Кіль (сузір'я)
| Кіль | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Carina |
| Род. відмінок | Carinae |
| Скорочення | Car |
| Пряме піднесення | 9год хв |
| межі | від 6год 00хв до 11год 15хв |
| Схилення | -60° ' |
| межі | від -75° ' до -50° 45' |
| Площа | 494 кв.град.(34) |
| Зорі | 6 яскравіших від 3m 67 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Канопус -0,62m |
| Метеорні потоки | Альфа-Карініди, Ета-Карініди |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +15° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом жовтня | |
| Існує з 1752. Запропоноване Лакайлем | |
Кіль (лат. Carina) — сузір'я Південної півкулі неба. Містить 206 зір, видимих неозброєним оком. З території України не спостерігається.
Кіль був частиною старого сузір'я Корабель Арго, яке в 1752 році за ініціативою Лакайля було поділене на три — Вітрила, Кіль і Корма.
До його складу входить зокрема Канопус — друга найяскравіша зоря нічного неба, і супермасивна зірка Ета Кіля, яка оточена видимою для ока туманністю Замкова Щілина (NGC 3372).
Оскільки через сузір'я Кіля проходить Чумацький Шлях, воно містить також багато розсіяних скупчень, серед яких NGC 2516 та IC 2602, відоме також як Південні Плеяди.
Туманність Гомункулус — планетарна туманність у складі NGC 3372, утворена потужним викидом речовини зорі Ета Кіля у 1842 році.
NGC 2808 — кулясте скупчення видиме неозброєним оком.
- Кіль // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 213. — ISBN 966-613-263-X.
WIKISKY: Кіль [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |