Павловський Посад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Павловський Посад
Герб городского поселения Павловский Посад.gif Flag of Pavlovsky Posad (Moscow oblast).png
Герб Павловського Посада Прапор Павловського Посада
The Belltower - panoramio.jpg
Розташування міста Павловський Посад
Розташування міста Павловський Посад
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район міське поселення Павловський Посад
Код ЗКАТУ: 46 245 501
Код ЗКТМО: 46759000001
Основні дані
Час заснування: 1328
Статус міста 1844
Населення 65 592 (2014) [1]
Площа 39 км. кв. км²[2]
Поштові індекси 142500
Телефонний код +7 +7 49643
Географічні координати: 55°47′00″ пн. ш. 38°39′00″ сх. д. / 55.78333333336077259900775971° пн. ш. 38.65000000002777369445539080° сх. д. / 55.78333333336077259900775971; 38.65000000002777369445539080Координати: 55°47′00″ пн. ш. 38°39′00″ сх. д. / 55.78333333336077259900775971° пн. ш. 38.65000000002777369445539080° сх. д. / 55.78333333336077259900775971; 38.65000000002777369445539080
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 131 м м


CMNS: Павловський Посад на Вікісховищі

Па́вловський Поса́д (рос. Павловский посад), неофіційно Па́влово-Поса́д, розм. Па́влов Поса́д — місто у Московській області Росії, центр Павлово-Посадського району та міського поселення Павловський Посад. Розташований на Мещерський низовині, у місці злиття Вохонки і Ходци (притоки Клязьми), на відстані 68 км на схід від Москви. Залізнична станція на лінії Москва — Владимир. Площа 42 км².

Історія[ред. | ред. код]

Відоме з 1328 (1336?) як волость Вохна (назва походить від річки Вохна) в духовній грамоті великого князя Івана Калити. Походження назви «Вохна» неясне, можливо, вона пов'язана з особовим ім'ям (пор. пан Вохно на території сучасної України, 1470 р., селянин Вохно Шубарников в Обонежжі, 1525 р.). Наприкінці XVI ст. центр волості названий як «сільце Павлово на річці Вохонка», але в ужитку також було й «село Вохна»[3]. Наприкінці 16 — початку 17 ст. до села був приєднаний Дмитрівський погост. У Смутний час (1609 та 1618 роки) мешканці волості брали участь у боях з польськими військами. У середині 18 століття навколо села Павлово виник шовкоткацький кустарний промисел. Під час війни 1812 року селяни Вохонської волості та села Павлово організували партизанський загін, який діяв проти французьких військ маршала М. Нея. У 1844 році Павлово (Вохна), яке стало на той час значним промислово-торговельним центром, а також суміжні села Захарово, Меленки, Усово й Дубровая були перетворені на посад під загальною назвою Павловський[3], у складі Московської губернії. 1856 р. там числились: 1 церква, 485 будинків, 35 крамниць. 1855 року виникла велика фабрика хусток купця Лабзіна. 1862 року в Павловському посаді працювало 6 ситцевих, 12 ткацьких шовкових, 4 прядильних фабрик, вапняково-випалювальний завод, 17 фарбувальних закладів, паровий млин. На межі 19-20 ст. промисловість міста сильно виросла. З останньої чверті XIX ст. прославився вовняними та напіввовняними хустками та шарфами («павловськими хустками») — з яскравим квітковим орнаментом на чорному, вишневому, кремовому тлі[4].

Після 1917 року Павловському посаду надано статус міста з назвою Павловський Посад[3].

Символіка[ред. | ред. код]

Місто Павловський Посад має власну символіку: герб та прапор. Сучасна версія міської символіки була ухвалена 3 травня 2007 року. Геральдичні кольори міста зелений, золотий (жовтий) та блакитний[5].

Промисловість[ред. | ред. код]

Місто є центром текстильної (переважно вовняної) промисловості. У місті виробляють вовняні, шовкові, бавовняні та технічні тканини. Також розвинуте виробництво гумово-трикотажних виробів, пожежних рукавів, меблів, цегли, навчальних наочних посібників. Місто широко відоме за межами Росії як виробник жіночих хусток і шалей.

