Ружин (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Ружин
Ruzhyn s.png Ruzhyn h.png
Герб Ружина Прапор Ружина
Костел, відновлений коштом спонсорів і общини в сер. 2000-х рр., листопад 2008 року
Костел, відновлений коштом спонсорів і общини в сер. 2000-х рр., листопад 2008 року
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ружинський
Рада Ружинська селищна рада
Код КОАТУУ: 1825255100
Основні дані
Статус з 1962 року
Площа км²
Населення 4712 (01.01.2011)[1]
Густота 785 осіб/км²
Поштовий індекс 13600
Телефонний код +380 4138
Географічні координати 49°43′24″ пн. ш. 29°13′17″ сх. д. / 49.72333° пн. ш. 29.22139° сх. д. / 49.72333; 29.22139Координати: 49°43′24″ пн. ш. 29°13′17″ сх. д. / 49.72333° пн. ш. 29.22139° сх. д. / 49.72333; 29.22139
Висота над рівнем моря 214 м
Водойма р. Роставиця
Відстань
Найближча залізнична станція: Зарудинці
До станції: 10 км
До обл. центру:
 - залізницею: 108 км
 - автошляхами: 111 км
Селищна влада
Адреса 13600, смт Ружин, вул. О. Бурди, 44; тел. 3-11-76
Карта
Ружин is located in Україна
Ружин
Ружин
Ружин is located in Житомирська область
Ружин
Ружин

Ру́жин (пол. Różyn; рос. Ружин; ідиш רוזשין Ріжн) — селище міського типу на Придніпровській височині, над річкою Роставицею (притока Росі), центр Ружинського району Житомирської області. За 40 км від Бердичева. Колишні назви: Скоргородок, Щербів, Ружин (з 1591 року).

Населення[ред.ред. код]

  • 750 меш. (1796)
  • 2 663 меш. (1863)
  • 5 016 меш. (1897)
  • 5 425 меш. (1900)
  • 3 900 меш. (1970)
  • 5 067 меш. (2001)
  • 4 770 меш. (2009)

Історія[ред.ред. код]

Першою назвою містечка 1071 року саме в літописах згадується як Скоргородок, який був потім зруйнований монголо-татарською ордою. На його місці виникає Щербів.

У 1399 році місто було дощенту спалено кримським ханом Тимуром-Кутлуком, в 1416 році ці землі розтоптує правитель Золотої Орди Едигей, а в 1482 — кримський хан Менглі-Гірей.

У 1569 році землі сучасного Ружина були приєднані до Польського королівства. За військові справи польський король Стефан Баторій дарує Кирилу Ружинському (див. Ружинські) містечко Щербів над Роставицею, перейменувавши його в 1591 році на Ружин.

У 1796 році після приєднання Правобережної України до Російської імперії, Ружин, де мешкало 750 осіб, відносився до Київської губернії.

У 1838 році Ружин вже мав велику єврейську громаду. Ружинський цадик був звинувачений владою в тому, що віддав розпорядження про страту двох людей. Коли стало відомо про вбивства, сотні євреїв були арештовані і піддані тортурам. 80 осіб постали перед судом; процес тривав півтора року. Шість голів громади були засуджені до довічної каторги, решта — до заслання у Сибір, всі засуджені зазнали биття, від якого близько 30 чоловік померло. Цадик перебував під арештом майже два роки проте був звільнений.

У 1863 році загальна чисельність населення ставила 2663 людей, більшість з яких були євреї. Відомо, що в 1880 році винзавод в місті був орендований сім'єю Шапіро, яка у 1896 році також орендувала паровий млин.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Ружинської волості Сквирського повіту Київської губернії мешкало 800 осіб, налічувалось 79 дворових господарств, існували православна церква, костел, синагога, католицька каплиця, 2 єврейських молитовних будинки, школа, поштова станція, 5 постоялих дворів, 8 постоялих будинків, 2 водяних млини та шкіряний завод[2].

Ружин був відомий високою якістю коней, що продавалися на Бердичівскому ярмарку.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4329 осіб (2065 чоловічої статі та 2264 — жіночої), з яких 1226 — православної віри, 2917 — юдейської[3].

У 1900 році в Ружині було 284 двора, де мешкало 5425 особи.

Наступними були дуже важкі і жорстокі роки комунізму, під час якого було розкуркулено більшість сімей. Та особливо трагічними потрібно відзначити голодомор 1932-1933, який забрав життя мільйонів людей.

Трагічними були й роки Німецько-радянської війни 1941–1945 років. Ружин був окупований фашистами 17 липня 1941 року. 10 вересня 1941 року нацистами біля Ружина розстріляно 750 євреїв — район старого аеродрому[4].

Визволений в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, яка розпочалася 24 грудня 1943 року. Під час визволення Ружина в жорстоких боях загинули 504 воїни різних національностей. З 1937 року і до нашого часу Ружин належить до Житомирської області.

Економіка[ред.ред. код]

В смт Ружин виходить щотижнева газета безкоштовних оголошень "Ружин на долонях", яка розповсюджується в смт Ружин та Ружинському районі.

  • Неподалік від селища розташований лісовий заказник «Перепища».

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-86)
  4. Яд Вашем (рос.)
  5. Герои страны. 

Посилання[ред.ред. код]