Раменське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Раменське
Coat of Arms of Ramenskoye (Moscow oblast).png Flag of Ramenskoye.svg
Герб міста Прапор міста
Ramenskoye, Moscow Oblast, Russia - panoramio (10).jpg
Розташування міста Раменське
Розташування міста Раменське
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район міське поселення Раменське
Код ЗКАТУ: 46 248 501
Код ЗКТМО: 46648101001
Основні дані
Час заснування: 1760
Статус міста з 1926 року
Населення 106 264 (2015) [1]
Площа 59,46 км. кв. км²[2]
Поштові індекси 140100
Телефонний код +7 +7 496 4 (всі номери починаються з 6 і 7),
Географічні координати: 55°34′00″ пн. ш. 38°13′49″ сх. д. / 55.5669400000277775575° пн. ш. 38.23028000002777560° сх. д. / 55.5669400000277775575; 38.23028000002777560Координати: 55°34′00″ пн. ш. 38°13′49″ сх. д. / 55.5669400000277775575° пн. ш. 38.23028000002777560° сх. д. / 55.5669400000277775575; 38.23028000002777560
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 125 м м
Веб-сторінка ramenskoye.ru


CMNS: Раменське на Вікісховищі

Раменське (рос. Раменское) — адміністративний центр Раменського району Московської області, Росія, центр однойменного міського округу.

Історія[ред. | ред. код]

Фабрика у Раменському

Місцевість Раменьє відома з 14 століття, назва походить від давньорус. рамень — «рілля, що заростає лісом» (пор. укр. діал. рамень — «густий ялинник»)[3], або «рілля, розчищена від лісу». У володінні московських князів, потім у палацовому відомстві Раменьє перебувало до 18 століття. У 1710 році цар Петро І пожалував Раменьє графу І. А. Мусіну-Пушкіну. З 1743 року належало князям Волконським. З середини 18 ст. у навколишніх селах почало розвиватись ткацтво. У 1831 році у Раменському князями Голіциними була збудована текстильна фабрика, яка до 1870-х років стала одним з найбільшим текстильних підприємств Росії. З 1925 року робітниче селище, з 15 березня 1926 року — місто, з 1929 року центр Раменського району. [4]

Міський округ[ред. | ред. код]

Раменське є центром однойменного міського округу до складу якого також входить село Дергаєво (1181 мешканець).

Промисловість[ред. | ред. код]

Раменське — великий центр текстильної промисловості Московської області, провідне підприємство АТ «РАТЕКС» (колишній прядильний комбінат). Окрім того є приладобудівний, механічний, електротехнічний заводи. Підприємства харчової промисловості: молочний комбінат, м'ясопереробний завод, харчокомбінат.

Транспорт[ред. | ред. код]

Раменське має залізничне сполучення з Москвою, Казанський вокзал [5]. На території міста розтащовані залізнична платформа 42 км та станція Раменське. Діє Міжнародний аеропорт «Раменське». Пропускна здатність аеропорту на першому етапі 4 млн пасажирів на рік, на третьому — 12 млн[6].

Населення[ред. | ред. код]

Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1926 13.7 1976 72 1998 85.7 2008 82.3
1931 19.9 1979 76.9 2000 85.1 2010 83.7
1939 28.4 1982 81 2001 84.7 2011 96.3
1959 46.5 1986 85 2003 82.0 2012 99.1
1967 53 1989 87.7 2005 81.6 2013 100.8
1970 61.0 1992 88.9 2006 81.8 2014 103.1
1973 67 1996 86.3 2007 82.0 2015 106.3

[7]


Освіта[ред. | ред. код]

Вища освіта у місті представлена Раменською філією Сучасної гуманітарної академії.

Культура[ред. | ред. код]

У Раменському є краєзнавчий музей який було відкрито 1 січня 1929 року. У його колекції нумізматика, живопис, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, порцеляни, природознавча та археологічні колекції, речові, фото та кіно матеріали з історії регіону. [8]

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

Історичне ядро міста склалось на березі Борисоглібського озера, де розташована Борисоглібська церква (1725-1730 рр збудовані, у 1870-х перебудована), липовий парк колишньої садиби Волконських (друга половина 19 століття). Також збереглася церква Святої Трійці (1852) з дзвіницею (1886). Збереглися виробничі корпуси, робітничі казарми текстильної фабрики (кінець 19 ст.) [9]

Видатні особи пов'язані з Раменським[ред. | ред. код]

На дачі у Раменському жив письменник О. І. Куприн.

Примітки[ред. | ред. код]