Городниця (Городенківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Городниця
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Городенківський район
Рада/громада Городницька сільська рада
Код КОАТУУ 2621680501
Основні дані
Засноване 1448
Населення 1115
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 78140
Телефонний код +380 03430
Географічні дані
Географічні координати 48°41′27″ пн. ш. 25°37′48″ сх. д. / 48.69083° пн. ш. 25.63000° сх. д. / 48.69083; 25.63000Координати: 48°41′27″ пн. ш. 25°37′48″ сх. д. / 48.69083° пн. ш. 25.63000° сх. д. / 48.69083; 25.63000
Водойми Дністер
Місцева влада
Адреса ради 78140, Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Городниця, вул. Галицька, 33, тел. 54-2-22
Карта
Городниця. Карта розташування: Україна
Городниця
Городниця
Городниця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Городниця
Городниця

Горо́дниця — село Городенківського району Івано-Франківської области, Україна.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване у котловині Дністра; має 316 господарств — з чудовими городами, що в них плекали помідори, виноград, абрикоси, кавуни, вишні, черешні, груші та яблуні.

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

На полі під назвою «Городище» були насипані вали. Переказ каже, що цими валами (297 м понад рівнем моря) були присипані сліди присутності давніх племен, а як показує знахідка римських монет і різного військового знаряддя, це могли бути римські оборонні укріплення. Під валами було джерело, від якого вода водогоном надходила до резиденції власника поля Бялого, а село брало воду просто з джерела.

На полі «Городище» (власність родини Бялих) працювали археологи: професори Ярослав Пастернак із Львова, Козловський із Варшави, зі Стокгольму (Швеція) — в 1933—1934 й 1938—1939. Найбільше знахідок зібрав проф. Козловський у 1938—1939 рр.

Публікації з археології Городниці[ред. | ред. код]

  • Д-р Ярослав Пастернак. Археологія України. — Торонто, 1961.
    • Первісна давня та середня історія України за археологічними джерелами. Городенка. — С. 155, 175,
    • Неолітична доба, трипільські неолітичні пам'ятки горішнього Подністров'я. Городниця-Городенка. — С. 72, 144, 224, 263, 265, 269, 280, 427, 236, 442, 529, 531, 598—600, XI, XIV, XVI.

(Писано в Чикаго, 22 квітня 1972 року)

Місцевості села[ред. | ред. код]

Село ділили на «кути»: в напрямку до Передівання — ?, в напрямку Городенки — «Могилки», до села Стрільче — «Луг», а до Бабина — «Під Черленою» (тут колись був над Дністром ліс, а також кар'єри теребовельського пісковика та місця випалювання вапна).

За селом був цвинтар і стара церква (знищена), над рікою — дерев'яна церква.

Поля ділились на: «Над Черлиною», «Городище», «Попри ліс», «Фільварок», «На могилі», «Над берізками» й «На куті».

Ліси: «На Черлені», «Грабова», «Дубина», «Борсуки».

Звірина дика: лиси, дикі кабани, зайці, кози, сарни; птахи: куропатки, перепелиці. В Дністрі ловили рибу: підуства, марена, судаки, вірозуб, щупак, сом, чечуга, бабки й колюки.

На Городищі біля валів була оселя в давнину, а над водою мешкали рибалки; у пізніших роках село розмістилось над водою і прибрало назву Городниця.

Всі дані подав Євген Бялий (уродженець села), упорядкував Осип Гаванський — кооперативний робітник в повіті.

Коротка історія[ред. | ред. код]

6 січня 1448 року село згадане в найдавніших записках Галицьких судів 1435—1475 років під час розгляду справи № 1937 між шляхтичами Бучацькими та галицьким старостою Миколаєм з Любіна Паравою (лат. Nicolao de Lubin Parawa)[1].

Село мало громадського поля (пасовиська й обочи) близько 2000 морґів і орного теж близько 2000 морґів і 60 морґів лісу.

До Городниці було прилучений присілок Передівання (прибл. 60 хат з полем бл. 300 морґів). Мешканці присілка — українці, 250 осіб. Школа 1-клясова українська, читальня «Просвіти», кооператива. В Городниці школа 3-клясова утраквістична (двомовна).

У селі були читальня «Просвіти», кооператива, товариства «Сільський Господар», «Союз Українок», «Рідна Школа», «Січ» (спортивне, пізніше «Луг»).

31 липня 1952 р. Городенківський райвиконком під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп «Більшовик» рішенням № 368 ліквідував Пробабинську і Передіванську сільради з приєднанням її до Городницької сільради.

Прізвища[ред. | ред. код]

В селі були такі прізвища: Срайки, Москалики, Коломийчуки, Передерки, Маркивичі, Лукавецькі, Вознятовські.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]