Красноармійськ (Московська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красноармійськ
Coat of Arms of Krasnoarmeisk (Moscow oblast).png Flag of Krasnoarmeisk (Moscow oblast).png
Герб Прапор
Картинная галерея г. Красноармейска.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Код ЗКАТУ: 46443000000
Код ЗКТМО: 46743000001
Основні дані
Час заснування 1928
Населення 26 249
Площа 160,7 км²
Поштовий індекс 141292
Телефонний код +7 49653
Географічні координати: 56°06′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.100000000027776536626334° пн. ш. 38.13333333336077402009323123° сх. д. / 56.100000000027776536626334; 38.13333333336077402009323123Координати: 56°06′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.100000000027776536626334° пн. ш. 38.13333333336077402009323123° сх. д. / 56.100000000027776536626334; 38.13333333336077402009323123
Веб-сторінка krasn.mosreg.ru
Мапа
Красноармійськ (Росія)
Красноармійськ
Красноармійськ

Красноармійськ (Московська область)
Красноармійськ
Красноармійськ


CMNS: Красноармійськ у Вікісховищі

Красноармі́йськ (рос. Красноармейск) — місто обласного підпорядкування[1] в Московській області Росії. Населення 26,2 тис. мешканців (2010 рік).

Розташоване на річці Ворі (ліва притока Клязьми), за 36 км на північний схід від Москви, кінцевий пункт вісімнадцятикілометрової залізничної гілки від станції Софріно.

Історія[ред. | ред. код]

Залізничний міст через річку животворящою в Красноармійську

1834 року на місці сучасного Красноармійська на березі Ворі було засновано Вознесенську паперо-прядильну фабрику. 1928 року утворено робітниче селище Краснофлотське (від 1929 року — Красноармійське). У 1934 поблизу розпочав роботу Софрінський артилерійський полігон (пізніше НДІ Геодезія), що став основною північної частини міста. 1947 року селища ткацької фабрики і полігону об'єдналися в місто Красноармійськ.

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто пов'язане з Москвою автобусним маршрутом № 317 від північного виходу ВВЦ. Також здійснюється регулярне автобусне сполучення з містом Пушкіно маршрутом автобуса № 21, і з селами Путилова, Федорівське, Баркова і Михайлівське автобусним маршрутом № 43.

В місті розташована станція Красноармійськ, від неї відправляються електропоїзди до Москви (7 пар на добу).

Культура[ред. | ред. код]

Є картинна галерея (від 1994 року). Видається (1992 рік) газета «Городок», газета «Таке життя»

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поруч із містом розташована Микільська церква села Царево (XIX ст.), у місті діє дерев'яний Вознесенський храм.

Література[ред. | ред. код]

  • Босник Б. С. Красноармейск и его окрестности. Сказания и очерки истории. — Красноармейск : Духовное наследие, 1999. — 100 с. — ISBN 5-86035-026-0.
  • Города Подмосковья. Кн. 1. — М. : Московский рабочий, 1979. — 640 с.
  • Зражевский А. А. Довоенная история города в фотографиях. К 65-летию Красноармейска. — Красноармейск, 2012. — 212 с.
  • Иванов А. В. О чём рассказывает Воря. — М. : Энциклопедия российских деревень, 2001. — 181 с.
  • Иванов А. В. Тысяча лет на Воре. — Красноармейск, 2006. — 132 с.
  • Красноармейск в лицах и фактах. — Красноармейск, 2002. — 164 с.
  • Федотова Н. Ф. Музыка жизни. — Москва : Экономика и информатика, 2006. — 120 с. — ISBN 5-89345-051-5.
  • Федотова Н. Ф. Прошлое земли красноармейской. — Красноармейск : ЦДЮТ и К МО РФ, 2002. — 108 с.
  • Миронова М. М. Живая летопись Красноармейска: от села Муромцева до наших дней. — Красноармейск : Горизонт, 2010. — 224 с. — ISBN 978-5-91366-197-5.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]