Чехов (Московська область)
|
Координати 55°08′42″ пн. ш. 37°27′20″ сх. д.H G O
|
.jpg)
.svg)
Че́хов (рос. Чехов) — місто (з 1954) обласного підпорядкування[4] в Московській області Росії, адміністративний центр Чеховського району, розташований на річці Лопасня (притока Оки). Місто було утворено з робітничого селища Лопасня, яке, в свою чергу, сформувався на базі сіл Бадєєво, Зачатьє та Садки.
Географія[ред. | ред. код]
Площа 23 км².
Місто Чехов розташовується на південь від столиці, 50 кілометрів від МКАД по автодорозі. З Москвою місто з'єднують Курський напрямок Московської залізниці, Сімферопольське шосе, поруч проходить автотраса «Крим». Залізнична станція Чехов розташовується на 75 кілометрі залізниці (0 кілометр — Курський вокзал). Велика частина міста розташована на лівому березі річки Лопасня і на захід від залізничної магістралі. Місто простягнувся з півночі на південь на 5 км.
Клімат — помірно континентальний з відносно м'якою зимою, частими відлигами та теплим вологим літом. Часте проходження циклонів з Атлантики та іноді зі Середземномор'я обумовлює збільшення хмарності. Середньосічнева температура становить близько −8 °C, середньолипнева — +20,5 °C. Середня тривалість безморозного періоду — близько 200 днів. Ґрунти — переважно алювіальні, сірі лісові.
Історія[ред. | ред. код]
Місто Чехов, якому влітку 2014 року виповнилось 60 років, «виросло» із села під назвою Лопасня. ім'я ж Лопасня, в свою чергу, належало вельми древньому російському місту, багато століть тому, що розміщувалось на цьому ж місці або поблизу — про це донині сперечаються історики[5].
У 1175, після кривавих битв за право володіння Володимиро-Суздальськими землями, перемога дісталася братам Михайлу та Всеволоду Велике Гніздо. Під час бойових походів і битв їхні дружини ховалися під захистом Великого князя Святослава Чернігівського. «…И пссом Святослав посла жены их, Михалковую и Всеволо жую, приставя к ним сына своего Олега, проводит я до Москвы. Олег же възвратив в свою волость Лопасну…». Так вперше в літописі з'являється назва міста. І надалі історія Лопасни — це історія нескінченних воєн, руйнувань, полонів. У 1246 році після загибелі в Орді князя Михайла Чернігівського його Чернігівське князівство розпалося на уділи, і Лопасня увійшла в склад Таруського князівства.
XIV ст.[ред. | ред. код]
«Збирач земель руських» Іван Калита цінував град Лопасню та відписав його в своєму духовному заповіті синові Андрію. Але князь Андрій помер від морової виразки, і знову Лопасня стала піддаватися набігам та руйнуванням — тепер з боку рязанців. Вони грабували місцевих жителів і доти тримали в полоні намісника, поки не отримали за нього викуп від Москви. Рязанські князі не залишали намірів зробити Лопасню своїм містом, і в 1371 князь Олег знову затіяв війну — цього разу вже з князем Дмитром (майбутнім Донським). Він вимагав віддати Лопасню йому «на годування» за допомогу у війні проти литовського князя Ольгерда. Але Дмитро Лопасню не віддавав, та й допомогу у війні була лише на словах.
XVI ст.[ред. | ред. код]
Молодинська битва — одна з яскравих сторінок минулого. Бій в якому російські війська застосували оригінальну тактику закінчився великою перемогою над чисельно переважаючими силами Девлет-Гірея. Перемога російських військ врятувала Москву, а також закріпила за Росією Поволжя.
Лопасня та Пушкіни[ред. | ред. код]
Особливе місце в історії міста займає все, що пов'язано з ім'ям Пушкіна. Після загибелі Олександра Сергійовича його дружина Наталя Миколаївна часто разом з дітьми відвідувала маєток Васильчикових «Лопасня-Зачатівський». У цьому маєтку і на початку XX століття жили її рідні; тут же поховані (або перепоховані) деякі з нащадків поета. У 1917 р в садибному будинку виявлено рукопис «Історії Петра».
