Дзержинський (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Дзержинський
Coat of Arms of Dzerzhinsky (Moscow oblast).png Flag of Dzerzhinsky (Moscow oblast).png
Герб міста Прапор міста
Nikolo-Ugresh monastery in Dzerzhinsky town.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Дзержинський район
Код ЗКАТУ: 46 411
Код ЗКТМО: 46711000001
Основні дані
Час заснування: 1938
Статус міста з 1981 року
Населення 48 295 (2013) [1]
Поштові індекси 140090; 140091 140093
Телефонний код +7 +7 495
Географічні координати: 55°38′ пн. ш. 37°51′ сх. д. / 55.633° пн. ш. 37.850° сх. д. / 55.633; 37.850Координати: 55°38′ пн. ш. 37°51′ сх. д. / 55.633° пн. ш. 37.850° сх. д. / 55.633; 37.850
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Влада
Веб-сторінка ugresh.ru
Міський голова Олексій Миколайович Плешаков
Карта
Дзержинський (Росія)
Дзержинський
Дзержинський

Дзержинський (Московська область)
Дзержинський
Дзержинський

CMNS: Дзержинський на Вікісховищі

Герб міста Дзержинський

Дзержи́нський — місто обласного підпорядкування в Московської області, Росія. Населення — 48 295 мешканців (2013). Площа — 1560 га.

У місті діють ТЕЦ-22, підприємства хімічної промисловості, завод залізобетонних конструкцій.

Є 5 середніх шкіл, ПТУ. Музична школа, школа мистецтв. Кабельне телебачення. Видається (2006) газета «Угрешские вести».

Розташування[ред.ред. код]

Місто знаходиться на за МКАД на межі міста Москва. Найближчі станції метро «Кузьмінкі» та «Любліно» — Південно-Східний округ м. Москва, мікрорайон Капотня [2]

Символіка[ред.ред. код]

Місто Дзержинський має власний герб, прапор та гімн. В основі герба міста зображення стіни без зубців та з двома баштами. Геральдичними кольорами міста є червоний та блакитний кольори.[3]

Населення[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2012 року населення Дзержинська становило 47981 людину, станом на 1 січня 2013 року вони зросло до 48 295 чоловік[4][5]

Історія[ред.ред. код]

За переказом влітку 1380 року московський князь Дмитрій напередодні Куликовської битви перебуваючи за 15 верст від Москви побачивши в небі знамення вигукнув: «Сия вся угреша сердце мое!» («Це все зігріло серце моє!»). А вже після перемоги на Куликовому полі на цьому місці постановив звести Храм святого Николая та монастир. У 1812 році монастир був зайнятий французами. Радянська влада різко змінила звичний уклад життя Угреши. У 1921 році в монастирі поселяється дитяча колонія МОНО, яка отримала назву «Червоне дитяче містечко». У 1926 році останній діючий храм припинив своє існування. Тут було створено трудову комуну N2 — її історія стала основою фільму «Путівка в життя» (1931), у 1936 році їй присвоїли ім'я Дзержинського. На території монастиря починається будівництво. У 1938 року селище стає самостійною адміністративною одиницею. Після війни тут налагоджують виробництво зарядів для «Катюш». А у травні 1981 року робітниче селище Дзержинський перетворюється у місто районного підпорядкування. У 1990 році монастир було повернуто Російській православній церкві і він отримав статус ставропігії.[6][7]

Миколо-Угрешський монастир[ред.ред. код]

Миколо-Угрешський монастир

Головною пам'яткою та святинею міста є Миколо-Угрешський монастир був заснований у 1380 році Великим князем Дмитром Івановичем на честь його перемоги на Куликовому полі. У радянські часи монастир запустів і лише у 1990 році до нього почали повертатись монахи. У 1998 році при монастирі відкрито Духовне училище яке у 1999 році було перетворено в Миколо-Угрешську семінарію. Монастир має статус Ставропігії. Головним храмом монастиря є Спасо-Преображенський собор — пам'ятка архітектури кінця ХІХ століття. Також його комплекс включає Храм успіння Пресвятої Богородиці.[8][9]

Персоналії[ред.ред. код]

В Дзержинському народився олімпійський чемпіон Микита Крюков.

Міста-побратими[ред.ред. код]

В Росії:

За кордоном:

[10]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Численность постоянного населения субъектов Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года.
  2. http://www.ugresh.ru/segodny.htm#geograf
  3. http://www.ugresh.ru/simvolika/index.html
  4. ЧИСЛЕННОСТЬ ПОСТОЯННОГО НАСЕЛЕНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО МУНИЦИПАЛЬНЫМ ОБРАЗОВАНИЯМ на 1 января 2012 года.
  5. Численность постоянного населения субъектов Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года.
  6. http://www.ugresh.ru/download/document/istorsprav.htm
  7. http://www.ugresh.ru/istoriy.htm
  8. http://www.ugresh.ru/vera/istoria.htm
  9. http://www.ugresha.org/
  10. http://www.ugresh.ru/pobratim/index.html