Джон Герт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гарт Джон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Герт
англ. John Hurt
John Hurt at the London premiere of Tinker Tailor Soldier Sp.png
Ім'я при народженні John Vincent Hurt
Народився 22 січня 1940(1940-01-22)
Честерфілд[1][2][…]
Помер 25 січня 2017(2017-01-25) (77 років)
Норфолк, Східна Англія, Англія, Велика Британія[1][3]
  • Рак підшлункової залози[4][3]
  • Національність англійці
    Громадянство Велика Британія Велика Британія
    Діяльність актор
    Alma mater Saint Martin's School of Art[d], Королівська академія драматичного мистецтва (1962)[5], St Michael's Preparatory School, Otford[d] і Центральний коледж мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна
    Роки діяльності 1961—2016
    Дружина Аннет Робертсон (1962—1964)
    Донна Пікок (1984—1990)
    Джо Далтон (1990—1996)
    Енн Різ Меєрс (з 2005)
    Діти двоє
    Провідні ролі Ісус
    Олівандер
    Крістофер Марлоу
    IMDb ID 457
    Нагороди та премії
    Кавалер ордена Британської імперії
    Лицар-бакалавр

    Джон Герт у Вікісховищі?

    Джон Герт (англ. John Hurt; 22 січня 1940, Честерфілд — 25 січня 2017) — англійський актор[6].

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Джон Герт народився 22 січня 1940 року у містечку Честерфілд, що неподалік від Манчестера. Перше сильне враження від акторської гри мав у віці 8 років, коли побачив у театральній постановці дікенсівського «Олівера Твіста» в ролі Фейгена видатного британського актора Алека Гінесса. Навіть у дорослі роки Гінесс залишався артистичним взірцем для Джона Герта за вміння перевтілюватися до невпізнання у кожній новій ролі. Іншим героєм ще з дитинства для Герта є американський кіноактор Джеймс Кегні, але у нього він навчився та перейняв абсолютно протилежне. Зовнішність Кегні від ролі до ролі залишалася майже незмінною, але він раз-у-раз створював портрети людей з відмінним внутрішнім світом. Це лише механічне пояснення двох різних підходів до створення образу, але сам Герт хоч і зазнав впливу кожного з них, загалом не визнає будь-яких акторських шкіл та методів.

    Після закінчення школи Герт збирався стати художником і навчався по відповідному профілю у Мистецькій школі Грімсбі та Школі мистецтв Сент-Мартін. Але потім, віддавши перевагу іншому своєму дитячому захопленню, обрав акторський фах і закінчив Королівську академію драматичного мистецтва. Його дебют у кіно й театрі відбувся майже одночасно — 1962 року. Протягом всієї кар'єри актор віддає перевагу виступам у кіно та на телебаченні, хоча у 1966—1967 роках з успіхом виступав у рамках Королівської Шекспірівської трупи у відповідному репертуарі.

    У перші роки своєї кар'єри актор виконував ролі енергійних, забіякуватих молодиків, проте внутрішньо слабкодухих. Першу помітну роль створив у фільмі режисера Фреда Ціннеманна «Людина на всі часи». Його герой Річард Річ настільки слабкодухий, що скочується до зради, але все ж не викликає зневаги у глядачів.

    Вперше міжнародне визнання Герт здобув 1975 року за зворушливу роль невдахи-гомосексуала у телевиставі «Голий служник», за яку отримав нагороду Британської кіноакадемії. Ширша публіка познайомилася з актором завдяки телесеріалу «Я, Клавдій». Пізніше він ще двічі отримував цю найвищу кінонагороду Великої Британії за ролі у фільмах «Опівнічний експрес» та «Людина-слон». За ці два фільми він двічі номінувався на «Оскара», але жодного разу не став лауреатом цієї нагороди.

    У стрічці режисера Алана Паркера «Опівнічний експрес» він створив портрет Макса, скандинава, який потрапив до турецької в'язниці і там утікає в наркотичний дурман від жорстокості оточуючого світу. А в фільмі авангардиста Девіда Лінча «Людина-слон» він створив вражаючий портрет Джона Мерріка, людини м'якої і привітної, але із спотвореною від хвороби головою. Тому оточуючі або ж з жахом дивляться на каліку, або знущаються над ним.

