Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1782

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед ---- Назва:Анквич Юзеф
-Знайдено: + Анквич Юзеф (Ankwicz) (близько 17501794) — каштелян сондецький 17821791, учасник Тарговицької конфедерації.


Назва:Капніст Василь Васильович
-Знайдено: + - Визначний поет і громадсько-політичний діяч. Був обраний предводителем дворянства Миргородського повіту (1782) і Київської губернії (17851787). У 1782 р. написав "Оду на рабство", що була протестом проти скасування державної автономії України. У 1791 р. їздив у Берлін просити допомоги на випадок повстання в Україні проти Росії, але позитивної відповіді не одержав.
-Знайдено: + визначний український письменник, громадсько-політичний діяч кін. 18 — поч. 19 ст. Н. у Обухівці на Полтавщині (тепер с. Велика Обухівка Миргородського району Полтавської області). Деякий час перебував на військовій службі. В 1782-83 — контролер головного поштового управління у Петербурзі. В 1783 повернувся в Україну. Певний час був директором училищ Полтавської губернії. Користувався великим авторитетом серед українського дворянства. Займав виборні посади предводителя дворянства Миргородського повіту (1782; ще до переїзду в Петербург), Київської губернії (1785-87), генерального судді Полтавської губернії (з 1802) та полтавського предводителя дворянства (з 1820), перебуваючи на яких завжди відстоював інтереси українського населення. Почав друкуватися в 1780. Писав оди, елегії, анакреонтичні вірші. В 1783 написав «Оду про рабство» (опубл. 1806), в якій виступив проти посилення колоніальної політики російського уряду в Україні, зокрема, остаточної ліквідації в 1783 козацьких полків і запровадження кріпосного права у Слобідській і Лівобережній Україні. В 1787 К. разом з групою аристократів-автономістів підготував проект відновлення козацьких формувань в Україні («Положение, на каком может быть набрано й содержано войско охочих козаков»), який, незважаючи на підтримку П. Рум'янцева-Задунайського і Г. Потьомкіна, був відкинутий царським урядом. У квітні 1791 К. разом з своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл перебував у Берліні. Вів переговори з представниками пруських урядових кіл, у т.ч. з міністром закордонних справ (канцлером) Прусії Е.-Ф.Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства. В 1798 опублікував поему «Ябеда», в якій у гострій формі критикував російську колоніальну політику на українських землях. Переклав «Слово о полку Ігоревім» на російську мову і зробив цікавий коментар, в якому підкреслено українське походження і українські особливості цього твору. (Див. Капністи)


Назва:Промислова революція в Англії
Підзаголовок:==
Знайдено: + Епохальне в історії промисловості значення мали винаходи шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 р. у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уатта, їхня кількість та потужність постійно зростала.


Назва:Чарторийські
-Знайдено: + Важливу роль відігравали Чарторийські в Речі Посполитій XVIII ст., особливо за часів королів Авґуста III й Станислава Авґуста Понятовського, мати якого була княгиня Констанція Чарторийська. Її брат, князь Олександр Август Чарторийський (1697-1782), воєвода Руський, одружившись з Марією Софією Сенявською, дістав величезні маєтки згаслого роду Сенявських. Внук їх, князь Адам-Юрій Чарторийський (1770-1861) був одним з найвідоміших членів роду.


Назва:Щекавиця
-Знайдено: + ЩЕКАВИЦЯ, також Скавика, Олегівка, Олегова гора, гора в Києві над Подолом. Одна з трьох гір, на яких, за літописним переказом, оселилися леґендарні засновники Києва — Кий, Щек та Хорив. Назва походить від Щека. Про назву згадують літописи під 1151 у зв’язку зі спробою князя Юрія Долгорукого захопити Київ. За легендою в 912 тут був похований князь Олег (звідси друга назва — Олегівка). Археологічні знахідки свідчать про існування тут забудов з часів княжого Києва XI-XIII ст., тут знайдено численні фрагменти кераміки, візантійських амфор тощо. У XVI ст. Щекавиця належала до володінь київського замку. Бл. 1772 Щекавицю перетворено на цвинтар, там збудовано Всіхсвятську церкву (1782) та кам'яну дзвіницю (1809). На цвинтарі поховані А. Ведель, А. Меленський, В. Іконніков та ін.


