Цайдам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цайдам, Цайдамська котловина чи западина — тектонічна западина біля північно-східної околиці Тибетського нагір'я в Китаї. Назва походить від монгольського слова цайдам — солончак, мілке озеро, солона западина.

Розташування[ред. | ред. код]

Довжина Цайдаму близько 700 км, ширина до 300 км. Дно рівнинне, лежить на висоті 2600-3100 м над рівнем моря. Рівнина оточена горами — з півночі та північного-сходу Наньґаань, з півдня Куньлунь, із заходу Алтинтаг.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат різко континентальний, сухий. В Дуньланьси середні температури січня —8,7°, липня + 16°, опадів 168 мм на рік.

Ландшафт та природні зони[ред. | ред. код]

Багато невеликих озер, переважно солених. З гір в западину течуть річки які майже усі губляться ще в передгірній зоні. Панують пустелі (галькові, піщані, глинисті), напівпустелі та солончакові пустелі.

За характером поверхні та ландшафтом Цайдам поділяється на 2 частини:

  • Північно-західна частина — денудаційна рівнина на висоті 2700-3100 метрів з окремими узвишшями та грядлами та широко розвинутими пісками. Ця частина майже безводна і дуже пустельна. Рідка рослинність трапляється лише навколо солених озер та взовж сухих русел — у вигляді поодиноких кущів.
  • Південно-східна частина — в соновному акумулятивна рівнина на висоті 2600—2700 м, центальну частину якої займають великі солончаки. Відділена від північно-західної частини виступом заввишки 100 метрів. Ця частина менш пустельна. В ппередгір'ї де виходять на поверхні прісні води зустрічається трав'яниста рослинність з очеретів, осоки та деяких злаків, а на менш зволожених ділянках — зарості тамариску, хармику, низькорослої тростини та джузгуну.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

В межах Цайдаму знайдено поклади кам'яного вугілля та нафти, величезні поклади солі, а також золота, срібла, міді, олова, бури та інших.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Краткая географическая энциклопедия, Том 4/Гл.ред. Григорьев А. А. М.:Советсвкая энциклопедия — 1964, 448 с. с илл., 10 л. карт