Дніпро (зенітний ракетний комплекс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дніпро
Тип зенітно-ракетний комплекс
Походження Україна Україна
Історія виробництва
Розробник Укроборонсервіс
Розроблено в процесі розробки

«Дніпро» — перспективний зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) середньої дальності розробки низки підприємств українського оборонно-промислового комплексу.

Основним призначенням перспективного комплексу ППО «Дніпро» є боротьба з сучасними і перспективними аеродинамічними засобами повітряного нападу в умовах складної завадової обстановки; видача узагальненої інформації про повітряну обстановку та інформації про результати бойової роботи на високопоставлений командний пункт[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Комплекс «Днепр», Ч.1 // Defence Express, січень 2014
Nuvola apps kaboodle.svg 2. Комплекс «Днепр», Ч.2 // Defence Express, січень 2014
Nuvola apps kaboodle.svg 3. Патент ракети для ЗРК «Дніпро» // травень 2018

Згідно з наявною інформацією,[якою?] Міністерство оборони України поставило стислі терміни для розробників перспективного ЗРК. Так перший дослідний зразок повинен бути готовий в 2014 році. За задумом військового керівництва, ЗРК «Дніпро» повинен встановлюватися на українські корвети проекту 58250. У разі порушення термінів або не відповідності тактико-технічним характеристам, комплекс буде замінений на французький аналог ЗРК «ASTER-15».

За заявою військових, новий комплекс здатний знищувати літаки і вертольоти всіх типів, безпілотні літальні апарати та крилаті ракети на середніх і малих дальностях. При тому, що збивати цілі комплекс може в будь-який час доби, навіть за складних метеоумов і за активної інформаційної, вогневої та маневреної протидії супротивника. До складу ЗРК «Дніпро» входить пункт бойового управління (на шасі броньованого КрАЗ-6322), багатофункціональної РЛС (також на шасі КрАЗ-6322), а також пускові установки.

1 грудня 2016 року було опубліковане повідомлення про успішні запуски крилатих ракет «Нептун» та зенітних ракет «Дніпро» на полігоні на півдні України.[3]

Слід зазначити, що багатофункціональна радіолокаційна станція розроблена за технологією активних фазованих антенних решіток і забезпечує дальність виявлення цілі в 150 км. ЗРК «Дніпро» може одночасно випустити по шести цілях 12 керованих ракет. Зенітні ракети, що використовуються в комплексі, двох модифікацій: із командним телекеруванням на початковому і середньому ділянках траєкторії й активним самонаведення на кінцевій ділянці і з радіокорекцією наведення на початкову та середню ділянки й активним самонаведення на кінцевій ділянці.

Тактико-технічні характеристики ЗРК «Дніпро»: Максимальна дальність виявлення цілі типу тактичний винищувач, км: на висоті 7 км — не менше 150; на висоті 0,15 км — не менше 50; на висоті 0,02 км — не менше 28; Дальність стійкого супроводу тактичного винищувача — 120 км; Мінімальна висота ураження цілі — 0,015 км; Максимальна висота ураження цілі — 25 км; Час готовності (включення) комплексу до бойової роботи — не більше 4 хвилин.

Створення ракети[ред. | ред. код]

У травні 2018 року «Укрпатентом» був виданий патент на нову зенітну ракету розробки КБ «Південне».[4] Виданням Defence Express було висловлено припущення, що ракета призначена саме для ЗРК «Дніпро». Зенітна керована ракета має особливість — нестандартна система газодинамічного поперечного управління ракетою, що нагадує схожу систему на керованому реактивному снаряді комплексу РСЗВ «Вільха»[4][5].

Заявка на видачу патенту була подана в жовтні 2017 року. Згідно опису, зенітна керована ракета складається з відсіку наведення з притупленим радіопрозорим обтічником оживальної форми, відсіку керування, реактивного силового блока, бойового відсіку з вкладною осколково-фугасною бойовою частиною, маршевого РДТП (ракетний двигун твердого палива), крил, розташованих біля центра мас та хвостового відсіку з аеродинамічними рулями. Особливими рисами також є те, що крила та рулі повернуті під кутом 45˚ до площин стабілізації, а реактивний силовий блок і бойовий відсік утворюють єдиний відсік[6].

В липні 2018 року видання «Народна Армія» повідомило про придбання необхідного закордонного обладнання для налагодження замкненого циклу виробництва ракет «буківського» калібру, яке в подальшому буде використане і для виробництва перспективного українського ЗРК середньої дальності (імовірно йдеться про ЗРК «Дніпро»)[7].

Підприємства-виробники[ред. | ред. код]

ЗРК середньої дальності «Дніпро» продукт спільної діяльності українських оборонних підприємств:

  • НВК «Іскра» (багатофункціональна радіолокаційна станція наведення ракет) — м. Запоріжжя;
  • НВП «Аеротехніка-МЛТ» (пункт бойового управління для ЗРК «Дніпро») — м. Київ;
  • ДержККБ «Луч» (ракети) — м. Київ;
  • ДП ЛНДРТІ (розробник ГСН) — м. Львів;
  • ПАТ «АвтоКрАЗ» (ходова частина/шасі) — м. Кременчук, Полтавська обл..

Загальне керівництво проектом «Укроборонсервіс».

Склад[ред. | ред. код]

До складу ЗРК «Дніпро» входить
  • Пункт бойового управління
  • Багатофункціональна РЛС
  • Пускові установки — до 6 шт.

Пункт бойового управління[ред. | ред. код]

Пункт бойового управління розміщено на шасі броньованого КрАЗ-6322 і складається з двох відсіків:

  • апаратний, де розміщуються:
автоматизовані робочі місця бойового розрахунку;
засоби обробки та документування інформації;
засоби зв'язку.
  • агрегатний, де розміщуються два дизельних агрегати електроживлення (основний і резервний).

Багатофункціональна РЛС[ред. | ред. код]

БРЛС розроблена за технологією активних фазованих антенних решіток і розміщена на шасі КрАЗ-6322.

Характеристики багатофункціональної РЛС
  • дальність виявлення по цілі з ефективною площею розсіювання 1 м² становить 150 км;
  • оцифрування сигналів проводиться на проміжній частоті і подальша їх обробка (фільтрація, виявлення, стежать координатні системи, функції захисту під перешкод і т. д.) здійснюється на програмному рівні спеціальними обчислювачами.
  • звернення до цілей послідовне із змінним темпом;
  • кількість математично супроводжуваних траєкторій цілей — 100
  • кількість одночасно автоматично супроводжуваних для обстрілу цілей — 6;
  • кількість одночасно керованих ракет — 12;
  • реалізована командна радіолінія управління, лінія радіокорекції координатної інформації про цілі.

Зенітна керована ракета[ред. | ред. код]

  • двоступенева (стартовий прискорювач і маршова ступінь).
  • рухові установки обох ступенів — ракетні двигуни твердого палива.

Спосіб керування ракетою — комбінований: радіокомандне наведення на початковій і середній ділянках траєкторії і активне самонаведення на кінцевій ділянці траєкторії.

Самонаведення зенітної керованої ракети на кінцевому ділянці траєкторії забезпечується активною головкою самонаведення міліметрового діапазону

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]