Назва:Бійськ
-Знайдено: + Бійськ був заснований як фортеця указом Петра I в 1709 р. та отримав статус міста в 1782 р. В 19 сторіччі він став значним центром комерції. Під час Великої Вітчизняної Війни в Бійськ було евакуовано декілька промислових підприємств, що мало великий вплив на розвиток індустрії міста.


Зобр:1шт.


Назва:Раковецький Іґнаци Бенедикт
-Знайдено: + Раковецький (Rakowiecki) Іґнаци Бенедикт (1782-1839), польський історик родом з Бердичева; автор праць про право і звичаї давніх слов'ян. Переклад на поль. мову «Руської Правди» («Prawda Ruska») I-II, В. 1820-28.


Назва:Релігійний фонд
-Знайдено: + Релігійний фонд, фонд утворений в Австро-Угорщині цісарем Йосифом II 1782 з скасованих ним церк. і монастирських маєтків, що служив на покриття видатків поодиноких рел. груп: для дотацій єпархіям, катедральним капітулам, для виховання і допомоги кліру. Р. ф. був під зарядом окремої цісарської ради, яка розподіляла фонди. На зах.-укр. землях Р. ф. існував у Галичині, на Буковині (великі зем. маєтки, що ними відала Правос. Митрополича Консисторія у Чернівцях) і Закарпатті. По розвалі Австро-Угорщини Р, ф. (здебільша посілості) був поділений між державами (Австрія, Угорщина, Польща, Чехо-Словаччина, Румунія і Юґославія) і унормований їхніми конкордатами чи «модус-вівенді» з Апостольською Столицею.


Назва:Росіяни в Україні
Підзаголовок:===
Знайдено: + Ч. Р. на укр. землях у 18 ст. невідоме. Фраґментарні дані виявляють, що воно було невелике, найбільше в т. зв. Новоросії. Так, напр., 17631764 на території майбутньої Херсонської губернії., у тодішній Єлисаветградській провінції, жило 4 273 Р. і 20 505 українців (1782 — 5 851 і 57 302), у Бахмутській — 3 891 і 12 177 (1782 вже 12837 і 57302).


Зобр:1шт.

Файл:Russiangirl.jpg

Назва:Ніжинський полк
-Знайдено: + На 1782 рік в Ніжинському полку існували сотні: чотири полкові Ніжинські, дві Борзенські, Вертіївська, Дівицька, Заньківська, Івангородська, Прохорська, Шаповалівська, Бахмацька, Попівська, Конотопська, Батуринська, Новомлинська, Королівська, Кролевецька, Глухівська, Воронізька і Янпільська. На той же рік в полку було 1 місто, 3 містечка і 866 сіл.
-Знайдено: + Полковниками були: Прокіп Шумейко (1649—1650), Іван Никифорович (1653—1655) та Василь Никифорович (1655--1656, 1659—1661) Золотаренки. Популярними були також полковники: Григорій Гуляницький (1656—1659), Матвій Гвинтівка (1663—1667), Пилип Уманець (1669—1674), Марко Борсук (1674—1677), Яків Жураківський (1678—1685), Степан Забіла (1687—1694), Іван Обідовський (1696—1701), Лук'ян Жураківський (1708—1718), після них призначувані із росіян граф П.Толстой (1719—1727), бригадир І.Хрущов (1727—1742), І.Божич (1742—1746), згодом Андрій Жураківський (1772—1782),Петро Розумовський (1753—1771) та інші.
-Знайдено: + 1782 року полк ліквідований, а територія увійшла до Чернігівського намісництва.


