Гризеофульвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гризеофульвін
Систематизована назва за IUPAC
(2S,6'R)- 7-chloro- 2',4,6-trimethoxy- 6'-methyl- 3H,4'H-spiro [1-benzofuran- 2,1'-cyclohex[2]ene]- 3,4'-dione
Класифікація
ATC-код D01AA08
PubChem 441140
CAS 126-07-8
DrugBank DB00400
Хімічна структура
Формула C17H17ClO6 
Мол. маса 352,766 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 25-90%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 24 год.
Екскреція фекалії,Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ГРИЗЕОФУЛЬВІН,
ЗАТ НВЦ«Борщагівський ХФЗ»,Україна
UA/1280/01/01
02.06.2009-02/06/2014

Гризеофульвін — природний протигрибковий препарат для перорального та місцевого застосування. Вироблення препарату передбачає використання продуктів життєдіяльності Penicillium griseofulvum. Гризеофульвін уперше виділений у 1939 році із продуктів життєдіяльності грибків роду Penicillium.[1][2]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Гризеофульвін — природний протигрибковий препарат. Гризеофульвін має переважно фунгістатичний ефект, що пов'язаний з інгібуванням функції мітотичного веретена, в результаті чого порушується синтез ДНК та інгібується поділ грибкових клітин в метафазі.[3] До препарату чутливі грибки родів Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton spp. Інші види патогенних грибків та бактерії нечутливі до дії грізеофульвіну.

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Гризеофульвін добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність препарату коливається в залежності від дисперсності його кристалів та властивостей шлунково-кишкового тракту в хворих[4], та становить від 25 до 90 %, цей відсоток підвищується при вживанні з препаратом жирної їжі. Максимальна концентрація в крові гризеофульвіну досягається протягом 4 годин. Високі концентрації препарату створюються в печінці, жировій клітковині, м'язах; а також у роговому шарі шкіри, нігтях, прикореневій зоні волосся та захищає новоутворений кератин від ураження збудниками мікозів.[3] Цей факт пояснює необхідність тривалого застосування гризеофульвіну, адже повне видужання при застосуванні антибіотика настає після повної заміни інфікованого рогового шару шкіри. Гризеофульвін погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Гризеофульвін проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться гризеофульвін з організму переважно у вигляді метаболітів переважно нирками, а також із калом. Період напіввиведення препарату складає 24 години, цей час не змінюється при нирковій недостатності, але може змінюватись при печінковій недостатності.

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Гризеофульвін рекомендовано при мікозах шкіри, що спричинюють чутливі до препарату грибки (трихофітії, фавусі, мікроспорії волосистої частини голови та гладкої шкіри, епідермофітії шкірних покривів), дерматомікозах стоп та кистей, оніхомікозах.

Побічна дія

[ред. | ред. код]

У більшості випадків гризеофульвін добре переноситься, але при тривалому прийманні та у дітей частота побічних ефектів збільшується При застосуванні препарату можливі наступні побічні ефекти:[5]

Протипоказання

[ред. | ред. код]

Гризеофульвін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вагітності та годуванні грудьми, порфірії, системному червоному вовчаку, вираженій лейкопенії та захворюваннях крові, злоякісних пухлинах, захворюваннях печінки та нирок, дітям до 3-х років.

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Гризеофульвін випускається у вигляді таблеток по 0,125 та 0,5 г; суспензії для перорального прийому по 125 мг/5 мл та 3 % лініменту для зовнішнього застосування по 30 г.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Michael Ash; Irene Ash (2004). Handbook of Preservatives. Synapse Info Resources. с. 406. ISBN 978-1-890595-66-1. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 25 жовтня 2016. (англ.)
  2. Goldman, Leon (6 лютого 1960). Current status of Griseofulvin. Journal of the American Medical Association. 172 (6): 532. doi:10.1001/jama.1960.03020060022006. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016. (англ.)
  3. а б в Противогрибковые антибиотики - Противогрибковые средства Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  4. а б Фторцитозин в лечении детей. Гризеофульвин и тербинафин для детей Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  5. Гризеофульвін (Griseofulvinum)
  6. а б Нафтифин и тербинафин. Гризеофульвин Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]