Люблінський трикутник

|area_km2= |population_estimate=

англ. Lublin Triangle
Люблінський трикутник
Файл:Країни Люблінського Трикутнику.svg      Країни Люблінського трикутнику
Абревіатура	LT, TL, ЛТ
Тип	міжнародна організація
Засновано	28 липня 2020
Мета	міжнародна безпека, протидія російській агресії, розширення Євросоюзу
Місце діяльності	Литва  Польща  Україна
Членство	НАТО  Європейський Союз
Офіційні мови	литовська польська українська
МЗС Литви	Ґабріелюс Ландсберґіс
МЗС Польщі	Збіґнєв Рау
МЗС України	Дмитро Кулеба
Ключові особи	міністри закордонних справ
Вебсайт: umcs.pl/pl/trojkat-lubelski-rzeczpospolita-wielu-narodow,21847.htm
Люблінський трикутник у Вікісховищі

Люблінський трикутник (лит. Liublino trikampis, пол. Trójkąt Lubelski) — тристороння платформа для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною, метою якого є підтримка інтеграції України в ЄС.

Країни Люблінського трикутника заявили про свою підтримку відновлення територіальної цілісности України в межах міжнародно визнаних кордонів і закликають припинити російську агресію проти неї. Люблінський трикутник підтримує надання Україні статусу партнера з посиленим НАТО і заявляє, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямку.

Тристоронній формат заснований на традиціях та історичних зв’язках трьох країн. Відповідну спільну декларацію міністри підписали 28 липня в Любліні, Польща. Люблін було обрано спеціально як натяк на середньовічну Люблінську унію, що створила Річ Посполиту — одну з найбільших держав Європи свого часу.

Ідея про створення такої організації належить Адаму Чарторийському, яку озвучив В'ячеслав Чорновіл.

Історія

Спільна декларація міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України Лінаса Лінкявічуса, Яцека Чапутовича й Дмитра Кулеби про створення формату було підписано 28 липня 2020 року в Любліні, Польща.

На другу зустріч, яка повинна відбутися в Києві, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в якості почесного гостя 1 серпня 2020 року запросив главу МЗС Білорусі Володимира Макея. Під час Економічного форуму у польському Карпачі 10 вересня 2020 року директор Східного департаменту МЗС Польщі Ян Хофмокл заявив, що Люблінський трикутник мав бути насправді квадратом із Білоруссю. За його словами, на початковому етапі Мінськ був зацікавлений цим політичним проєктом, однак згодом змінив думку.

17 вересня 2020 року відбулася перша зустріч (у форматі відеоконференції) національних координаторів Люблінського трикутника, створеного міністрами закордонних справ України, Польщі і Литви у липні 2020 року. Координаторами цього тристороннього механізму співробітництва визначені заступники глав зовнішньополітичних відомств Василь Боднар (Україна), Марцін Пшидач (Польща) і Далюс Чекуоліс (Литва). Сторони обговорили підготовку наступної зустрічі глав МЗС Люблінського трикутника, яка за ініціативою міністра Дмитра Кулеби має відбутися в Києві. Одним із основних завдань Люблінського трикутника має стати координація дій України, Польщі і Литви з ефективної протидії викликам і загрозам спільній безпеці, серед яких у пріоритеті - протидія гібридним загрозам з боку Росії.

29 січня 2021 року під першого онлайн засідання Люблінського трикутника, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на брифінгу, що Україна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав.

«Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на Люблінський «квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», – сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника»

28 лютого 2021 року, стало відомо, що наприкінці січня 2021 року обрана в 2020 році президентка Білорусі Світлана Тихановська вперше вийшла на контакт з главою МЗС України Дмитром Кулебою, де він запросив нас на зустріч Люблінського трикутника та очікує на запрошення на зустріч офлайн з паном Кулебою і з Верховною Радою. Світлана зазначила, що хотілося, аби "Люблінський трикутник" став "Люблінською четвіркою".

Механізми співпраці

Згідно цієї Спільної декларації Литви, Польщі та України міністри закордонних справ сторін повинні проводити регулярні зустрічі, зокрема на полях багатосторонніх заходів, і за участю обраних партнерів. Вони також будуть організовувати консультації на рівні керівництва міністерств закордонних справ своїх країн і створюють в даних міністерствах посади представників з питань співробітництва в рамках Люблінського трикутнику.

