Шулявська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°27′18″ пн. ш. 30°26′43″ сх. д. / 50.45500° пн. ш. 30.44528° сх. д. / 50.45500; 30.44528

Шулявська
Святошинсько-Броварська лінія
Shulyavska metro station Kiev 2010 01.jpg
Загальні дані
Тип пілонна
Стара назва Завод «Більшовик»
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 100,0 м
Ширина 19,7 м
Будівництво
Дата відкриття 5 листопада 1963 року
Архітектор(и) А. В. Добровольський, Б. І. Приймак, О. І. Малиновський, А. І. Черкаський
Художник(и) І. С. Литовченко, М. Т. Литовченко
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Шевченківський
Виходи до Ескалаторпроспекту Перемоги, вулиці Олександра Довженка
Наземний транспорт А 2
Тр 5, 7, 22, 27, 30, 42
Мт 150, 155, 157д, 168, 185, 189, 199, 201, 223, 227, 228, 230, 232, 239, 242, 421, 427, 429, 442, 442д, 455, 463д, 465, 477, 482, 484, 508, 517, 518, 550, 551, 565, 575, 720, 820д
Інше
Час відкриття 05:38
Час закриття 00:11
Код станції 115
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі  +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин  +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська  +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут  +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна  +M   +зал   +зал   +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна  +M
   
ПК65+19 Хрещатик  +M
Службова гілка до Майдану Незалежності
Службова гілка до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст
ПК121+09 Лівобережна   +M  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Шуля́вська» — 7-ма станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Берестейська» і «Політехнічний інститут». Відкрита 5 листопада 1963 року у складі другої черги будівництва під назвою «Заво́д „Більшови́к“». Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[1][2].

Опис[ред.ред. код]

Станція пілонного типу. Має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал з'єднаний з наземним вестибюлем двома ескалаторними тунелями, між котрими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тунелі встановлено тристрічкові ескалатори.

Незважаючи на боротьбу з «надмірністю», цій станції вдалося виділитися: тут відсутні коштовні мармури, однак яскрава різнокольорова керамічна плитка на пілонах надзвичайно різноманітить монотонні стіни з сіро-блакитної плитки. Авторам вдалося відстояти і карниз з литва з написами « КОМУНІЗМ * МИР * ПРАЦЯ * СВОБОДА * РІВНІСТЬ * БРАТЕРСТВО * ЩАСТЯ » українською та російською мовами.

Наземний вестибюль двоповерховий: на першому поверсі — круглий ескалаторний і касовий зали, на другому — кільцеподібне кафе.

Станція розташована на проспекті Перемоги поблизу заводу «Більшовик» та видавництва «Преса України». Недалеко від станції знаходяться Київська студія художніх фільмів ім. О. Довженка, Київський національний економічний університет, завод «Росинка».

Пасажиропотік[ред.ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 29,4 28,2 27,2 28,7 25,7 24,8 24,8

Зображення[ред.ред. код]

Режим роботи[ред.ред. код]

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  2. У тексті розпорядження помилково вказана змінювана назва станції — Більшовик.

Посилання[ред.ред. код]


Лінії Київського метрополітену
.1.  Святошинсько-Броварська  .2.  Куренівсько-Червоноармійська  .3.  Сирецько-Печерська  .4.  Подільсько-Вигурівська  .5.  Лівобережна  .6.  Вишгородсько-Дарницька