Вулиця Нижній Вал (Київ, Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Нижній Вал
Київ
Місцевість Поділ, Плоське
Район Подільський
Назва на честь захисного насипу вздовж р. Глибочиці
Колишні назви
Канава
Загальні відомості
Протяжність 1300 м
Координати початку 50°27′46″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.462833° пн. ш. 30.506778° сх. д. / 50.462833; 30.506778Координати: 50°27′46″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.462833° пн. ш. 30.506778° сх. д. / 50.462833; 30.506778
Координати кінця 50°28′17″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.471528° пн. ш. 30.520194° сх. д. / 50.471528; 30.520194
поштові індекси 04071
Транспорт
Найближчі станції метро  «Контрактова площа»
Автобуси А 53, 119;
72 (по вулиці Верхній Вал)
Трамваї Т 14, 18
11, 12, 16, 19 (по Костянтинівській та Межигірській вулицях)
Маршрутні таксі 587 (по Костянтинівській та Межигірській вулицях)
Зупинки громадського транспорту «Житній ринок», «Вулиця Нижній Вал», «Вулиця Волоська»
Рух односторонній у бік вул. Глибочицької
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі автостанція «Поділ»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11144
У проєкті OpenStreetMap r2145920
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Нижній Вал у Вікісховищі

Ву́лиця Ни́жній Ва́л — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевості Поділ, Плоське. Пролягає від Глибочицької до Набережно-Хрещатицької вулиці та Вантового мосту. Відділена бульварною алеєю від свого парного боку — вулиці Верхній Вал, лежить на місці укріплень вздовж течії зниклої річки Глибочиці, заведеної у колектор.

Прилучаються вулиці Лук'янівська, Мирна (нижня частина Олегівської), Житньоторзька, Костянтинівська, Межигірська, Волоська, Почайнинська.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця Нижній Вал є однією з давніх вулиць Подолу, проте під сучасною назвою відома від початку XIX століття. У 30-ті роки XX століття частина Нижнього Валу (від початку до Костянтинівської вулиці) разом з аналогічною частиною вулиці Верхній Вал мала назву Кі́мівська вулиця, на честь Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ)[1].

Забудова[ред. | ред. код]

На Нижньому Валі знайдено залишки садиб XXI століття, дерев'яних тротуарів. За часів польського панування тут були володіння католицького єпископа Біскупщина. В результаті Визвольної війни XVII століття, землі передали київській метрополії, стару назву забули.

Сучасна забудова Нижнього Валу — це переважно споруди XIX — початку XX століття. Будівель, споруджених пізніше 1930-х років — лише декілька.

2014 року на вулиці Нижній Вал, 27-29 з порушенням умов договору оренди ділянки і відхиленням від погодженої проектної документації звели житловий комплекс «Поділ Престиж». Споруда, яка, на думку активістів, спотворила історичну об'ємно-просторову композицію Подолу, отримала в народі назву «Будинок-монстр». Під тиском громадськості міська влада звернулась до суду з позовом про знесення незаконної надбудови. 27 листопада 2019 року, після п'яти років розгляду справи, Господарський суд міста Києва ухвалив відповідне рішення.[2][3]

Верхній та Нижній Вали, радше за все, зазна́ють сильних змін через введення в користування Подільського мостового переходу. Розглядаються різні способи розширення проїзної частини вулиць, аж до побудови естакади.

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

  • Буд. № 7 — житловий будинок (1876)
  • Буд. № 9 — житловий будинок (1877)
  • Буд. № 19 — міська садиба, в якій розміщувався завод штучних мінеральних вод; у 1920-х роках діяла єврейська молитовна лікарня (кінець XIX — початок XX ст.), існував вальцьовий млин. Нині — агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Молдові та Білорусі
  • Буд. № 21 — житловий будинок, в якому у 1899–1916 рр. містився готель «Бліндер» (1889)
  • Буд. № 23 — житловий будинок (1874, архітектор В. Прохоров)
  • Буд. № 33 — міська садиба, в якій містився безкоштовний притулок Товариства надання медичної та матеріальної допомоги бідним породіллям, відділення доброчинного товариства «Крапля молока» (середина XIX — початок XX ст.)
  • Буд. № 35/15 — прибутковий будинок (1899)
  • Буд. № 37 — міська садиба, в якій містилися молитовні різних єврейських громад; 1-а школа «Талмуд Тора», школа меламедів тощо (кінець XIX — початок XX ст.)
  • Буд. № 39 — колишній готель «Дудман» (1892–1895)
  • Буд. № 49 — колишній комплекс доброчинних закладів Ф. А. і Н. В. Терещенків (1880-ті)

У літературі[ред. | ред. код]

У першій частині роману В. Підмогильного «Місто» згадується будинок №37 по Нижньому Валу, в якому, у крамаря Луки Гнідого, зупинився герой твору Степан, уперше приїхавши до Києва.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]