Лікіно-Дульово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Лікіно-Дульово
Coat of Arms of Likino-Dulevo (Moscow oblast).png Flag of Likino-Dulevo (Moscow oblast).png
Герб міста Прапор міста
Дворец культуры фарфорового завода.JPG
Розташування міста Лікіно-Дульово
Розташування міста Лікіно-Дульово
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район міський округ Лікіно-Дульово
Код ЗКАТУ: 46243513000
Код ЗКТМО: 46643113001
Основні дані
Час заснування: 1930
Статус міста з 1937 року
Населення 30 927 (2013) [1]
Площа 15 км.кв . км²[2]
Густота населення 1736,5 люд./км² осіб/км²
Поштові індекси 142670, 142671, 142672, 142673
Телефонний код +7 +7 4964
Географічні координати: 55°42′ пн. ш. 38°57′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 38.950° сх. д. / 55.700; 38.950Координати: 55°42′ пн. ш. 38°57′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 38.950° сх. д. / 55.700; 38.950
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 137 м м
Веб-сторінка oz-rayon.ru/sprav/municipal_likino-dulevo.shtml

CMNS: Лікіно-Дульово на Вікісховищі

Лікіно-Дульово — місто районного підпорядкування в Оріхово-Зуєвському районі Московської області, засноване у 1930 році, статус міста з 1937. Місто розташовано на краю Мещерської низовини, на великому окружному залізничному кільці у 98 кілометрах на північний-схід від Москви, залізнична станція Дульово. Лікіно-Дульово — найбільше місто у Московській області, яке не є районним центром чи міським округом. [3]

Історія[ред.ред. код]

Наприкінці 18 століття Лікіно було селом, Дульово перетворилось у пустош де в 1832 році підприємець Матвєй Кузнєцов побудував порцеляновий завод, навколо якого і виросло селище. У 1870 році в Лікіно заснована мануфактура О. Ф. Смірнова, навколо виросло фабричне селище.

20 листопада з цих селищ утворено робітниче селище Лікіно-Дульово. 1 грудня 1937 року воно отримало статус міста. Назва села Дульово походить від некалендарного імені Дуля, Лікіно — від Ліка, зменшувальної форми імені Полікарп або іншого імені, яке містить елемент лік-. [4]

Символіка[ред.ред. код]

Місто Лікіно-Дульово має власну символіку — герб та прапор. Основою міського герба є символічне зображення містоутворюючих підприємств — Лікінського автобусного заводу, Дульовського порцелянового заводу, Лікінської мануфактури та Дульовського заводу фарб. Герб міста було затверджено 10 вересня 1997 року. Прапор міста затверджено 7 травня 1999 року.[5][6]

Промисловість[ред.ред. код]

Місто Лікіно-Дульово є важливим центром економіки Московської області. Основними підприємствами міста ВАТ Лікінський автобусний завод (ЛіАЗ) який спеціалізується на складанні автобусів та тролейбусів, підприємство входить до складу автомобілебудівної групи ГАЗ. З 1959 року на заводі складали понад 260 тисяч автобусів.

Окрім того в місті працює ЗАТ «Дульовська порцеляна», яке засновано у 1832 році та виготовляє порцеляново-фаянсовий посуд.[7]

Населення[ред.ред. код]

Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1931 12.3 1989 34.2 2003 31.4 2011 31.3
1939 18.5 1992 34.2 2005 31.1 2012 31.1
1959 24.6 1996 33.5 2006 31.1 2013 30.9
1967 27 1998 33.3 2007 31.0
1970 27.5 2000 33.0 2008 31.0
1979 31.8 2001 32.8 2010 31.0

[8]


Освіта[ред.ред. код]

Палац культури дульовського порцелянового заводу

У місті розташовано вечірнє відділення Московської академії автомобільного та тракторного машинобудування.

Культура[ред.ред. код]

У Лікіно-Дульово працюють міський краєзнавчий музей та музей Дульовського порцелянового заводу.

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

У міській забудові переважають переважають одноповерхові дерев'яні а також 5-9 поверхові будинки. Хоча місто не є багате пам'ятками архітектури, однак в районі Дульово збереглася церква Івана Богослова яка датується початком 20 століття та належить до неовізантійського стилю. Також у місті збереглося ряд об'єктів промислової забудови які мають статус пам'яток архітектури. Зокрема Палац культури порцелянового заводу у стилі конструктивізму (поч. 1930-х рр., арх. К. С. Мельников). Також статус пам'ятки має Лікінська прядильно-ткацька мануфактура яка є першим підприємством, яке було націоналізована за декретом Раднаркому підписаному В. І. Леніним. [9]

Релігія[ред.ред. код]

У місті релігійну діяльність проводить Йоано-Богословська церква. Храм було освячено 8 травня 1887 року, а до 1917 року розпочато нову кам'яну будівлю церкви, однак завершити його так і не вдалось. Після того комуністична влада перебудувала храм на гуртожиток, потім там знаходився склад. Навесні 1991 року храм повернули православній громаді. У 1993 році почались роботи з його відновлення. У храмі знаходиться частка мощей свт. Тихона, Патріарха Московського та всія Русі а також інші Святині. [10][11]

Також у Дульово діяла домова старообрядська церква яка належала власникам фабрики. 1908 року поруч з заводом була збудована велика старообрядська п'ятиглава церква Покрови Божої Матері, архітектор Н. А. Тютюнов, однак у 1930-50-х роках її знесли.

Клімат[ред.ред. код]

Лікіно-Дульово належить до зони помірно-континентального клімату з характерними вторгненнями арктичного та тропічного повітря. Для міста характерна холодна зима та помірне тепле літо. Середня максимальна температура найжаркішого місяця +24°С, найхолоднішого — 15°С.

Середня багаторічна сума опадів рівна 560 мм. Число днів з опадами протягом року складає 162, середньомісячна швидкість вітру коливається від 1,6 до 2,7 м/с. [12]

Видатні особи пов'язані з Лікіно-Дульово[ред.ред. код]

Міста-партнери[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]