Крошня (місцевість)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крошня
Житомир
Загальна інформація
Район

Богунський

Заклади освіти
та культури

Житомирский агротехнічний коледж, Житомирська філія УДФСУ, ЗОШ №16, ЗОШ №28

Парк

Крошнянський парк, Крошнянський дендропарк

Поштові індекси 10031
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Кро́шня [1]— історична місцевість, житловий масив, що розташований на території Житомира, на північ від його історичної частини.

Історія[ред.ред. код]

На берегах річки Крошенки здавна проживали люди. Так, у 1982-2008 роках О. О. Тарабукіним виявлена система поселень скіфського періоду ранньої залізної доби (VIII—III ст. до н. е.) та XII—XIII ст.

Перша документальна згадка у третій книзі записів «Литовської метрики». Це документи 14401498 років:

К Житомиру село Крошня. А въ томъ селе данъниковъ три, а дани даютъ колоду меду безъ дву ведеръ; а два ведра меду залегло на пустовъской земли. А полныхъ дей двадцать чоловека. Тые вси подымъщину дають, што озле пашуть. А тутъ же ловъцов четыри а пять слугъ; подымъщины не дають[2]

У травні 1506 року село Крошня (польськ. — Kroszna, Krosznia, Kroszenka) було віддане в володіння зем'янину Івашку Ворону (польськ. — Iwaszko Woronicz starszy)[3] польським королем Олександром. Пізніше землі успадкує його онук Грицько (польськ. — Grzegorz) Ворона.[4]

Також згадується у 1540 році з приводу скарги зе'мян Житомирського повіту Вороничів на старосту села Федора Корецького, який не дозволяє ловити дичину в околицях села. У 1552 році населення Крошні становило 7 чоловік.

У складі Російської імперії[ред.ред. код]

На плані Житомира, датованому 1812 роком, «сельцо Крошня» показане на перетині дороги на Овруч з річкою Крошенкою. З міграцією на Волинь чехів і поселенням частини з них біля села Крошня у 1870-х роках виникла Крошня-Чеська. Тоді ж стара Крошня стала називатися Крошнею-Українською.

Станом на 1860 рік Крошня належала родині Кулишевських.

Близько 1874 року поблизу Крошні поселились переселенці з Моравії, чехи-колоністи, які переважно займались хмелярством. Згодом в арендованому приміщенні відкрили власну школу.

09 березня 1889 року відкрито чесько-православну церковно-парафіяльну школу. Першим вчителем якої став Кудімов Д.Р. При школі освячена церква святих В'ячеслава та Людмили.

У 1906 році у Крошні-селянській (Українській) налічувалось 96 дворів, де проживало 429 чоловік. У Крошні-Чеській — 102 двори, 654 чоловіки, на фермі Крошенка — 2 двори, 10 чоловік.

У 19071908 роках побудовано костел святого Вацлава. Землі під будівництво виділив Андрій Олександрович Аршенєвський.

На початку XX століття на землях Аршенєвського, неподалік маєтку відкрилась православна церква. Поруч побудована вже двоповерхова цегляна будівля двокласної церковно-парафіяльної школи при будівництві якої використано цеглу з Крошенського заводу.

1913 року відкрився пивоварний завод «Волинь», що належав Ігнатію Андрійовичу Альбрехту. При ньому розміщувався трактир.

Працював цегельний завод родини Аршенєвського (не зберігся, в районі сучасних вулиці Б. Хмельницького та провулку Лугового) та два млини — Володимира Генфеля та паровий Аршенєвського (орендував Г. М. Радинер). Окрім того, на Крошні розміщувалось, 6 бакалійних та 1 ковбасна лавка.

У складі УРСР[ред.ред. код]

У 1923 році Крошня-Українська мала 118 дворів і 880 чоловік населення, Крошня-Чеська — 340 дворів та 1733 чоловік населення.

В жовтні 1928 року на території пивзаводу відкрилась садово-городня професійна школа. У 1930 році вона переїхала до колишнього маєтку графа Аршенєвського та отримала нову назву — «Крошенський садово-городній технікум» (зараз ЖАТК). [5]

Будівлі пивзаводу були переспеціалізовані під «Житомирський консервний завод», а хмелесушарка — під управління колгоспу ім. Калініна.

У середині XX сторіччя північніше Крошні-Української сформувалося поселення за залізницею Житомир — Новоград-Волинський, яке дістало назву Нова Крошня.

1946 року Крошню-Українську перейменували на Крошню, а Крошню-Чеську — на Крошню-Другу. У 1958 році усі три Крошні були об'єднані в один населений пункт — селище міського типу Крошня. У 1971 році смт Крошня увійшло до міської межі Житомира.

Сталінські репрессії[ред.ред. код]

За даними історика Мечислава Борака (чеськ.Mečislav Borák) 28 вересня 1938 року було розстріляно 77 чехів. Їхні свідоцтва про смерть були фальсифіковані, тому навіть рідні не знали про справжню долю жертв.[6]

Німецько-радянська війна[ред.ред. код]

Неподалік старого кладовища, біля ставка, у Братській могилі поховано 14 солдат 13 воїнів 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії, що загинули в боях за Житомир 14 листопада 1943 року та 1 воїн 304-ї стрілецької дивізії, що загинув наприкінці грудня (сучасна адреса — вул. Северина Наливайка, 29). У 1955 році на могилі встановлена триметрова бетонна скульптура воїна, а 1988 року вона була замінена на скульптурний портрет п'яти воїнів (архітектор Васильченко К.М., скульптор Бірюк П.М.).

Під час визвольних боїв за місто 1943 року у приміщенні сільськогосподарського технікуму розміщувався пересувний шпиталь. Померлого від тяжких ран Ларина М.В. поховано на Учнівській алеї, а в 1961 році на могилі встановлено гранітний обеліск.

Культові споруди[ред.ред. код]

Сучасність[ред.ред. код]

Крошня — житловий мікрорайон з добре розвиненою інфраструктурою. Серед закладів освіти — філія УДФСУ, Житомирський агротехнічний коледж, ЗОШ №16, №28, ПТУ №5, два ДНЗ та ЦРД. [7] У будівлі колишньої парафіяльної школи, що зберіглась, працює Міжшкільний навчально-виробничий комбінат. [8]

У приміщенні колишнього пивзаводу відкрито кафе «Альбрехт».

У 2016 році на берегах Крошенки закладено Крошенський парк відпочинку.[9]

Продовжується забудова багатоповерхівками, а також котеджного масиву.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007 -- 620 с. --  ISBN 966 – 690 –090 – 4
  2. Własność ziemska на Ukrainie 1860 Baza. Institute of History of the Polish Academy of Sciences. — Warszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk
  3. Список населених місць  Волинської губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Костриця М. Ю. Житомир: підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк. – Житомир: Косенко, 2006. – 464 с.; іл.
  5. Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниях. — Киев: Тип. Л. М. Фиша и П. Е. Вольфсона, 1913.
  6. Пам'ятки Житомира: енциклопедія: пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009. — 243 с. : фотоілюстр., схеми. — (Енциклопедія Житомира ; т. 2, кн. 1).


Житомир Це незавершена стаття про Житомир.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.