Під час першої зустрічі у форматі відеоконференції 17 вересня 2020 року національні координатори визначили основні напрями діяльности Люблінського трикутника та погодилися забезпечувати сталу взаємодію формату на різних робочих рівнях. У ході зустрічі узгодили основні принципи діяльности Люблінського трикутника та окреслили плани взаємодії на найближчу перспективу. Одним із основних завдань має стати координація дій трьох держав з ефективної протидії актуальним викликам і загрозам нашій спільній безпеці. Серед пріоритетних тем у співпраці ―спільна протидія гібридним загрозам з боку Росії, зокрема у боротьбі з дезінформацією. Окремо зазначили важливість збереження тісної співпраці у рамках міжнародних організацій.

«Нас об’єднують не лише спільні цінності та інтереси, але і спільна відповідальність за майбутнє наших країн і регіону, в якому ми живемо і який протягом останніх років перебуває в центрі подій глобальної політики», - зазначив Василь Боднар.

Заступники міністрів домовилися також розпочати тристоронні тематичні консультації на рівні директорів департаментів МЗС трьох країн. Важливу увагу консультацій координатори приділили ситуації в Білорусі та деяких інших країнах регіону. Василь Боднар висловив вдячність партнерам за незмінну підтримку територіальної цілісності і суверенітету нашої держави та підтримку у протидії російській агресії. Він також поінформував своїх колег про основні цілі Кримської платформи та запросив Польщу і Литву до активної співпраці в рамках платформи, метою якої є деокупація Криму.

12 жовтня 2020 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» й запропонував президенту Польщі Анджею Дуді розширити його формат, а саме обговорити можливість зустріч голів урядів країн у форматі «Люблінського трикутника» під час його візиту до України.

27 лютого 2021 року, міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс українській Радіо Свободі заявив, що ініціатива «Люблінський трикутник», яка об’єднує Україну, Литву і Польщу, наближає євроінтеграцію України:

«Думаю, що цей формат дуже корисний. І я впевнений, що цей формат можна розширити, говорити не лише про політику. Ми могли б обговорювати також спільну історію, геополітику, економіку та багато інших речей. Така комунікація дозволяє певною мірою структурувати нашу співпрацю... Це, безперечно, дуже корисно і наближає євроінтеграцію України», – сказав він.

Він також вважає, що ініціатива «Кримська платформа» є "надзвичайно корисною не лише для пошуку конкретних рішень, але у для того, аби нагадувати про проблему окупації Криму.

Ініціативи

Емблема ЛитПолУкрбриг

Міжпарламентська асамблея

Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму й Сенату Республіки Польща та Сейму Литовської Республіки створена для налагодження діалогу між трьома країнами в парламентському вимірі в 2005 році. Установче засідання Асамблеї відбулося 16 червня 2008 року в м. Києві, в Україні. У рамках Асамблеї діють комітети з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, гуманітарного та культурного співробітництва.

Спільна бригада

Литовсько-польсько-українська бригада — це багатонаціональний підрозділ з можливостями загальної військової бригади, призначений для ведення незалежних військових операцій відповідно до міжнародного права або участи в таких діях. До його складу входять спеціальні військові частини трьох країн, вибрані з 21-ї Підгальської стрілецької бригади (Польща), 80-ї десантно-штурмової бригади (Україна) та батальйону Великої княгині Біруте Улан (Литва).

Литовсько-польсько-українська бригада створена в рамках тристороннього співробітництва в сфері оборони в 2014 році. Яка забезпечує національний внесок у багатонаціональні військові формування високого ступеня готовности (Резервні угоди ООН, Бойові тактичні групи ЄС, Сили реагування НАТО), а також міжнародні операції з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ЄС, НАТО та інших міжнародних організацій у сфері безпеки на основі мандату Ради Безпеки ООН та у випадку схвалення парламентами країн-учасників.

З 2016 року ЛитПолУкрбриг є важливим елементом дій НАТО, спрямованих на впровадження стандартів НАТО в Збройних Силах України. Основна діяльність бригади включає навчання українських офіцерів та військових частин цим стандартам, планування та проведення оперативних завдань та підтримку оперативної готовности.

Бійці литовсько-польсько-української бригади на церемонії відкриття навчань «Анаконда-2016» на полігоні Нова Деба у Польщі, червень 2016 р.

