Волопас (сузір'я)
| Волопас | |
|---|---|
| |
| Латинська назва | Boötes |
| Род. відмінок | Boötis |
| Скорочення | Boo |
| Пряме піднесення | 15h m |
| межі | від 13h 30m до 15h 45m |
| Схилення | 30° ' |
| межі | від 8° ' до 55° 30' |
| Площа | 907 кв.град. (13) |
| Зорі | 4 яскравіше 3m |
| 44 яскравіше 5,5m | |
| Найяскравіша зоря | Арктур -0,05m |
| Метеорні потоки | Січневі Бутіди, Червневі Бутіди, Квадрантиди |
| Суміжні сузір’я | |
| Спостерігається у широтах між +90° i −34° Ввечері найкраще спостерігати протягом травня. Вечірня (21:00) кульмінація | |
| Існує з античності, запропоноване | |
Волопа́с (лат. Boötes від грец. Βοώτης, «орач (на волах)») — сузір'я північної півкулі неба. Спостерігається на всій території України, найкращі умови спостереження з лютого по серпень.
Формується великим астеризмом, який є визначальним для вигляду сузір'я. Астеризм має різні назви — Ескімо, Повітряний Змій або Парашут. Астеризм включає зорі α (Арктур), ε (Іцар), δ, β (Мерез), γ (Харіс) і ρ.
Зорі μ², β, γ и δ формують чотирикутник неправильної форми — так званий Трапецієподібний астеризм, що частково збігається з астеризмом Ескімо.
Зміст
Історія і міфи[ред. | ред. код]
Стародавнє сузір'я. Альтернативна назва у Стародавній Греції — Арктофілакс («Сторож Ведмедиці», мається на увазі сузір'я Велика Ведмедиця). Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Сузір'я асоціюється з Аркадом, сином німфи Каллісто, який помилково зацькував на полюванні власну матір, перетворену Герою на ведмедицю.
У небесному атласі Уранографія Ян Гевелій запропонував створення сузір'я Гора Менала, що зображало гору, на якій стоїть волопас. Однак ця пропозиція астрономічним товариством не була прийнята.
Цікаві об'єкти[ред. | ред. код]
Зоря Тау Волопаса має планету класу Гарячий Юпітер. Одна з найбільш досліджуваних екзопланет.
У сузір'ї міститься багато подвійних зір, які можна досліджувати любительським телескопом.
NGC 5466 — широке кульове скупчення, яке можна бачити у земний телескоп.
Карликова галактика Волопас I — тьмяна галактика, супутник Чумацького Шляху. Міститься в межах сузір'я Волопаса, знаходиться на відстані 197 000 світлових років від Землі.
Зорі з власними іменами[ред. | ред. код]
| Позначення Байєра |
Назва | Значення |
|---|---|---|
| α | Арктур | грец. сторож ведмедів |
| β | Неккар | араб. погонич волів |
| γ | Сегінус | невстан. |
| ε | Іцар | араб. пояс |
| η | Муфрід | араб. самотня |
| μ | Алькалюропс | араб. палиця погонича |
| h | Мерга | лат. сапа або мотика |
| ψ | Надлат | араб. маленька |
Джерела[ред. | ред. код]
Волопас // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 84. — ISBN 966-613-263-X.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волопас (сузір'я) |
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір’їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жирафа • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |
