Малиновський Антон Станіславович
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (листопад 2020) |
Антон Станіславович Малиновський | |
---|---|
Народився |
2 серпня 1940 Скаржинці, Хмільницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
Помер |
13 березня 2019[1] (78 років) Житомир, Україна[2] |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | економіст, політик, викладач університету, науковець |
Alma mater | Житомирський сільськогосподарський інститут |
Звання | професор[d] |
Ступінь | доктор економічних наук |
Нагороди |
Анто́н Станісла́вович Малино́вський (2 серпня 1940, с. Скаржинці, Хмільницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 13 березня 2019 року, м. Житомир, Україна) — український вчений-економіст, кандидат сільськогосподарських наук (1973), доктор економічних наук (2007), професор, ректор Житомирського національного агроекологічного університету (січень 1999–2011), завідувач кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва.
Голова Житомирської облдержадміністрації (7 липня 1995 — 7 квітня 1998).
Життєпис[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчив агрономічний факультет Житомирського сільськогосподарського інституту (1962-1967), вчений агроном; аспірантура Української сільськогосподарської академії (1969-1973).
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 1962-1967 — студент Житомирського сільськогосподарського інституту.
З травня 1967 — головний агроном, заступник голови колгоспу в с. Озерянка Житомирського району.
Березень 1973 — листопад 1975 — начальник управління сільського господарства Ружинського райвиконкому.
Листопад 1975 — березень 1979 — перший секретар Любарського РК КПУ.
Березень 1979 — квітень 1990 — перший заступник голови.
З 23 січня 1990 — в. о. голови, квітень 1990 — червень 1991 — голова, у червні—серпні 1991 — перший заступник голови Житомирського облвиконкому.
Серпень 1991 — березень 1992 — голова Житомирської обласної ради народних депутатів та облвиконкому.
З 31.03.1992 до 14.10.1994 — Представник Президента України в Житомирській області.
Липень 1994 — квітень 1998 — голова Житомирської обласної ради народних депутатів.
З 07.07.1995 до 07.04.1998 — голова Житомирської облдержадміністрації.
З січня 1999 до 2011 — ректор Державної агроекологічної академії України (нині — Житомирський національний агроекологічний університет)[3].
Родина[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2020) |
За національністю — поляк, батько Станіслав Павлович (1918) — пенсіонер; мати Софія Антонівна (1912—1988); дружина Лілія Олександрівна (1944) — пенсіонерка; дочка Ірина (1967) — домогосподарка; син Олег (1973) — підприємець.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат Міжнародної премії «Дружба» (1998).
- Заслужений працівник сільського господарства України (2000).
- Відмінник освіти України (1996).
- Ордени Трудового Червоного Прапора (2), «Знак Пошани».
- Почесна відзнака Президента України (орден «За заслуги» III ступеня) (1996).
- Почесний громадянин міста Житомира (2005).
- Орден «За заслуги перед містом» III ступеня (2004).
Державний службовець 1-го рангу (04.1994).
Доробок[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2020) |
кандидатська дисертація
- «Зміни технологічних якостей коренів цукрових буряків у процесі зберігання залежно від азотних добрив в умовах північної частини Лісостепу УРСР» (Українська сільськогосподарська академія, 1973)
докторська дисертація
- «Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення» (ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, 2007)
монографія
- «Еколого-економічні та соціальні аспекти Чорнобильської катастрофи (на прикладі Житомирської області)» (2001), співавтор 5 навчальних посібників, зокрема:
- «Інженерна екологія» (1999),
- «Ефективність тривалої мінімізації основного обробітку ґрунту в польових сівозмінах інтенсивно-екологічного землеробства Південного Полісся і Північного Лісостепу України» (2001), понад 50 статей.
- «Технологія вирощування та інтегрований захист картоплі від шкодочинних організмів агроценозу в умовах Полісся і Північного Лісостепу України: навчальний посібник для підготовки фахівців у вищих аграрних закладах освіти III—IV рівнів акредитації з агрономічною специфікою», 2001, співавтори Дереча Олексій Артемович, Чернілевський Микола Сергійович, Положенець Віктор Михайлович, Дажук Михайло Андрійович.
Автор поетичних збірок:
- «Вірність»,
- «Я собі не зрадив».
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Почесні громадяни міста // Житомирська міська рада. Офіційний веб-сайт
- Народились 2 серпня
- Народились 1940
- Уродженці Хмільницького району
- Померли 13 березня
- Померли 2019
- Померли в Житомирі
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Голови Житомирського облвиконкому
- Голови Житомирської обласної ради
- Голови Житомирської облдержадміністрації
- Випускники Житомирського національного агроекологічного університету
- Кандидати сільськогосподарських наук України
- Доктори економічних наук України
- Ректори вишів Житомира
- Відмінники освіти України
- Науковці Житомирського національного агроекологічного університету
- Заслужені працівники сільського господарства України
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Почесні громадяни Житомира