Назва:Чернігівський козацький полк
-Знайдено: + Територія полку зазнавала істотних змін. Спершу значна її частина відійшла до Ніжинського полку. У 1654 у складі Чернігівського полку залишалися тільки міста Чернігів, Седнів, Слабин, Лоїв, Любеч. З часом територія Чернігівського полку розширилася, і на 1782 до його складу входили сотні: полкова Чернігівська, Вибельська, Слабинська, Білоуська, Роїська, Любецька, Городницька, Седнівська, Березнинська, Столинська, Синявська, Киселівська, Менська, Волинська, Сосницька та Понурницька. Па той час у полку було одне місто, 9 містечок і 719 сіл.
-Знайдено: + У зв'язку з ліквідацією полкового устрою в Україні Чернігівський полк 1782 року припинив своє існування, а його територія увійшла до Чернігівського намісництва.
Підзаголовок:==Полковники==
Знайдено: + У XVIII ст. посаду полковника Чернігівського полку займали ставленики царського уряду — Михайло Богданов (1723—1735), Володимир Ізмайлов (1736—1749), Іван Божин (1749—1762), Петро Милорадович (1762—1782).


Назва:Глухів
Підзаголовок:===Історія===
Знайдено: + Після скасування полкового і сотенного поділу (1782) Глухів став повітовим, а з 1920-х років - окружним та районним центром.


Зобр:2шт.

Файл:Картинка на мапі

Назва:Товарницький Іван
-Знайдено: + Іва́н Товарни́цький (1782-29.12.1869) — один із перших українських промисловців у Львові, колекціонер, меценат.


Назва:Омськ
-Знайдено: + Омськ був заснований в 1716 р. як фортеця, став містом в 1782 р.


Зобр:1шт.


Назва:Ніжинська фортеця
-Знайдено: +
2. Всіхсвятська церква 1782 р. побудована на місці дерев'яного грецького храму. Має склепінчасті підвали, що використовувалися під склади. Поряд — будівля міського магістрату.
-Знайдено: + 1782 — він був реорганізований в регулярний карабінерський полк, а його адміністративна територія відійшла до складу Чернігівського намісництва.


Зобр:2шт.


Назва:Білоградський Тимофій
-Знайдено: + Тимофій Білоградський (близько 1710 — близько 1782) — український лютніст й кобзар-бандурист, творчість якого посіла гідне місце в європейській музичній культурі 18 століття.


Назва:Саят-Нова
Підзаголовок:===Походження===
Знайдено: + Згодом стали відомі свідчення грузинського царевича, почесного члена Російської Академії Наук Теймураза Багратіоні (1782-1846) : Саят-Нова "був родом з Санаїна - села удільного маєтка царевича Георгія, з вірмен, що проживали в Грузії". За Теймуразом, майбутній поет був кріпаком батька Теймураза, Георгія (пізніше грузинського царя Георгія XIII). Тому існує версія (М.Асратян) про Санаїн як місце народження поета. До того ж, його мати була кріпачкою царевича Георгія і походила з Санаїну.
Підзаголовок:==
Знайдено: + З усього літературного спадку у письмовому вигляді зберігся лише Давтар («Зошит); до нього додаються записи, зроблені сином Оганом (Іваном Сеїдовим) на замовлення грузинського принца Теймураза (1782-1846), який персонально знав Саят-Нову. За даними дослідників, до нащадків дійшли понад 230 творів Саят-Нови (60 — вірменською мовою, 34 — грузинською, 115 — азербайджанською; за даними Є.Мартиросяна 1937 року).


Зобр:5шт.


Назва:Воронцов Михайло Семенович
-Знайдено: + Миха́йло Семе́нович Воронцо́в (17821856).


Назва:Підгайці
Підзаголовок:==
Знайдено: + Дзвіниця церкви Св. Бориса i Гліба (дер.) 1782 р. с. Шумляни


Зобр:4шт.