Транспорт[ред. | ред. код]

У місті є мережа автобусних маршрутів З 2015 року для оплати проїзду запроваджена транспортна карта Московської області «Стрелка». У місті працює щонайменше 6 фірм радіо-таксі.

У місті є залізнична станція Павловський Посад через яку здійснюється сполучення електропотягами з Курським вокзалом Москви. Час в дорозі приблизно 1 год — 1 год 30 хв.

Сполучення з Москвою здійснюється також з допомогою міжміських автобусів маршрут N 386 Москва ст. метро «Партизанська» — Павловський Посад. Орієнтовний час в дорозі 1 год 45 хв — 2 год 15 хв.[6].

Населення[ред. | ред. код]

Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1856 2.9 1970 66.4 1996 67.6 2008 61.4
1897 10.0 1973 67 1998 66.8 2010 61.8
1926 20.9 1976 69 2000 66.2 2011 63.7
1931 28.5 1979 70.3 2001 65.9 2012 64.4
1939 42.8 1982 71 2003 62.0 2013 65.0
1959 55.0 1986 71 2005 61.7 2014 65.6
1962 58 1989 71.3 2006 61.3
1967 65 1992 70.4 2007 61.3

[1]

Освіта[ред. | ред. код]

У місті розташовано ряд філій вищих навчальних закладів, зокрема

Культура, ЗМІ[ред. | ред. код]

Місцевий краєзнавчий музей відомий своєю колекцією хусток та шалей — місто 150 років є центром їхнього виробництва. Серед експонатів — унікальні хустки золотого шиття, хустки з різних регіонів Росії, загалом понад 400 експонатів[8]. Окрема експозиція присвячена життю та творчості уродженця міста, народного артиста СРСР В'ячеслава Тихонова. Основні теми екскурсій, які проводяться в музеї: «Історія міста Павловського Посада», «Старообрядництво», «війна 1812 року»[9].

Пам'ятки історії та архітектури, пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Бюст п'ятому космонавту СРСР Валерію Федоровичу Биковському
  • Пам'ятник загиблим у роки німецько-радянської війни 19411945 рр
  • Житловий будинок з магазином. Поч. ХХ ст..
  • Східний келійний корпус. 1910-ті рр..
  • Покровсько-Васильєвський монастир. Кін ХІХ — початок ХХ століття
  • Західний келійний корпус 1910-ті рр..
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1869—1895)
  • Комплекс Церкви Вознесіння Господнього (1908 р.)
  • Будинок купця Ширина (остання чверть 19 ст.)
  • Церква-школа Миколи-Чудотворця (1913 р.)
  • Виробничий корпус фабрики А. Е. Соколикової (ост. третина ХІХ ст)
  • Комплекс фабрики Куделіна (1907 р.)
  • Будівля пожежного депо з каланчою
  • Церква Казанської ікони Божої Матері (1904 р.)
  • Дзвіниця церкви Дмитрія Солунського (Воскресіння Христового) (1835, поч.. ХХ ст.)[10][11].

Релігія[ред. | ред. код]

Павловський посад є важливим релігійним центром. Зокрема тут розташовано Покровсько-Василівський жіночий монастир, який належить до юрисдикції РПЦ. Загалом у місті є 22 різноманітні культові споруди. Зокрема старообрядницька церква Різдва Пресвятої Богородиці. Також є молитовний будинок Дмитра Солунського (неокружницький). Таким чином місто є важливим центром старообрядництва в Росії[12][13].

Видатні особи пов'язані з Павловським Посадом[ред. | ред. код]

Міста-партнери[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/
  2. Федеральна служба державної статистики. Регіони Росії. Основні соціально-економічні показники міст. 2007. Центральний федеральний округ. Міста Московської області. Стор. 53. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2008-07-07. 
  3. а б в Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 202.
  4. http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/pavlovposad/index.html
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтень 2014. Процитовано 29 квітень 2015. 
  6. http://www.pavlovskyposad.ru/p_transport.htm
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудень 2014. Процитовано 29 квітень 2015. 
  8. http://www.muzeyplatka.ru/exhibit/
  9. http://www.museum.ru/M480
  10. http://www.info-posad.ru/index.php?deist=pages&idp=4
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпень 2011. Процитовано 25 квітень 2019. 
  12. http://sobory.ru/state/?location=332
  13. http://www.temples.ru/tree.php?ID=2685