Порівняння країн

Назва	Литва	Польща	Україна
Офіційна назва	Литовська Республіка (Lietuvos Respublika)	Республіка Польща (Rzeczpospolita Polska)	Україна
Герб
Прапор
Населення	▲ 2,794,329	▼ 38,383,000	▼ 41,660,982
Площа	65,300 км² (25,200 миля²)	312,696 км² (120,733 миля²)	603,628 км² (233,062 миля²)
Густота населення	43 особи/км²	123 особи/км²	73 особи/км²
Устрій	Унітарна парламентсько-президентська конституційна республіка
Столиці	Вільнюс – 580,020 (810,290 Метрополійна територія)	Варшава – 1,783,321 (3,100,844 Метрополійна територія)	Київ – 2,950,800 (3,375,000 Метрополійна територія)
Найбільше місто
Офіційні мови	Литовська (де-факто і де-юре)	Польська (де-факто і де-юре)	Українська (де-факто і де-юре)
Поточний глава уряду	Прем'єр-міністр Саулюс Скверняліс (2016–дотепер)	Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (Право і справедливість; 2017–дотепер)	Прем'єр-міністр Денис Шмигаль (2020–дотепер)
Нинішній Глава держави	Президент Ґітанас Науседа (2019–дотепер)	Президент Анджей Дуда (Право і справедливість; 2015–дотепер)	Президент Володимир Зеленський (Слуга народу; 2019–дотепер)
Основні релігії	77.2% католики, 4.1% православні, 0.8% старообрядник, 0.6% лютерани, 0.2% реформатори, 0.9% інші	87.58% римо-католики, 7.10% складно сказати, 1.28% Інші віри, 2.41% Нерелігійні, 1.63% не вказано	67.3% православні, 9.4% греко-католики, 0.8% римо-католики, 7.7% невизначені християни, 2.2% протестанти, 0.4% юдеї, 0.1% буддисти, 11.0% не належать до конфесій
Етнічні групи	84.2% литовці, 7.1% поляки, 5.8% росіяни, 1.2% білоруси, 0.5% українці, 1.7% інші	98% поляки, 2% інші або не вказані	77.8% українці, 17.3% росіяни, 0.8% румуни і молдовани, 0.6% білоруси, 0.5% кримські татари, 0.4% болгари, 0.3% угорці, 0.3% поляки, 1.7% інші
ВВП (номінальний)	▲ $54,219 млрд (2018) (80 місце) ▲ $20,355 на душу населення (2018) (42 місце)	▲ $585.816 млрд (2018) (21 місце) ▲ $15,426 на душу населення (2018) (56 місце)	▲ $161.872 млрд (2020 кошторис) (56 місце) ▲ $3,881 на душу населення (2020 кошторис) (119 місце)
Зовнішній борг (номінальний)	$34.48 млрд (2016) – 31.6% ВВП	$281.812 млрд (2019) – 47.5% ВВП	$47.9 млрд (2018) – 46.9% ВВП
ВВП (ПКС)	▲ $107 млрд (2018) (83 місце) ▲ $38,751 на душу населення (2018) (38 місце)	▲ $1.215 трильйон (2018) (23 місце) ▲ $32,005 на душу населення (2018) (41 місце)	▲ $429.947 млрд (2018) (48 місце) ▲ $10,310 на душу населення (2018) (108 місце)
Валюта	Євро (€) – EUR	Польський злотий (zł) – PLN	Українська гривня (₴) – UAH
Індекс людського розвитку	0.869 дуже високо 34 місце 0.774 дуже високо IHDI 13 місце	0.872 дуже високо 34 місце 0.801 дуже високо IHDI 27 місце	0.750 високо 88 місце 0.701 високо IHDI 54 місце

Див. також

• Східне партнерство

• Ініціатива трьох морів
• Вишеградська група
• ГУАМ
• Співдружність демократичного вибору
• Балто-Чорноморська вісь
• Міжмор'я
• Річ Посполита Трьох Народів

Посилання

•  Потрійний удар по Кремлю! Україна, Литва і Польща об‘єдналися у Люблінський трикутник на YouTube
• Друга зустріч Люблінського трикутника пройде в Україні (доповнено). Слово і діло. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 04.08.2020. Процитовано 2 серпня 2020.
• Україна, Польща та Литва домовилися про новий формат взаємодії — "Люблінський трикутник". УНІАН. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 04.08.2020. Процитовано 2 серпня 2020.
• (пол.) Trójkąt Lubelski. Kijów liczy na Polskę i Litwę // Piotr Andrusieczko, Kijów, 30 lipca 2020
• (англ.) Poland, Lithuania and Ukraine create Lublin Triangle to counter Russian aggression and expand Europe, 01.08.2020 // Euromaidan Press