Заєць (сузір'я)
Зовнішній вигляд
| Заєць | |
|---|---|
| Латинська назва | Lepus |
| Род. відмінок | Leporis |
| Скорочення | Lep |
| Пряме піднесення | 6год 00хв |
| межі | від 4год 50хв до 6год 07хв |
| Схилення | -20° 00' |
| межі | від -27° 15' до -11° ' |
| Площа | 290 кв.град.(51) |
| Зорі | 2 яскравіших від 3m 24 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Арнеб 2,58m |
| Метеорні потоки | немає |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +63° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом січня-лютого | |
| Існує з античності. Запропоноване | |

За́єць (лат. Lepus) — сузір'я південної півкулі неба, розміщене на південь від Оріона. Містить 51 зорю, видиму неозброєним оком. Спостерігається на території України, на півдні видиме найкраще.
Сузір'я Зайця відоме з стародавніх часів, включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецького астронома Клавдія Птолемея. Проте точне походження назви невідоме. Існує непідтверджена версія, що Заєць є здобиччю мисливця Оріона.
Головні зірки сузір'я (α, β, γ, δ) утворюють чотирикутник, відомий під назвами: Трон Оріона і Верблюди, що гамують спрагу.
- Зоря R Зайця — змінна зоря типу мірид, також відома під назвою Малинова зоря Гайнда.
- Тьмяне кулясте скупчення M 70 — єдиний об'єкт з каталогу Мессьє, який міститься у сузір'ї Зайця.

- Заєць // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 162. — ISBN 966-613-263-X.
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заєць (сузір'я)
- WIKISKY.ORG: Заяц [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
