асаулове не зависячи ничий препятя, трудности и перепони, войт да з посполитими людми мененного села Вавчка кроме козаков повинних всякое ему пану асаулове яко державце своему подданское оддавати послушенство мети хочем и рейментарско приказуем вику мая 11 року 1717 ?????? ???? Рукою власною](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/84/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB_%D0%B2%D1%96%D0%B4_11_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_1717_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81._%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA.jpg/220px-%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB_%D0%B2%D1%96%D0%B4_11_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_1717_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81._%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA.jpg)
У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Вовчків.[3]
З 1779 року церква св. Параскеви П'ятниці[4]
За описом Київського намісництва 1781 року село Вовчків відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 11 хат — виборних козаків, 9 хат — козаків підпомічників, 9 хат — посполитих коронних, у тому числі рангових, 33 хати — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 62 хати.[5]
За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 112 душ. У той час Вовчків був у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського і полковника Луки Лукашевича.
Є на мапі 1787 року[6]
З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.
За радянської влади в 1930 році у селі організовано колгосп ім. Будьонного. Тоді, у селі нараховувалось 352 двори, проживало 1691 чоловік. За спогадами очевидців розкуркулили спершу трьох заможних селян, а потім і тих, хто не записався в колгосп. Загальна кількість убитих голодом 1932—1933 рр. 100 чоловік. До наших днів збереглись лише офіційні дані про смерть у селі в 1932 році 40 жителів. Для порівняння, у с. Виповзки в 1932 році також померло всього 43 жителі, зате у 1933-му — 424.
![Братська могила воїнів Радянської Армії та пам'ятник воїнам-односельцям, село Вовчків, біля клубу](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/77/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96.jpg/220px-%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96.jpg)
1993 на сільському кладовищі встановлено хрест пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр.[7]
- Коломієць Володимир Родіонович (1935, Вовчків) — український поет.
- ↑ Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – С. 53-57. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
- ↑ РГАДА, ф.124, о.5, д.57
- ↑ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 187-188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |