Збройні сили Білорусі

Збройні сили Республіки Білорусь
	Узброеныя Сілы Рэспублікі Беларусь
	Емблема Збройних сил Білорусі
Засновані	1918
Поточна форма	20.березня.1992 року
Види збройних сил
	Сухопутні війська; Повітряні сили; Сили спеціальних операцій
Штаб	Мінськ
Командування
Верховний головнокомандувач	Президент; Олександр Лукашенко
Міністр оборони	генерал-лейтенант; Віктор Хренін
Начальник генерального штабу	генерал-майор; Петро Тихоновський
Людські ресурси
Вік	18-27 років
Призов	12-18 місяців
Населення у; призовному віці	2.401.785 ч., віком 16-49 (оц. 2010),; 2.429.653 ж., віком 16-49 (оц. 2010)
Придатних для; військової служби	1.693.626 ч., віком 16-49 (оц. 2010),; 2.012.401 ж., віком 16-49 (оц. 2010)
Щорічно досягають; призовного віку	51.855 ч. (оц. 2010),; 48.760 ж. (оц. 2010)
Активні службовці	56.000 (2018)
Резерв	344.000 (2018)
Витрати
Бюджет	Br; $ 725.000.000 (2015)
Відсоток у ВВП	1,3 % (2013)
Промисловість
Закордонні постачальники	Росія; Україна; КНР
Історія
	Військова історія Білорусі
Однострої та звання
	Військові звання Білорусі
Нагороди
	Військові нагороди Білорусі
	Збройні сили Білорусі у Вікісховищі

Збройні сили Білорусі (біл. Узброеныя сілы Беларусі) — збройні сили Республіки Білорусь, покликані відповідно до державної доктрини від 6 грудня 1992 року забезпечувати охорону державного суверенітету, при цьому не розглядаючи будь-яку конкретну країну як свого потенційного ворога та не втручаючись у збройні конфлікти між іншими державами.

У мирний час не виключена можливість участі білоруських миротворців у операціях ООН. ВПС Білорусі, які є частиною збройних сил цієї країни, покликані вести постійний контроль за повітряним простором Республіки Білорусь. Також до складу збройних сил входять сухопутні війська.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Збройні сили Білоруської Народної Республіки та Скорочення Збройних сил Білорусі (1992—1996)

Сухопутні війська[ред. | ред. код]

Сухопутні війська безпосередньо управляються Міністерством оборони. Чисельність сухопутних військ оцінюється у 29 600 військовослужбовців. Організаційно поділяють на два оперативних (операційних) командування: Західне та Північно-західне.

Західне оперативне командування[ред. | ред. код]

З 1 червня 1993 року правонаступником 28-ї Червонопрапорної загальновійськової армії став 28-й армійський корпус (28 АК), 17 грудня 2002 року — Західне оперативне командування.

На 2011 рік до його складу входили.

6-та Київсько-Берлінська окрема механізована бригада,
11-та Прикарпатсько-Берлінська окрема механізована бригада,
111-та артилерійська бригада,
1199-й реактивний артилерійський полк,
74-й окремий полк зв'язку,
108-й окремий полк матеріального забезпечення,
255-й окремий радіотехнічний полк
40-й окремий батальйон
48-й окремий батальйон
250-й окремий батальйон охорони й обслуговування
230-й загальновійськовий полігон.

Північно-Західне оперативне командування[ред. | ред. код]

Склад Північно-Західного оперативного командування в цілому схожий з вищевказаним. На 2011 рік до його складу входили.

19-та гвардійська окрема Миколаївсько-Будапештська Червонопрапорна ордена Суворова механізована бригада,
120-та Рогачівська окрема механізована бригада,
231-ша артилерійська бригада,
740-ва Мінська зенітна ракетна бригада,
427-й реактивний артилерійський полк,
7-й Торунський орденів Олександра Невського і Червоної Зірки інженерний полк,
60-й окремий полк зв'язку,
110-й окремий полк матеріального забезпечення
10-й окремий батальйон РЕБ,
80-й окремий батальйон РХБЗ,
258-й окремий батальйон охорони й обслуговування

Центральне командування[ред. | ред. код]

Крім того, безпосередньо командуванню сухопутних військ підпорядковуються

38-ма гвардійська окрема мобільна бригада,
103-тя гвардійська окрема мобільна бригада,
336-та реактивна артилерійська бригада «Смерч»,
465-та ракетна бригада,
51-ша Оршанська змішана артилерійська група,
інші частини та підрозділи.

Сухопутні війська мають у своєму складі механізовані з'єднання, ракетні війська та артилерію, війська ППО сухопутних військ, підрозділи зв'язку, частини та установи тилового та технічного забезпечення.