    У стрічці 1984 року режисера Стівена Фрієрса «Стукач» Герту навіть дісталася роль найманого вбивці. Але актор, при всьому його таланті, на такого не скидався. Герт робив спроби (або ж його вмовляли режисери) випробувати свої сили в комедійних ролях — це йому вдавалося більше. Так, він виконав роль Ісуса Христа у комедії Мела Брукса «Всесвітня історія». Але й досі він віддає перевагу ролям меланхолійного характеру.

    У 2013 році зіграв у культовому серіалі Доктор Хто, де виконав роль темного втілення головного персонажа.

    За свою кар'єру у кіно Джон Герт відзначився різноманітністю смертей зіграних персонажів[6].

    Був одружений чотири рази: з 1962 і до 1964 року його дружиною була акторка Аннетта Робертсон, з 1984 і до 1990 року був одружений також з акторкою Донною Пікок, а того ж 1990 року одружився з асистенткою продюсера одного з його фільмів Джо Долтон, з якою розлучився у 1996 році. У 2005 році одружився з Анвен Різ-Маєрс і був одружений аж до самої смерті.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    • 1962: «Дикі й спраглі» (The Wild and the Willing)
    • 1963: «Це моя вулиця» (This Is My Street)
    • 1966: «Людина на всі часи» (A Man for All Seasons)
    • 1967: «Моряк з Гібралтару» (The Sailor From Gibraltar)
    • 1969: «Перед настанням зими» (Before Winter Comes)
    • 1969: «Грішний Дейві» (Sinful Davey)
    • 1970: «У пошуках Грегорі» (In Search of Gregory)
    • 1971: «Ріллінгтон Плейс, 10» (10 Rillington Place)
    • 1971: «Крик пінгвінів» (Cry of the Pinguins)
    • 1972: «Строкатий сурмач» (The Pied Piper)
    • 1974: «Маленький Малколм» (Little Malcolm)
    • 1975: «Зроби для себе щось добре» (Do Yourself Some Good)
    • 1975: «Вампір» (The Ghoul)
    • 1976: «Русло ріки» (La Linea el fiume) — Іспанія
    • 1976: «Я, Клавдій» (I, Claudius) — телефільм
    • 1976: «Тінь сумніву» (Shadows of the Doubt)
    • 1977: «Зникнення» (The Disappearance) — Канада
    • 1977: «На схід від Слонової скелі» (East of Elephant Rock)
    • 1978: «Володар кілець» (The Lord of the Rings) — США, лише озвучення
    • 1978: «Опівнічний експрес» (Midnight Express)
    • 1978: «Крик» (The Shout)
    • 1978: «Затоплення судна» (Watership Down) — лише озвучення
    • 1979: «Чужий» (Alien) — США
    • 1980: «Людина-слон» (The Elephant Man)
    • 1980: «Ворота раю» (Heaven's Gate) — США
    • 1981: «Всесвітня історія, Частина 1» (History of the World — Part I) — США
    • 1981: «Нічне перехрестя» (Night Crossing) — Велика Британія-США
    • 1982: «Партнери» (Partners) — США
    • 1982: «Собаки чуми» (The Plague Dogs) — Велика Британія-США, лише озвучення
    • 1983: «Чемпіони» (Champions)
    • 1983: «Уїк-енд Остермана» (The Osterman Weekend)
    • 1984: «1984»
    • 1984: «Стукач» (The Hit)
    • 1984: «Спостереження під вулканом» (Observations Under the Volcano)
    • 1984: «Успіх є найкращою помстою» (Success Is the Best Revenge)
    • 1984: «Люди заходу сонця» (Sunset People)
    • 1985: «Після темряви» (After Darkness)
    • 1985: «Чорний казан» (The Black Cauldron) — США, лише озвучення
    • 1986: «Джейк Спід» (Jake Speed)
    • 1986: «Росінанте» (Rocinante)
    • 1987: «Арія» (Aria)
    • 1987: «Лінія смерті» (Deadline)
    • 1987: «Постріл зі стегна» (From the Нір) — США
    • 1987: «Космічні яйця» (Spaceball)
    • 1987: «Вінсент» (Vincent) — документальний фільм, Австралія, лише озвучення
    • 1988: «Ніч Бенгалі» (La Nuit Bengali)*