Поруч з церквою Зачаття Святої Анни розташований фамільний некрополь Пушкіних. У ньому покояться нащадки Олександра Сергійовича.
Сучасне найменування[ред. | ред. код]
У 1954 селище Лопасня було перетворено в місто обласного підпорядкування Чехов[6]. Назву місто отримало на честь А. П. Чехова, російського письменника XIX—XX вв. (садиба Меліхово, де жив і працював Чехов, знаходиться недалеко від міста).
У 1965 році в межі Чехова було включено робітниче селище Венюково.
Міське поселення Чехов[ред. | ред. код]
.jpg)
Географічні дані[ред. | ред. код]
Площа міського поселення — 2984 га[7].
Муніципальне утворення знаходиться в центральній частині Чеховського муніципального району, і межує:
- із сільським поселенням Стреміловскоє (на півдні, заході та півночі),
- із сільським поселенням Баранцевскоє (на сході).
Органи влади[ред. | ред. код]
Структуру органів місцевого самоврядування в муніципальному утворенні складають [8]:
- Рада депутатів міста Чехова ;
- Глава міста Чехова;
- Адміністрація міста Чехова;
- Контрольно-рахунковий орган міста Чехова.
Економіка[ред. | ред. код]
З найкрупніших проектів слід відзначити завершення будівництва третьої черги логістичного комплексу «ФМ Ложистик», на якому зайнято близько 900 осіб; ВАТ «Електрощит», розширення виробничої діяльності ТОВ «Данон Індустрія» та ін.
Всього відкрито більше 1500 нових робочих місць. У 2007 введені в лад два нових промислових підприємства. Це завод з виробництва теплоізоляційних плит з екструдованого пінополістиролу ЗАТ «Дау Кемікал» та фабрика з виробництва шоколадної маси швейцарської фірми «Баррі Каллебаут».
У стадії реалізації розташовані ще декілька інвестиційних проектів. Нові промислові виробництва вносять істотний внесок у бюджет району, відкриваються нові робочі місця.
Перевагу в роботі з інвесторами віддається екологічно чистим, високотехнологічним виробництвам.
У число найбільших промислових підприємств міста входять:
- ТОВ «Сі-Ес-Ай» «Восток» (пластикові кришки для газованих напоїв та пива)
- ТОВ «Данон-індустрія» (молочні та кисломолочні продукти)
- ВАТ «Інститут інженерної імунології» (медичні та ветеринарні препарати)
- ВАТ «Корма» (комбікорми для корів, свиней, птахів (ПК-4))
- ВАТ «КВЗ» (Крюківський вентиляторний завод) (вентилятори загальнопромислового та спеціального призначення)
- ВАТ «Любучанський завод пластмас» (виробництво пластмасових виробів)
- ВАТ «Чеховська кондитерська фабрика» (виробництво кондитерських виробів)
- ВАТ "Чеховський завод " Гидросталь "" (металоконструкції будівельного призначення, кранове гідромеханічне устаткування)
- ВАТ «Чеховський поліграфічний комбінат» (видавнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації)
- ВАТ «ЧРЗ» (переробка та відновлення зношених автопокришок)
- ТОВ «Поліальт» (випуск стільникового полікарбонату)
- ЗАТ «Енергомаш (Чехов) -ЧЗЕМ» (випуск трубопровідної арматури високого тиску та запасних частин до неї)
- ДК «Чехов-авто» (найбільший продавець автомобілів в регіоні, здійснює продаж автомобілів та запасних частин до них)
- ТОВ «Шаттдекор» (виробник декоративного паперу для потреб меблевої промисловості)
- ТОВ «Тут плитка» (виробництво, укладання та продаж тротуарної плитки)
- ТОВ «PNK-Group» Один з найбільших складських терміналів РФ. Чисельність працюючих — 42 000 осіб.
- ТОВ «ТСБ плюс» Електрика в Чехові.
- ЗАТ «Металлоторг» Металобаза.
- ТОВ «Логопарк ЮГ» Логістичний складський комплекс.
