БМПТ «Азовець»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азовець (танк).jpg

БМПТ Азовець
Загальні дані
класифікація БМПТ
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Україна Україна
розробник М. Степанов
роки виробництва з 2015
кількість виробів, од. 1
роки експлуатації з 2015
основні країни-оператори Україна Україна
Основні параметри
екіпаж, осіб 4
Броня
тип броні комбінована багатошарова
динамічний захист 500 елементів «Дуплет»
Озброєння
основне озброєння 2-х авіаційні гармати ГШ-23
скорострільність, постр/хв. 3000 п/хв.

БМПТ «Азовець» — дослідна українська бойова машина підтримки танків, яка позиціюється як танк для ведення бою у міській місцевості. Його унікальність полягає в тому, що БМПТ — перша у своєму роді машина, котра здатна протистояти більшості відомого протитанкового озброєння.

Маса БМПТ становить близько 41 тонни, що дає вагомі переваги у порівнянні з важчими попередніми моделями (Т-64БВ важить 42,4 тонни, а Т-64БМ «Булат» — 44). БМПТ «Азовець» здатний розвивати швидкість до 65 км/год. По периметру корпусу бойової машини вмонтовані оглядові камери. Фари, розміщені на корпусі БМПТ — поворотні.

Екіпаж бойової машини складається з 4 осіб: командира, двох операторів-стрільців та водія-механіка.

Історія створення[ред. | ред. код]

Бойова машина розроблена М. Степановим (колишнім заступником директора заводу ім. Малишева) та його сином, котрі очолюють інженерну групу «Азов», на базi танку Т-64 у 2015 роцi. Перші випробування бойової машини підтримки танків відбулися у березні 2016-го року[1].

БМПТ «Азовець» створений на тренувально-мобілізаційній базі полку «Азов», що знаходиться на території київського заводу ЗАТ «АТЕК» (колишнього заводу «Червоний екскаватор»).

Презентація бойової машини відбулася 28 листопада 2015 року, на ній були присутніми представники ЗМІ, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, а також перший командир полку «Азов» — Андрій Білецький[2].

Озброєння[ред. | ред. код]

Бойова машина має на озброєнні 2 двоствольнi 23-мм авіаційні гармати ГШ-23, кулемети ПКТ, пускові установки із протитанковими ракетами «Стугна» та «Корсар». Модулі керуються окремо один від одного.

Обидва бойові модулі мають кут огляду 180 градусів, що дозволяє операторам-стрільцям цілковито контролювати ситуацію під час бою.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]