Електроуглі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Електроуглі
Coat of Arms of Elektrougli (Moscow oblast).png Flag of Elektrougli (Moscow oblast).png
Герб міста Прапор міста
Elektrougli lake.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Ногінський район
Код ЗКАТУ: 46 239 505
Код ЗКТМО: 46639105001
Основні дані
Час заснування: 1899
Статус міста з 1956 року
Населення 19547
(2010) [1]
Поштові індекси 142455
Телефонний код +7 +7 49651
Географічні координати: 55°43′ пн. ш. 38°13′ сх. д. / 55.717° пн. ш. 38.217° сх. д. / 55.717; 38.217Координати: 55°43′ пн. ш. 38°13′ сх. д. / 55.717° пн. ш. 38.217° сх. д. / 55.717; 38.217
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 135…145 м
Влада
Веб-сторінка elugli.ru
Міський голова Юрій Васильович Бусов
Карта
Електроуглі (Росія)
Електроуглі
Електроуглі

Електроуглі (Московська область)
Електроуглі
Електроуглі

CMNS: Електроуглі на Вікісховищі

Електроуглі — місто у Ногінському районі Московської області, центр міського поселення Електроуглі

Міське поселення[ред. | ред. код]

Міське поселення Електроуглі входить до складу Ногінського району і має власний прапор та герб. У межах міського поселення знаходяться такі населені пункти: місто Електроуглі, 2-а Бісеровська дільниця-селище, села Булгаково, Вишняково, Ісаково, Кролики, Мар'їно. [2]

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Місто Електроуглі розташовано на західній межі Ногінського району, за 35 кілометрів від Москви по напрямку залізниці Москва — Нижній Новгород, має хороше сполучення з Москвою — електричками, які курсують з Курського вокзалу. Окрім того від залізничної станції до метро «Новогіреєво» курсують маршрутні таксі. У місті є три штучні ставки: Каменський, Ісаковський та Мар'їнський, є невеликий піщаний пляж. Він вважається одним з найчистіших міст Ногінського району. [3]

Історія[ред. | ред. код]

Історія більшості населених пунктів, які увійшли до складу міського поселення Електроуглі починається на межі XVIXVII століть та пов'язана з такими відомими прізвищами, як Милославські, Наришкіни, Обухови, Окулови, Волконські, Єлагіни, Лопухіни, Брунови, Карнееви, які в різний час були власниками цих поселень. З XVIII століття тут був розвинутий ручний ткацький промисел — селяни виробляли сукно, парусину, миткаль, шовк, мішковину, колінкор, клейонку, килими. Після 1917 року промисел був припинений. Завдяки наявності Кудиновського родовища глини наприкінці XVIII століття тут виник цегляний промисел — на базі цих промислів виник сучасний Кудиновський комбінат керамічних виробів.

Завод «Електроуглі» який лав свою назву місту

У 1899 році на території пристанційного селища Горки німцем Артуром Боссе було створено «Московське товариство виробництва електричного вугілля», нині ВАТ «Кудіновський завод Електроуглі» на честь якого і названо місто. Прожектори з електродами виробництва цього заводу були застосовані у ході завершального штурму Берліна в 1945 році та отримали високу оцінку маршала Георгія Жукова в його книжці «Воспоминания и размышления» У 1935 році виникло робітниче селище Електроуглі, яке об'єднало навколишні села Каменка, Сафоново, Горки, Велике Васильево, Мале Васильево, Ісаково, Мар'їно, Булгаково. 2 листопада 1956 р. селище Електроуглі отримало статус міста [4]

Підприємства[ред. | ред. код]

ВАТ «Кудіновський завод Електроуглі» ЗАТ «Електроуглинський завод технічного вуглероду» НДІ Електровугільних виробів.[5]

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 2011 рік у місті Електроуглі проживало 19 629 мешканців [6]

Рік Чоловіків Жінок Загалом
1959 6120 7896 14016
1970 7619 9549 17168
1979 8469 10900 19369

Освіта[ред. | ред. код]

У місті розташовано державний коледж технології та управління «Коледжний комплекс», він веде підготовку за 12 спеціальностями, у ньому одночасно навчається понад 2000 студентів, а корпуси розташовані у містах Електроуглі, Желєзнодорожний та селище Стара Купавна. [7] Також у місті працює три середні школи, одна початкова школа у селі Вишняково, шість дитячих садочків, позашкільні освітні заклади. [8]

Медицина[ред. | ред. код]

У місті є відділення швидкої допомоги, міська лікарня із стаціонарним відділенням та поліклінікою, дитячою поліклінікою. Також у місті є ряд інших медичних закладів.[9]


ЗМІ[ред. | ред. код]

Адміністрація міського поселення є засновником суспільно-політичної газети «Электроугли день за днем». Сайт газети: http://elugli.info/ Головний редактор Юлія Максутова[10]

Культура[ред. | ред. код]

Центром культурного життя міста є муніципальний бюджетний «Культурно-відпочинковий центр „Квант“» який має зал на 390 людей, окрім кінопрокеату тут також проводяться інші культурні заходи.[11]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква святої Трійці
  • Родовий будинок Брунових з флігелем
  • Садибний кам'яний палац XVIII століття (Кудиновський коледж) з флігелем
  • Церква Святої Трійці 1897 р.

Видатні уродженці[ред. | ред. код]

Олександр Іванович Колдунок — двічі герой Радянського Союзу, главком військ ППО, головний маршал авіації СРСР, льотчик-винищувач періоду німецько-радянської війни. Сергій Костянтинович Боголюбов — засновник та розробник радянського машинобудівельного креслення[12] Випускником місцевого коледжу є маршал Радянського Союзу М. В. Огарков

Примітки[ред. | ред. код]