Красноармійськ (Московська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красноармійськ
Coat of Arms of Krasnoarmeisk (Moscow oblast).png Flag of Krasnoarmeisk (Moscow oblast).png
Герб Прапор
Картинная галерея г. Красноармейска.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Код ЗКАТУ: 46443000000
Код ЗКТМО: 46743000001
Основні дані
Населення 26 249
Площа 160,7 км² км²
Поштовий індекс 141292
Телефонний код +7 49653
Географічні координати: 56°06′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.100000000027776536626334° пн. ш. 38.13333333336077402009323123° сх. д. / 56.100000000027776536626334; 38.13333333336077402009323123Координати: 56°06′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.100000000027776536626334° пн. ш. 38.13333333336077402009323123° сх. д. / 56.100000000027776536626334; 38.13333333336077402009323123
Веб-сторінка krasn.mosreg.ru
Карта
Красноармійськ (Росія)
Красноармійськ
Красноармійськ

Красноармійськ (Московська область)
Красноармійськ
Красноармійськ

CMNS: Красноармійськ на Вікісховищі

Красноармі́йськ (рос. Красноармейск) — місто у Московської області Росії. Населення 26,2 тис. мешканців (2010 рік).

Розташований на річці Ворі (ліва притока Клязьми), за 36 км на північний схід від Москви, кінцевий пункт восемнадцатікілометрової залізничної гілки від станції Софріно.

Історія[ред. | ред. код]

Залізничний міст через річку животворящою в Красноармійську

У 1834 у на місці сучасного Красноармійська на березі Ворі була заснована Вознесенська паперо-прядильна фабрика. З 1928 року було утворено робітниче селище Краснофлотське (з 1929 року — Красноармійське). У 1934 біля розпочав роботу Софрінський артилерійський полігон (пізніше НДІ Геодезія), що став основною північній частині міста. У 1947 року селища ткацької фабрики і полігону об'єдналися в місто Красноармійськ.

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто пов'язане з Москвою автобусним маршрутом № 317 від північного виходу ВВЦ. Також здійснюється регулярне автобусне сполучення з містом Пушкіно маршрутом автобуса № 21, і з селами Путилова, Федорівське, Баркова і Михайлівське автобусним маршрутом № 43.

У місті розташована станція Красноармійськ, від неї відправляються електропоїзди до Москви (7 пар на добу).

Культура[ред. | ред. код]

Є картинна галерея (з 1994 року). Видається (1992 рік) газета «Городок», газета «Таке життя»

Цікаві[ред. | ред. код]

Поруч з містом розташована Микільська церква села Царево (XIX ст.), В місті діє дерев'яний Вознесенський храм.

Література[ред. | ред. код]

  • Міста Підмосков'я. Кн. 1. — М.: Московський робітник, 1979. — 640 с., Іл. — 35 000 екз.
  • Боснік Б. С. Красноармійськ та його околиці. Сказання і нариси історії. — Красноармійськ : «Духовна спадщина», 1999. — 100 с. — ISBN 5-86035-026-0.
  • Іванов А. В. Про що розповідає животворящою. — Москва : «Енциклопедія російських сіл», 2001. — 181 с.
  • Федотова Н. Ф. Минуле землі червоноармійській. — Красноармійськ : «ЦДЮТ і К МО РФ», 2002. — 108 с.
  • Федотова Н. Ф. Музика життя. — Москва : «Економіка і інформатика», 2006. — 120 с. — ISBN 5-89345-051-5.
  • Іванов А. В. Тисяча років на злодієві. — Красноармійськ, 2006. — 132 с.
  • Красноармійськ в особах і факти. — Красноармійськ, 2002. — 164 с.

Посилання[ред. | ред. код]