Географія Азії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Географія Азії розглядає географічні поняття класифікації Азії, центральної і східніої частини Євразії, що включає приблизно п'ятдесят країн.

Розташування[ред. | ред. код]

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Азії

Азія не тільки найбільша, але і структурно найскладніша за структурою земної кори частина світу. На відміну від інших континентів, вона сформована шляхом розростання не однієї, а декількох древніх (докембрійських) платформ, простір між якими був заповнений складчастими поясами.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Металогенія Азії

У рельєфі Азії характерне переважання гір і плоскогір'їв, які займають близько 3/4 всієї площі континенту. Найбільш високі з них зосереджені в Центр. і Сер. Азії: в Тибеті, на Тянь-Шані і Памірі плоскогір'я підіймаються до 4-4,5 тис. м, а висота гірських хребтів перевищує 7 тис. м. Гори згруповані в два більших пояси: один пояс простягається від Гіссаро-Алая і Тянь-Шаня через гори Півд. Сибіру (Алтай, Саяни, Станове нагір'я) і Колимське нагір'я до Чукотки; інший включає Передньоазійське нагір'я (Малоазійське, Вірменське, Іранське), Памір, Гіндукуш, Каракорум, Тибет, Гімалаї, далі він переходить на о-ви Малайського архіпелагу. Близько 25 % площі А. складають рівнини: внутрішньоматерикові (Зах.-Сибірська), приморські (Півн.-Сибірська, Яно-Індігірська, Колимська, Велика Китайська), передгірських западин (Месопотамська, Індо-Гангська), міжгірних западин (Кашгарська, Джунгарська, Гобійська, Цайдамська, Ферганська). Величезна протяжність суші, велика кількість гірських бар'єрів і замкнених западин створюють велику різноманітність умов сонячної радіації, атм. циркуляції і особливостей клімату загалом. Клімат від арктичного на півн. і різко континентального або помірного в Сх. Сибіру до екваторіального на о-вах Індонезії. На півдні і сході А. клімат мусонний, на рівнинах Центр., Сер. і Зах. А. — пустельний та напівпустельний. На Памірі, Тянь-Шані, в Гімалаях, Кавказі, Гіндукуші, на о-вах Арктики — заледеніння (св. 130 тис. км²). Значні тер. А., гол. чином Півн. і Сх. Сибіру (понад 10 млн км²), зайняті багаторічною мерзлотою. Найнижчі т-ри — полюс холоду Півн. півкулі — спостерігаються у Верхоянську, Оймяконі (сер. т-ра січня нижче за -50 °C. У липні найбільш нагрітими (т-ра 30 °C і більше) виявляються Зах. і Центр. А. У екваторіальному поясі випадає близько 2000 мм опадів на рік. У шт. Ассам (Індія) у 1861 випало 22 900 мм осадів — рекордна річна сума опадів для всієї планети.

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Азії

Напівпустелі і пустелі особливо добре виражені на Аравійському п-ові, у внутр. районах Іранського нагір'я, в Сер. і Центр. А. В напівсухих субтропіках Зах. А. - середземноморська рослинність, у Сх. А. - змішані і широколистні ліси.

У тропіч. широтах Сх. і Півд. А. - мусонні листопадні ліси і савани, на навітряних схилах гір - вічнозелені ліси. У екваторіальних широтах (гол. чин. в Індонезії) - багатоярусні заболочені ліси - гілеї.

Гідрографія[ред. | ред. код]

На о-вах Арктики і вздовж узбережжя Півн. Льодовитого ок. тягнуться арктич. пустелі і тундра, обрамовані з півдня вузькою смугою лісотундри, південніше - тайга, що змінюється південніше змішаними і широколистяними лісами, лісостепами і степами.

Річки[ред. | ред. код]

Азія — країна великих річок. У Північний Льодовитий океан течуть Об з Іртишем, Єнісей з Ангарою, Лена з Алданом і Вілюєм, Яна, Індігірка, Колима; в Тихий океан — Анадир, Амур з Сунгарі і Уссурі, Хуанхе, Янцзи, Сицзян, Меконг і Міна-Чао-Прая; в Індійський океан — Салуїн, Іраваді, Брахмапутра, Ганг та Інд, а також Шатт-ель-Араб, що утворюється злиттям Тигр у і Євфрат у. У Каспійське і Аральське моря і оз. Балхаш течуть pp. Кура, Амудар'я, Сирдар'я, Ілі. Серед озер А. найбільші — Каспійське і Аральське моря (останнє в кінці ХХ ст. практично пересохло внаслідок втручань людини), що є залишками більш великих древніх морів; в тектоніч. западинах лежать Байкал, Іссик-Куль, Хубсугул, Мертве море, Ван, Урмія, Телецьке; деякі озера виникли внаслідок обвалів (Сарезське), карстових процесів (озера Зах. Тавра). У безстічних западинах багато солоних озер (Кукунор, Туз тощо). Річки і озера — важливі транспортні шляхи.

Рослинність[ред. | ред. код]

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]