Котельники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Котельники
Coat of Arms of Kotelniki (Moscow oblast).png Flag of Kotelniki (Moscow oblast).png
Герб міста Прапор міста
Розташування міста Котельники
Розташування міста Котельники
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Котельники (міський округ)
Код ЗКАТУ: 46 444
Код ЗКТМО: 46739000001
Основні дані
Час заснування: XVII століття
Статус міста з 2004 року
Населення 37 105 (2013) [1]
Площа 14,3 км. кв. км²[2]
Поштові індекси 140053-140055
Телефонний код +7 49664,
Географічні координати: 55°39′00″ пн. ш. 37°52′00″ сх. д. / 55.65000000002777369445539080° пн. ш. 37.8666666666947762109884934° сх. д. / 55.65000000002777369445539080; 37.8666666666947762109884934Координати: 55°39′00″ пн. ш. 37°52′00″ сх. д. / 55.65000000002777369445539080° пн. ш. 37.8666666666947762109884934° сх. д. / 55.65000000002777369445539080; 37.8666666666947762109884934
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 140 м м
Веб-сторінка kotelniki.ru/index.php

CMNS: Котельники на Вікісховищі

Котельники — місто обласного підпорядкування у Московській області Росії, статус міста отримало у 2004 році, до 2007 року входило до складу Люберецького району. Межує з Москвою, Дзержинськом та Люберцями.

Назва[ред. | ред. код]

Існує декілька легенд, які пояснюють походження назви міста, але всі вони пов'язані зі словом «котел» (казан). За одною з них саме на місці сучасних Котельників зупинялось на відпочинок військо Дмитра Донського яке йшло на Куликове поле — воїни під час привалу варили в котлах (казанах) куліш. Інша легенда, більш правдоподібна пов'язує назву з рельєфом місцевості — так на Русі називали невеликі болотисті низини, яких тут вдосталь.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка, яка збереглася про поселення з назвою Котельники датується 1623 роком.1651 року Котельники купив Борис Іванович Морозов — вихователь спадкоємця російського престолу Олексія Михайловича Романова. У той період село заселялось втікачами з України, тож доволі швидко зростало. 1676 року у селі почалось будівництво кам'яної церкви Казанської ікони Божої Матері яке завершилось 1685 року. Оскільки місцеві землі були малопридатні до землеробства, то Котельники формувались як один із центрів підприємництва. Під час війни 1812 року село було спалено на дві третини, храм хоча й вцілів, однак був розграбований. Після війни село з аукціону у 1818 році придбав князь Сергій Михайлович Голіцин.

У 1938 році у складі Ухтомського району Московської області було утворено робітниче селище Котельники, яке згодом увійшло до складу Люберецького району. З 1996 року Котельники є самостійним муніципальним утворенням. У червні 2004 року селище Котельники перетворено у місто, а у грудні 2007 року отримало статус міста обласного підпорядкування[3][4].

Символіка[ред. | ред. код]

Місто Котельники має власну символіку — герб та прапор основною фігурою яких є зображення трьох золотих казанів з чорними дужками в стовп[5][6].

Міський округ[ред. | ред. код]

Котельники є єдиним населеним пунктом, який входить до складу міського округу Котельники. Головою міського округу станом на 30 липня 2014 р. є Олексій Юрійович Седзеневський[7] У листопаді 2013 губернатор Московської області запропонував об'єднати міські округи Дзержинський та Котельники в рамках адміністративної реформи, яка проводиться у Московській області. При цьому новому муніципалітету планується повернути історичну назву Угреша. Повністю завершити реформу планується у 2015 році. Ідея влади викликала негативний суспільний резонанс серед мешканців міст, які виступили проти ідеї об'єднання. Зокрема це призвело до появи одиничних пікетів громадян, які є противниками об'єднання двох міст[8].

Промисловість, торгівля[ред. | ред. код]

Найбільший в Європі мегамаркет «Мега» в Котельниках

З початком ХХІ століття місто увійшло в число найбільших економічно розвинутих муніципальних утворень Підмосков'я. Серед них завод з виробництва натуральних соків «Нідан-Гросс», завод з виробництва салатів та овочів «Біла Дача Трейдинг». Також десятки нових підприємств працюють в колишніх промзонах заводу «ЛКСМіК» та Люберецького килимового комбінату. Також у місті розташовано найбільший в Європі Торговельно-розважальний центр «Мега-Белая Дача»[3].

Транспорт[ред. | ред. код]

У місті розташована невелика залізнична станція Янічкіно. Також у 2014 році планувалось відкриття станції метро «Котельники», яка мала стати кінцевою на Тагансько-Краснопресненській лінії Московського метро, однак її відкриття відкладено на пізніший термін[9][10].

Населення[ред. | ред. код]

Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1926 0.7 1989 17.5 2006 18.7 2012 35.1
1939 6.6 2000 17.3 2007 19.3 2013 37.1
1959 13.8 2001 17.3 2008 19.8
1970 14.9 2003 17.7 2010 21.8

[11]

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

Церква Казанської ікони Божої Матері

Статус пам'ятки архітектури кінця 19 — початку 20 століття має садиба «Біла дача» до скаду якого входить головний дім, два флігелі, алея та парк із ставком.

У число найгарніших пам'яток підмосковної архітектури входить храм Казанської Матері Божої. У радянські часи храм було зачинено і лише у 1989 році його було повернуто віруючим[12].

Релігія[ред. | ред. код]

У місті розташовано церкву Казанської Ікони Божої Матері, яка датується 1684 році. Церква має престоли Казанської Ікони Божої Матері, Миколи Чудотворця, Панкратія Римського, Феодосія[13].

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]