Техніка та озброєння[ред. | ред. код]

Сухопутні війська мають на озброєнні танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію різної потужності та призначення, протитанкові ракетні комплекси, зенітні ракетні комплекси, засоби керування, автоматичну стрілецьку зброю. Дані про кількість взяті з IISS Military Balance 2010.

Тип	Виробництво	Призначення	Кількість	Примітки
Танки
Т-80Б	СРСР	Основний бойовий танк	92^[5]
Т-72Б	СРСР	Основний бойовий танк	1465^[5]
Т-55	СРСР	Середній танк	29^[5]
Бойові машини піхоти
БМП-1	СРСР	Бойова машина піхоти	109^[5]
БМП-2	СРСР	Бойова машина піхоти	1164^[5]
БРМ-1К	СРСР	Бойова розвідувальна машина	161^[5]
БМД-1	СРСР	БМД-1	154^[5]
Бронетранспортери
ТМПК «Мул»	Білорусь	Бронетранспортер	немає даних^[5]
БТР-Д	СРСР	Бронетранспортер	22^[5]
МТ-ЛБ	СРСР	Бронетранспортер	66^[5]
БТР-60	СРСР	Бронетранспортер	188^[5]
БТР-70	СРСР	Бронетранспортер	446^[5]
БТР-80	СРСР	Бронетранспортер	194^[5]
Бронеавтомобілі
Dongfeng Mengshi	КНР	Бронеавтомобіль	22^[5]
Артилерійські системи
2С9 «Нона-С»	СРСР	120 мм САУ	54^[5]	Самохідна
2С1 «Гвоздика»	СРСР	122 мм САУ	246^[5]	Самохідна
2С3 «Акація»	СРСР	152 мм САУ	163^[5]	Самохідна
2С5 «Гіацинт-С»	СРСР	152 мм САУ	120^[5]	Самохідна
2С19 «Мста-С»	СРСР	152 мм САУ	13^[5]	Самохідна
2С7 «Піон»	СРСР	203 мм САУ	36^[5]	Самохідна
Д-30	СРСР	122 мм гармата-гаубиця	202^[5]	Буксирувана
2А36 «Гіацинт-Б»	СРСР	152 мм гармата-гаубиця	50^[5]	Буксирувана
2А65 «Мста-Б»	СРСР	152 мм гармата-гаубиця	136^[5]	Буксирувана
Д-20	СРСР	152 мм гармата-гаубиця	58^[5]	Буксирувана
2С12 «Сани»	СРСР	Міномет	77^[5]	Транспортуються
Реактивні системи залпового вогню
БМ-13 Катюша	СРСР	Реактивна система залпового вогню (132мм)	1^[5]
БМ-21 Град	СРСР	Реактивна система залпового вогню	213^[5]
БМ-27 Ураган	СРСР	Реактивна система залпового вогню	84^[5]
БМ-30 Смерч	СРСР	Реактивна система залпового вогню	40^[5]
Протитанкова озброєння
Фагот (ПТРК), Конкурс (ПТРК), Штурм (ПТРК), Метис (ПТРК)	СРСР	Протитанкова керована ракета	близько 480^[5]
Тактичні ракетні комплекси
Точка (тактичний ракетний комплекс)	СРСР	Тактична ракета	26^[5]
Р-11	СРСР	Тактична ракета	60^[5]
Системи ППО
С-300,ЗРК Бук,ЗРК Оса,Стріла-10,ЗРК Тор	СРСР, Росія	Зенітно-ракетний комплекс	близько 350^[5]

Ядерна зброя[ред. | ред. код]

Докладніше: Ядерне роззброєння Білорусі

Див. також[ред. | ред. код]

Група білоруських військових фахівців у Венесуелі

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
↑ «Увеличение численности белорусской армии — реакция на кризис безопасности в регионе» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] Центр белорусских исследований, 22.03.2018
↑ 2018 Belarus Military Strength. Global Firepower (англ.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак The Military Balance 2010. — P. 178. [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Войска территориальной обороны (ТерО) Республики Беларусь [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Территориальная оборона не прошла проверку реальностью [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Территориальная оборона в системе национальной безопасности (рос.)
Территориальные войска: опыт США для Беларуси [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
По поручению Александра Лукашенко в Беларуси прошла проверка готовности территориальных войск [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Управление территориальной обороны Генерального штаба Вооруженных Сил [Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Парад в Минске 3 июля 2017. [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.]
У Білорусі запроваджують смертну кару за “держзраду” для військових
У Білорусі випробували РСЗВ “Шквал”

[count_mil-1] а ^б ^в ^г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.

[2] «Увеличение численности белорусской армии — реакция на кризис безопасности в регионе» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] Центр белорусских исследований, 22.03.2018

[3] 2018 Belarus Military Strength. Global Firepower (англ.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 1 листопада 2018.

[4] Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.

[mb-5] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак The Military Balance 2010. — P. 178. [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]