Дніпро (станція метро, Київ)
50°26′28″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.44111° пн. ш. 30.55861° сх. д.
| Дніпро | |
|---|---|
Святошинсько-Броварська лінія | |
| Загальні дані | |
| Тип | естакадна відкрита |
| Глибина закладення | −6 м |
| Платформи | |
| Кількість | 2 |
| Тип | бічні |
| Форма | пряма по 1-й колії, дугою по 2-й колії |
| Довжина | 124 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 6 листопада 1960 |
| Архітектор(и) | С. С. Павловський, Г. І. Гранаткін, А. Ф. Ігнащенко, П. Ф. Красицький, С. Й. Крушинський |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Г. В. Фукс, Л. Н. Новоборський, Б. А. Ігнатюк |
| Скульптор(и) | Ф. А. Коцюбинський, Е. М. Кунцевич |
| Будівельник(и) | «Київметробуд» |
| Транспорт | |
| Район міста | Печерський |
| Виходи до | Набережного шосе |
| Наземний транспорт | |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:41 |
| Час закриття | 22:36 |
| Код станції | 122 |
![]() | |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Дніпро́» — станція Святошинсько-Броварській лінії Київського метрополітену між станціями «Арсенальна» та «Гідропарк». Розташована у Печерському районі, біля річки Дніпро. Виходи ведуть до Набережного шосе та міст Метро. Поруч розташовані Парк Вічної Слави, пішохідний міст на Труханів острів та оглядові майданчики.
Станція відкрита 6 листопада 1960 року в складі першої черги будівництва. Станція має унікальне розташування на естакаді мостового переходу через річку Дніпро з бічними платформами, з яких відкриваються панорамні краєвиди міста.
Перший поїзд з пасажирами в день відкриття Київського метрополітену вів машиніст поїздної бригади Іван Виноградов. Він також проводив обкатку першого поїзда під час відкриття мосту Метро. З 1976 року працював головним інженером електродепо «Дарниця». Під час відкриття Оболонсько-Теремківської лінії, честь здійснити перший рейс також було доручено Івану Виноградову — навіть попри те, що він уже не був машиністом. 4 квітня 2017 року Іван Виноградов помер у Києві у віці 89 років.
До 1965 року була кінцевою. Є найменш завантаженою станцією Київського метрополітену[1].
З 2008 року станція має статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки (охоронний № 529/1-Кв)[2][3].
З 24 лютого 2022 року по 8 березня 2024 року, через повномасштабне російське вторгнення в Україну, станція була тимчасово зачинена для посадки/висадки пасажирів, а поїзди прямували без зупинок[4].
У 2025 році на станції були додані сучасні елементи, як-от LED-екрани та покращене освітлення.
Конструкція станції: естакадна відкрита з двома береговими платформами, без колійного розвитку.

Перша київська наземна станція метро з платформами берегового типу, розташована біля крутого схилу Дніпра. З бічних посадкових платформ, що являють собою естакаду над Набережним шосе, відкриваються дніпровські простори. Продовженням естакади є міст Метро, суміщений з автотранспортним мостом аркової конструкції. Від посадкових платформ міст зорово і функціонально відділений вертикальними об'ємами зі скла та бетону, в яких розміщені сходові марші для пасажирів.
Конструктивні острови-пілони спусків є водночас п'єдесталами для двох монументальних споруд — «Праця» («XX століття») у вигляді робітника (скульптор Едвард Кунцевич, Болеслав Карловський) і «Мир» у вигляді жінки з голубами (скульптори Флоріан Коцюбинський, Ксанфій Кузнецов, Іван Горовий). У пілонах розташовані сходи, які використовувалися у 1960-ті роки для виходу зі станції.