Освіта[ред. | ред. код]
- Чеховська філія Московського фінансово-юридичного університету (МФЮА)
- Чеховська філія Московського державного університету приладобудування та інформатики (МДУП)
Спорт[ред. | ред. код]
У грудні 2001 року на базі клубу «ЦСКА-СпортАкадем» було створено новий гандбольний клуб «Чеховські ведмеді», що є беззмінним з 2002 чемпіоном та лідером російського гандболу.
.jpg)
З 2003 року в Чехові працює палац спорту «Олімпійський». На великій спортивній арені і в басейні проходять міжнародні та всеросійські змагання при великій кількості глядачів, а також виставки та концертні програми. На арені проходили матчі на кубок Європи з гандболу, ігри чемпіонату Росії з гандболу та футзалу, міжнародний турнір з професійного боксу на титул інтерконтинентального чемпіона Світу за версією IBF, міжнародний турнір з гандболу на кубок Губернатора Московської Області та ін.
У місті базуються такі спортивні команди:
- «Чеховські ведмеді» — гандбольна команда — багаторазрві Чемпіони Росії. 2007 року стали володарями Кубка кубків європейських чемпіонів
- Хокейна команда «Витязь» — другий сезон грає в російській суперлізі
- «Штурм-2002» — ватерпольна команда, дворазові чемпіони Росії
- Команда «Чеховські яструби».
- «Фортуна» — футзальна команда.
Культура[ред. | ред. код]
.jpg)
- Чеховський міський театр «Театр на Московській» (створений у 2001 році)
- Музей листів А. П. Чехова
- Чеховський музей пам'яті 1941 — 1945
- Музей селянського побуту
- Центральна Дитяча бібліотека
- Центральна бібліотека
Транспорт[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
- Залізнична станція Чехов на лінії Москва — Тула (Курське напрямок МЗ).
- Міжміські автобусні маршрути 365 (Москва м. Південна — Чехов), 61 (Чехов — Подольск).
- 17 приміських автобусних маршрутів від автовокзалу (розташований біля залізничного вокзалу).
- 14 внутрішньоміських автобусних маршрутів (№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15)
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Копиль (біл. Капилов), Білорусь
Красногвардійський район, Україна
Пазарджик, Болгарія
Саратога-Спрінгс (англ. Saratoga Springs), шт. Нью-Йорк, США- Фастів, Україна.
П'ятигорськ,Росія- Новгород-Сіверський, Україна
Відомі жителі та уродженці[ред. | ред. код]
- Лебедєв, Денис Олександрович — російський боксер-професіонал.
- Сливенко, Оксана Миколаївна — заслужений майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка Європи, дворазова чемпіонка світу з важкої атлетики.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Колишня садиба Васильчикових «Зачатівський»
- Відділення пошти, побудоване за сприяння Антона Павловича Чехова
- Ганно-Зачатьєвська церква
- Сквер ім. А. П. Чехова
- Святе джерело
- Алея слави захисників вітчизни
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Согласно Русскому орфографическому словарю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ а б ОКТМО. 179/2016. Центральний ФО
- ↑ http://www.msko.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/msko/resources/314251804085a5c9b2e4fb4d45abe5e4/на+1+января+2017+года+и+в+среднем+за+2016+год.doc
- ↑ Закон Московской области от 31 января 2013 года N 11/2013-ОЗ «Об административно-территориальном устройстве Московской области» (с изменениями на 23 июня 2020 года). АО «Кодекс». 23.036.2020. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21.10.2020. (рос.)
- ↑ Загадочная Лопасня. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
- ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 174.(рос.)
- ↑ Первоначально, в 2005 году, Законом Московской области «О статусе и границах Чеховского муниципального района и вновь образованных в его составе муниципальных образований» [Архівовано 22 липня 2012 у Wayback Machine.] установлена площадь 1800 га. Законом от 15.07.2011 № 129/2011-ОЗ [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] были внесены изменения: 2984 га.
- ↑ Статут міського поселення Чехов, Стаття 24.
Література[ред. | ред. код]
- Города Подмосковья. Кн. 3. — М., 1981. — 736 с. (рос.)
- Макаров А.В. Саженцы: Историко-краеведческие очерки. — М. : Старая Басманная, 2000. — 243 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт адміністрації міста Чехова [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Чеховський муніципальний район. Офіційний сайт
- Статут міського поселення Чехов.
|
| |||||
.svg){kind=small}