Хотьково

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хотьково
Coat of Arms of Hotkovo.png Flag of Khotkovo (Moscow oblast).png
Герб Прапор
Ансамбль Хотькова Покровского монастыря. 5.09.11..JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Код ЗКАТУ: 46215506000
Код ЗКТМО: 46615106001
Основні дані
Населення 19 809
Площа 11 км²
Поштовий індекс 141370
Телефонний код +7 49654
Географічні координати: 56°15′ пн. ш. 37°59′ сх. д. / 56.250° пн. ш. 37.983° сх. д. / 56.250; 37.983Координати: 56°15′ пн. ш. 37°59′ сх. д. / 56.250° пн. ш. 37.983° сх. д. / 56.250; 37.983
Веб-сторінка adm.khotkovo.ru
Карта
Хотьково (Росія)
Хотьково
Хотьково


CMNS: Хотьково на Вікісховищі

Хотько́во (рос. Хотьково) — місто і найбільший населений пункт однойменного міського поселення в Сергієво-Посадському муніципальному районі Московської області.

Населення 19,8 тис. мешканців (2010).

Розташований на річці Пажі (притока Ворі), за 60 км на північний схід від Москви і за 11 км на південний захід від Сергієва Посада. У місті є однойменна залізнична станція на лінії Москва — Ярославль.

Історія[ред. | ред. код]

Початок Хотьково поклав Покровський Хотьків монастир, заснований тут в 1308 року. У 1862 року в Хотьково відкрилася залізнична станція; пристанційне селище в 1939 було перетворене на робітниче. Хотьково має статус міста з 1949 року[1]. Крім ансамблю монастиря — храм Святителя Алексія (1850-ті, арх. І. Є. Сафонов). Краєзнавчий музей. Поблизу міста — музей-садиба Абрамцево і село Радонеж, де провів дитячі роки засновник Троїце-Сергієвої лаври — преподобний Сергій.

Економіка[ред. | ред. код]

Основні підприємства міста спеціалізуються на виробництві електроізоляційних матеріалів: ЗАТ «Електроізоліт» і ЗАТ «Діелектрик». На заводі «Політрон» випускаються поліпропіленові труби. Є також заводи теплоізоляційних матеріалів, листопрокатний, мостових конструкцій; ткацька фабрика, фабрика різьблених і художніх виробів (див. Абрамцево-Кудринське різьблення по дереву).

Також у місті розташований Центральний НДІ спеціального машинобудування (розробка устаткування для літаків, космічних кораблів та ін.)

Монастир[ред. | ред. код]

Святі ворота Покровського Хотькова монастиря

Ансамбль Покровського монастиря Хотьково представлений будинками XVIII — XIX століттяів, з них головні — Покровський собор (1816) в стилі ампір і Нікольський собор (1904) в російсько-візантійському стилі. Монастир знаменитий могилами батьків Сергія Радонезького, Кирила і Марії, які постриглися (1335-36) і померли (1337) в цьому монастирі; їх мощі, що спочивають у Покровському соборі, перетворилися на головну місцеву святиню. Після революції монастир був закритий і відновлений в 1992 році.

Політичне і соціальне життя в місті[ред. | ред. код]

У кінці жовтня 2010 року в Хотьково був убитий уродженець міста, Павло Капралов, імовірно до справи мали відношення трудові мігранти[2]. 4 листопада відбулося стихійне виступ жителів міста, які вимагали «видворити трудових мігрантів» з міста і перекрили центральну вулицю. За даними УВС Хотьково ситуацію загострили приїхали націоналісти з «Слов'янського союзу» і ДПНІ. 5 листопада всі трудові мігранти покинули місто.

Для оцінки ситуації в місто приїхали член Громадської палати Росії Олександр Брод, голова громадської організації «Громадянські сили» Валерій Іванківський і голова Федерації мігрантів Росії Маджумдер Амін. Олександр Брод заявив, що ситуація в місті є справжньою побутової ксенофобією, а мітинг 4 листопада був багато в чому спровокована націоналістичними організаціями.[3] Згідно з Олександром Бродом, ґрунтом ж для зростання міжетнічної напруженості в місті, є важкий економічний і соціальний стан його жителів і бездіяльність місцевої влади для вирішення цих питань. Президент Федерації мігрантів Росії заявив: «Ми бачили невдоволення людей в основному не мігрантами, а місцевими органами влади, які не здійснюють свою роботу.» Члени комісії порекомендували місцевій владі в короткі терміни вирішити питання, пов'язані з економічним добробутом мешканців міста. Ситуація в Хотьково була взята на громадський контроль Громадською палатою РФ[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]