-
Монументальна скульптура «Праця»
-
Монументальна скульптура «Мир»
-
Поштова марка СРСР із зображенням станції
Станція «Дніпро» практично позбавлена художніх елементів та додаткових архітектурних знахідок. Лаконічну й функціональну форму розбавляють лише скульптури «Мир» та «Праця», які розташовані наприкінці платформ. Раніше була ще одна деталь, яка суттєво вирізняла цю станцію від інших: неоновий напис з назвою станції, виконаний в стилі, типовому для того часу. Цей напис не зберігся, як і чимало неонових букв «М», які з часом поступово замінені на простіші та економніші конструкції (неонові лампи мають високе енергоспоживання та ряд інших недоліків, якщо базуються виключно з економічних причин).
З 1960 по 1965 роки через станцію «Дніпро» здійснювалася передача вагонів, поставлених для Київського метрополітену. Вагони надходили у Київ залізницею до станції Дарниця, потім через гейт їх переміщали на трамвайну лінію, через яку йшли через Дніпро по мосту Патона та набережною до електродепо «Дніпро».
Під естакадою було змонтоване поворотне коло, розраховане на один вагон. Заїхавши на це коло, вагон повертався на 90° і, опинившись під платформами станції, піднімався нагору спеціальним підйомником. Потрапивши до станції, вагон відганяли у тунель, і піднімали наступний.
Аналогічно здійснювався спуск вагонів в депо «Дніпро» для технічного огляду і ремонту, яке розташовувалося у невеликій будівлі, ліворуч від виходу наземного вестибюля станції «Дніпро», і було розраховано на два вагони.
5 листопада 1965 року, після відкриття мосту Метро, поворотне коло ще тривалий час залишалося бездіяльним, проте згодом на цьому місці був утворений рибальський ринок, який в народі отримав назву «Бухара» (на теперішній час вже не існує).
| Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 4,2 | 3,0 | 2,8 | 2,9 | 2,8 | 2,8 | 2,8 | 2,7 | 2,6 |
Відправлення першого поїзду у напрямку станцій:
- «Лісова» — о 06:03
- Академмістечко — о 05:46
Відправлення останнього поїзду у напрямку станцій:
- «Лісова» — 00:32
- «Академмістечко» — 00:16
Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) у напрямку станцій:
- «Лісова» — 22:59, 23:11, 23:23, 23:34, 23:46, 23:57, 0:09, 0:20, 0:32
- «Академмістечко» — 22:23, 22:35, 22:47, 22:57, 23:08, 23:18, 23:28, 23:38, 23:50, 0:03, 0:16
-
Краєвид з мосту
-
Наземний вестибюль
-
Інтер'єр наземного вестибюля
-
Турнікети
-
Поїзд на станції метро
-
Краєвид у напрямку станції метро «Арсенальна»
- ↑ Столична «Лісова» очолила список найбільш завантажених станцій метро. Depo.Київ. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- ↑ Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 № 1285/0/16-08. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 9 березня 2014.
- ↑ Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- ↑ Погорілов Станіслав (7 березня 2024). У Києві відкривають станцію метро «Дніпро». Українська правда. Процитовано 7 березня 2024.
- Станція «Дніпро» на офіційному сайті Київського метрополітену. [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Станція «Дніпро» на неофіційному сайті Київського метрополітену. [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Веб-енциклопедія Києва.
- И. Днестров, И. Игнаткин. Киевский метрополитен. [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.)
- О М. Касьянов. Третій метрополітен. [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл.
- Олег Тоцкий. Метро, которого нет: станция «Днепр». [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 2 февраля (рос.)
- Відео со станції «Дніпро». [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Google Maps.
- Модель «Метроліфта» на станції «Дніпро» з музею метрополітену в Києві.
- Станція «Дніпро» на сайті metro.zarohem.cz. [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
-
Міст Метро
- Станції Київського метрополітену
- Київський метрополітен
- Святошинсько-Броварська лінія метрополітену
- З'явилися 1960
- Транспорт Печерського району
- Пам'ятки архітектури України місцевого значення в Києві
- Пам'ятки містобудування України місцевого значення в Києві
- Пам'ятки науки і техніки України місцевого значення