Назва:Кобуксон
-Знайдено: + Кораблі-черепахи, озброєні гарматами п'яти різних видів, були задіяні у Імджинській війні. До 1782 року на озброєнні корейського флоту перебувало 40 боєздатних кобуксонів.


Зобр:1шт.


Назва:Герб Києва
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У 1782 році за наказом російської імператориці Катерини II місто одержало новий герб на основі видозміненого руського символу — зображення Михаїла-архангела у срібних шатах і плащі, з мечем і щитом. Цей символ водночас був і земельним гербом. Загалом, тенденція заміни старих міських гербів на земельні була характерна для України катерининських часів. Втім, кияни не дуже радо прийняли катериниську реформу. Київський магістрат продовжував використовувати стару печатку з кушею щонайменше два роки по запровадженню нового гербу.
Підзаголовок:== Галерея ==
Знайдено: + |Герб Києва і Київської Губернії Російської імперії
(1782).


Зобр:7шт.


Назва:Замок Паланок
Підзаголовок:==
Знайдено: + Після поразки визвольної війни замок поступово втрачає своє стратегічне значення. В 1782 р. тут відкривається політична в'язниця Австрій-ської монархії, в якій на протязі більше ніж 100 років перебувало понад 20 тисяч в'язнів. В липні 1847 р. замок-в'язницю відвідав видатний угорський поет Шандор Петефі1896 р. в'язниця в замку була ліквідована. Замок поступово прихо-див в занепад та руйнувався.


Зобр:1шт.


Назва:Банська Штявниця
-Знайдено: + Перший видобуток корисних копалин почався на місці Банської Штьявниці ще в ІІІ століттяе, імовірно кельтами. В 1156 році Банська Штьявница згадується як шахтарське містечко. В 1217 уперше згадується видобуток срібла на околицях міста, в 1238 Банска Штьявница дістає міські права. В XIII століттяе сюди приходять німецькі колоністи з тироля й саксонии. В 1443 місто знищив сильне землетрус. У середині XV століття виникають Старий і Новий Замок - зміцнення проти турецьких набігів. В 1627 році вперше у світовій історії при видобутку корисних копалин тут були використані вибухові речовини - порох. В 1735 у Банской Штьявнице виникає перша в Угорщині Гірська Школа, а в 1763 вищий навчальний заклад - Гірська Академія. В 1782 році Банська Штявниця була третим найбільшим містом Угорщини після Братислави й Дебрецена.


Зобр:1шт.


Назва:Святогригорівський Бізюків монастир
-Знайдено: + У 1782 році Г.О.Потьомкіним в знак подяки єгумену Феодосію за допомогу, надану під час російсько-турецької війни 1768-1774 p.p., виділено землі під монашеську обитель. На цих землях і виникло Софронієвське подвір'я. У 1783 році монахи побудували церкву священномученика Григорія, єпископа і просвітителя Вірменії. Подвір'я здобуло нове ім'я - Григор'ївське. Пізніше турецький султан розорив монастир.


Зобр:2шт.


Назва:Старошведське
Підзаголовок:== Заснування ==
Знайдено: + Шведи, що проживали на острові Дагьо (зараз о. Хійумаа, Естонія), що відійшов до Росії за Ніштадтским миром 1721, були відправлені на знову завойовані землі Новоросії в часи Екатерини II. Дехто вважає, що переселенння було вимушеним, ініші вважають, що обіцані бідним селянам багаті землі і готові будинки були вигодним предложением. Дорогою загинула майже половина із тих, хто відправився на південь в серпні 1782 року 1200 шведів. Прибувши на місце вони не знайшли ніяких обіцяних їм будинків, і в результаті, згідно приходським записам, в березні 1783 року в Старошведському проживало лишень 135 чоловік.


Зобр:1шт.


100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед ----

Роки, згадані у Вікіпедії