    • 1988: «Маленькі любочки» (Little Sweetheart)
    • 1988: «Біле зло» (White Mischief)
    • 1989: «Скандал» (Scandal)
    • 1990: «Поле» (The Field)
    • 1990: «Визволений Франкенштейн» (Frankenstein unbound)
    • 1990: «Розслідування в справі терористичного бомбардування» (The Investigation: Inside a Terrorist Bombing)
    • 1990: «Мешканець-чужак» (Resident Alien)
    • 1990: «Ромео — Джульєтта» (Romeo—Juliet) — Бельгія
    • 1990: «Сліди вітру» (Windprints)
    • 1991: «Мені снилося, що я проснувся» (І Dream I Woke Up)
    • 1991: «Король Ральф» (King Ralph)
    • 1992: «Збій пам'яті» (Lapse of Memory)
    • 1992: «Темрява опівдні» (Dark at Noon)
    • 1993: «Злочин та кара» (Crime and Punishment)
    • 1994: «Зрада» (Betrayal)
    • 1994: «Навіть ковбойки сумують» (Ewen Cowgirls Get the Blues)
    • 1994: «Моноліт» (Monolith)
    • 1994: «Другий найкращий» (Second Best)
    • 1994: «Дюймовочка» (Thumbelina)
    • 1995: «Роб Рой» (Rob Roy)
    • 1995: «Дикий Білл» (Wild Bill) — США
    • 1996: «Мрець» (Dead Man) — США
    • 1997: «Бандит» (Bandyta) — Польща
    • 1997: «Кохання та смерть на Лонг-Айленді» (Love and Death on Long Island) —США
    • 1997: «Контакт» (Contact) — США
    • 1998: «Уповноважений» (The Commissioner)
    • 1998: «Усі малі звірятка» (All the Little Animals)
    • 1998: «Сходження» (The Climb)
    • 2000: «Тигра» (The Tigger Movie) — озвучення
    • 2001: «Мандоліна капітана Кореллі» (Captain Corelli's Mandolin)
    • 2001: «Гаррі Поттер і філософський камінь» (Harry Potter and the Sorcerer's Stone)
    • 2002: «Злочин і кара» (Crime and Punishment)
    • 2003: «Одержимий» (Owning Mahowny)
    • 2003: «Догвіль» (Dogville) — озвучення
    • 2004: «Щоденники Алана Кларка» (The Alan Clark Diaries)
    • 2004: «Хеллбой» (Hellboy)
    • 2004: «Левина сімейка» (Pride) — телефільм, озвучення
    • 2005: «Валіант: пернатий спецназ» (Valiant) — озвучення
    • 2005: «Мандерлей» (Manderlay)
    • 2005: «Пропозиція» (The Proposition)
    • 2005: «Ключ від усіх дверей» (The Skeleton Key)
    • 2005: «Відстрілюючи собак» (Shooting Dogs)
    • 2006: «V означає Вендетта» (V for Vendetta)
    • 2006: «Парфуми: Історія одного вбивці» (Perfume: The Story of a Murderer)
    • 2007: «Убивства в Оксфорді» (The Oxford Murders)
    • 2008: «Пригоди Мерліна»
    • 2008: «Вікінги» (Outlander)
    • 2008: «Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа» (Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull)
    • 2008: «Хеллбой 2: Золота армія» (Hellboy II: The Golden Army)
    • 2008: «Урок 21» (Lezione 21)
    • 2009: «Межі контролю» (The Limits of Control)
    • 2009: «Нью-Йорку, я люблю тебе» (New York, I Love You)
    • 2009: «44 дюйми» (44 Inch Chest)
    • 2009: «Англієць у Нью-Йорку» (An Englishman in New York)
    • 2010: «Юлій Цезар» (Julius Caesar)
    • 2010: «Лу» (Lou)
    • 2010: «Ультрамарини» (Ultramarines: The Movie)
    • 2010—2011: «Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії» (Harry Potter and the Deathly Hallows)
    • 2011: «Брайтонський льодяник» (Brighton Rock)
    • 2011: «Меланхолія» (Melancholia)
    • 2013: «Виживуть тільки коханці» (Only Lovers Left Alive)
    • 2013: Доктор Хто — Воїн (втілення Доктора), епізоди Ім'я Доктора, Ніч Доктора, День Доктора.
    • 2016: «Легенда про Тарзана» (The Legend of Tarzan)

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]