Вулиця Святослава Ріхтера (Житомир)
Вулиця Святослава Ріхтера Україна | |
|---|---|
 Пожежна вежа, вул. Святослава Ріхтера, 33 А, Житомир | |
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Центр, Путятинка |
| Район | Корольовський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | радянського піаніста Святослава Ріхтера |
| Колишні назви | Базарна вулиця, вулиця Коцюбинського, вулиця 1-го Травня |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2600 м |
| Координати | 50°15′05″ пн. ш. 28°40′31″ сх. д. / 50.251574600027772988° пн. ш. 28.67551510002777704° сх. д.Координати: 50°15′05″ пн. ш. 28°40′31″ сх. д. / 50.251574600027772988° пн. ш. 28.67551510002777704° сх. д. |
| Поштові індекси | 10002, 10008 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Інфраструктура | |
| Забудова | історична та радянська |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Святослава Ріхтера у Вікісховищі | |
Вулиця Святослава Ріхтера — вулиця в Корольовському районі Житомира. Названа на честь радянського піаніста, уродженця Житомира Святослава Ріхтера, який проживав у будинку № 51, розташованому по цій вулиці[1] та грав у залі Житомирського музичного училища (вулиця Святослава Ріхтера № 27/12)[2].
Характеристики[ред. | ред. код]
Вулиця з'єднує центральну частину міста зі Східним мікрорайоном. Від вулиці Івана Кочерги до Путятинського майдану пролягає у Старому місті. Від вулиці Шевченка вулиця розпланована на теренах Путятинки.
На вулиці збереглась історична забудова ближче до центру міста, в проміжку від початку вулиці до вулиці Довженка.
Пам'ятки архітектури та історії[3]
- Будинок № 11 — ТЦ «Ріхтера» (колишній «Першотравневий»)
- Будинок № 33 — пожежна вежа, 1894 року побудови[4];
- Будинок № 38 — очисні винні склади, 1896 року побудови[5], в яких розміщується Житомирський лікеро-горілчаний завод;
- Будинок № 45 — будинок купця Журавльова, побудови кін. ХІХ ст., в якому проживав Волинський Леонід Наумович[6];
- Будинок № 51 — будинок братів А. К. та І. К. Пирогових, побудови кін. ХІХ ст.[7], в якому мешкали Довженко Олександр Петрович[8], Ріхтер Святослав Теофілович[1].
На Путятинському майдані, перед перетином вулиці Святослава Ріхтера з вулицею Гагаріна, розміщено пам'ятник жертвам Голодомору 1932-33 років «Янгол, що плаче».
Історія[ред. | ред. код]
Історія назви[ред. | ред. код]
Історична назва вулиці — Базарна, що вживалася у другій половині ХІХ століття та до 1927 року. Назва обумовлена тим, що вулиця вела до Путятинського базару, розміщеного на Базарній площі (нині Путятинський майдан).
У 1927 році Базарна вулиця перейменована на вулицю 1 Травня.
У 2016 році відповідно до розпорядження[9] голови Житомирської ОДА вулиця 1 Травня була перейменована на вулицю Святослава Ріхтера[10].
Під час обговорень нової назви вулиці розглядались пропозиції найменування на честь Героїв Крут, Пилипа Орлика та Євгена Слуцького[11].
З проханням змінити назву вулиці 1-го Травня на Святослава Ріхтера до Житомирської міської ради зверталось німецьке товариство «Віденґебурт»[12].
Історія формування вулиці[ред. | ред. код]
Вулиця з подібною конфігурацією до конфігурації нинішньої вулиці Святослава Ріхтера запроєктована генеральним планом міста Житомира, затвердженим у 1827 році. Згідно з планом, початок вулиці мав проходити навпростець крізь значні за площею угіддя тодішньої східної околиці міста. Частина вулиці східніше нинішнього лікеро-горілчаного заводу запроєктована за тодішньою межею міста.
Вулиця формувалася згідно з генеральним планом 1859 року у подальші десятиліття ХІХ століття.
Формування початку вулиці, між вулицями Садовою (нині вулиця Івана Кочерги) та Гімназичною (нині вулиця Івана Франка) припало на 1870-ті роки. Наприкінці ХІХ століття вулиця та її забудова сформувалися до Путятинської площі. Станом на початок ХХ століття вулиця дісталася берега річки Путятинки та подекуди забудувалася на ділянці між Путятинським майданом та річкою Путятинкою. У 1950-х роках прокладено пряму ділянку вулиці від вулиці Льва Толстого до берега річки Путятинки. Станом на кінець 1960-х років забудова даної ділянки вулиці остаточно сформувалася.
Протягом 1970 — 1980-х рр. сформувалася багатоповерхова житлова та громадська забудова вулиці.
У 1958 році на ділянці вулиці між нинішніми вулицями Івана Кочерги та Льва Толстого збудовано трамвайну колію та перенесено з Великої Бердичівської вулиці трамвайний маршрут № 3 що з'єднував площу Перемоги зі Смолянкою. У 1974 році маршрут відмінено, колію вздовж вулиці демонтовано.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Мокрицький, Георгій Павлович (2013). Танго з минулим: Неординарні постаті в історії Житомира. Житомир: Волинь. с. 112. ISBN 978-966-690-170-8.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. (Енциклопедія Житомира. — Т. 2. Кн. 1.). Житомир: Волинь. с. 115—116. ISBN 966-7390-04-7.
- ↑ Перелік пам'яток культурної спадщини міста Житомира - Набори даних - Портал відкритих даних. data.gov.ua (укр.). Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ Краєвиди Житомира з пожежної вежі, побудованої 120 років тому. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ За загальною редакцією Мокрицького Г.П. (2009). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. Енциклопедія. Том ІІ. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 126. ISBN 966-7390-04-7.
- ↑ За загальною редакцією Мокрицького Г.П. (2009). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. Енциклопедія. Том ІІ. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 92. ISBN 966-7390-04-7.
- ↑ За загальною редакцією Мокрицького Г.П. (2009). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. Енциклопедія. Том ІІ. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 94. ISBN 966-7390-04-7.
- ↑ За загальною редакцією Мокрицького Г.П. (2009). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. Енциклопедія. Том ІІ. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 41. ISBN 966-7390-04-7.
- ↑ Розпорядження голови обласної адміністрації № 140 від 20 травня 2016 року «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 12 травня 2019.
- ↑ У Житомирі з’являться вулиці Святослава Ріхтера і Героїв Крут та провулок Волонтерів. Житомирinfo. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ У Житомирі вулицю 1 Травня планують перейменувати на вулицю Пилипа Орлика. 20 хвилин. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Про перейменування вулиці 1 Травня на вулицю Святослава Ріхтера. Житомирська міська рада. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 9 червня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-84-X.
- Петро Ричков. Картографічні джерела до урбаністичної історії губернського Житомира.
- Мокрицький Георгій Павлович. Житомирське трамвайно-тролейбусне управління : 100 років трамвайному руху: іст.-краєзн. нарис / Г. П. Мокрицький ; [за заг. ред. С. І. Кутішенка ; фотоілюстр. Г. П. Мокрицького]. — Житомир: Волинь, 1999. — 144 с. : фотогр. — (Історія підприємств Житомирщини). — Бібліогр.: с. 105 — ISBN 966-7390-54-3.
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||