Шейковський Каленик Васильович
| Шейковський Каленик Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 1835 Кам'янець-Подільськ, Російська імперія | |||
| Помер | 1903 Мензелінськ, Уфимська губернія, Російська імперія | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, мовознавець, етнограф, видавець, педагог | |||
| Сфера роботи | мовознавство[1], етнографія[1] і видавнича справа[1] | |||
| Alma mater | Подільська духовна семінарія | |||
| Конфесія | православна церква | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Кале́ник Васи́льович Шейко́вський (1835, Кам'янець-Подільський — 1903, с. Мензелінськ Уфимської губернії) — український мовознавець, етнограф, видавець, педагог.
Точні дати народження та смерті невідомі. Народився в сім'ї «військового службовця», «офіцера Подільської губернії» (також «з обер-офіцерських дітей») в Кам'янці-Подільському, в 1835 році. Про дитячі роки відомостей немає.
В 1851 або 1852 році вступив до Подільської духовної семінарії, яку закінчив в 1857 або 1858.
6 лютого 1858 вступив до історико-філологічного факультету Київського університету.
Як студент Київського університету брав участь в організації недільних шкіл українською мовою (з 1859). Якійсь час вчителював у Подільській недільній школі, потім очолив школу при Київського університеті та почав керувати роботою шкільної бібліотеки, що її зорганізували студенти.
Для недільних шкіл зладив підручник для читання в двох частинах «Домашня наука» («Перші початкы», Київ, 1860 та «Выш'ші початкы», 1861, там само).
Також видав етнографічний нарис «Быт подолян» (1859—1960), що містить етнографічні (гаївки, опис похорон, пісні: побутові, чумацькі та ін.; казки) та деякі етимологічні матеріали (пізніші етимологічні статті про слова «вира» і «Русь»). Надрукував декілька мовознавчих праць: «О фонетических свойствах южнорусского языка» (1859), «Опыт южнорусского словаря» (1861).
Після припинення студій, а далі відкинення дисертації в Київській духовній академії (1871) учителював.
Від 1862 року змушений жити поза межами України, 1876 року засланий до Мензелінська в Уфимській губернії за друкування українською мовою «Метаморфоз» Овідія.
Розробив власну версію фонетичного правопису. В абетці були присутні водночас э, є, е (Шэвченко, пэрэдає, теє); ы, и та і (приложыты, идіт’, кныжэц'ці), але відсутня ѣ. Апостроф прислуговується для пом'якшення голосних (єс‘т‘, матэрын‘с‘ка, козац'кый, луч'чэ), кінцевий твердий знак не використовувався, але позначав твердість голосних в позиціях замість сучасного апострофа (дэрэвъяне, семъямы, завъяжіте). Закінчення дієслів — фонетичні (здаєц'ця, называюц'ця, кланяюц'ця), подібно до кулішівки. Для позначення йо та іо використовувався відомий раніше і з циркумфлексом (і̂) в сполученні з о (домашні̂оі, і̂ого, сон'ці̂ові) подібно до раніших правописів (напр. правопису Павловського). Для позначення звука ґ була запроваджена нова літера, г з крапкою — г̇ (г̇рунтуєц'ця). Подібно до правопису «Русалки Дністрової» звук дж позначала літера џ (выіжџав, похоџає, напроваџаты), нескладове у — літера ў (ўсі̂о, ўчыц'ця, ўважаты). Церковнослов'янська ѕ («дзіло») позначала звук дз (ѕвіздочкы).
Головною працею Шейковського мав бути його «Опыт южнорусского словаря», що мав протистояти словникам, які містили «куті» слова, і бути словником живої мови в її діалектній різноманітності, з включенням етнографічних матеріалів, імен власних, різних словникових форм. Перший випуск (А — быяк) вийшов 1861. Унаслідок переслідування українського друку і особистих поневірянь, а також пожежі, що знищила зібраний матеріал, вийшов далі тільки випуск 1 і 2 тому 5 (Т — хлівець, 1884, 1886).
- Быт подолян. — К., 1860. — Выпуск 1 [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.]. — 71 с.; — Выпуск 2 [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.]. — 74 с.(рос. дореф.)
- Опытъ южнорусскаго словаря. Томъ первый: А—З. Выпускъ первый: А—Б. — 1861.(рос. дореф.)
- Опытъ южно-русскаго словаря. Труд К. В. Шейковскаго. Том V. Т—Ю. Выпуск 1-й. — Москва: Типография: Э. Лесснер и Ю. Роман, 1883.(рос. дореф.)
- О похоронах в Подольской губернии // Киевский телеграф. — 1860. — № 17, 18, 24—26.(рос. дореф.)
- О приветствиях и поздравлениях у подолян // Киевский курьер. — 1862. — № 5, 8.(рос. дореф.)
- Шейковский К. В. Быт подолян. Т. 1, вып. 1 [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.] / соч., изд. К. Шейковского. — Киев: В тип. И. и А. Давиденко, 1859. — VI, 71, 4 с.(рос. дореф.)
- Шейковський Каленик // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3836—3837. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шейковський Каленик Васильович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — С. 394.
- Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. — К. : Либідь, 1997. — С. 363.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 398.
- Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Правобережної України XIX — на початку XX ст.: Становлення. Історіографія. Біобібліографія — Хмельницький, 1995. — С. 243—244.
- Мацько В. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 73.
- Поділля: Історико-етнографічне дослідження. — К., 1994. — С. 17—18, 20.
- Дубинка П. Полум'яний пропагандист: Наші славетні // Прапор Жовтня. — 1979. — 9 червня. — С. 4.
- Сваричевський А. Перше друковане видання, присвячене фольклору та етнографії Поділля // Проблеми етнографії Поділля: Тези доповідей наукової конференції. — Кам'янець-Подільський, 1986. — С. 185—186.
- Шевченко Л. Каленик Шейковський — дослідник мови та побуту подолян // Духовні витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (9—11 вересня 1994 р., м. Кам'янець-Подільський). — Хмельницький: Поділля, 1994. — С. 91—93.
- Шеремета Н. Подвижницька діяльність Каленика Шейковського // Духовні витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (9—11 вересня 1994 р., м. Кам'янець-Подільський). — Хмельницький: Поділля, 1994. — С. 93—95.
- Сваричевський Анатолій. Етнограф і фольклорист // Подільські вісті. — 1995. — 21 грудня. — С. 4.
- Заславський І. Каленик Шейковський (1935 — 1903) — талановитий український просвітитель // Українська мова та література. — 1997. — Число 3. — С. 7.
- Шевчук В. Із вершин та низин. — К.: Дніпро, 1990. — С. 36.
- Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б., Стецюк В. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 2. — Кам'янець-Подільський, 2007. — С. 184—189.
- Шалак О. І. Фольклористичні дослідження Каленика Шейковського: Тематика та едицій. Архівовано з джерела 20 жовтня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- Шаркань В. Графіка і правопис східноукраїнських підручників 1857–1863 років. Архівовано з джерела 11 листопада 2016. Процитовано 24 червня 2017.
- Шейковський Каленик Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 962.
- Шейковський Каленик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2081. — 1000 екз.
