Мартин Гаштольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мартин Гаштольд
Інші імена Мартин Ґаштольд
Народився 1423
Помер Помилка Lua у Модуль:Wikidata/Дати у рядку 250: attempt to call global 'formatDateOfDeathClaimWithoutAge' (a nil value).

Громадянство Польща
Наступник Іван Ходкевич
Батько Ян Гаштольд
Матір Дорота (ймовірно, Задора) або Єлизавета Н.[1]
Рід Гаштольди
Діти Альбрехт
Herb Abdank.svg

Ма́ртин Га́штольд (лит. Martynas Goštautas, пол. Marcin Gasztołd, рус. Мартинъ Кгаштольдъ; 1423 — 1483[1] / 1505) — державний, політичний і військовий діяч Великого князівства Литовського. Представник шляхетського роду Гаштольдів гербу Абданк.

Біографія[ред.ред. код]

Перебував на службі у польського короля і великого князя литовського Казимира IV. Після смерті удільного київського князя Семена Олельковича (1470) призначений Казимиром IV Ягеллончиком київським воєводою — але кияни не впустили його у місто. У 1471 році за допомогою війська здобув Київ, поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. За спогадами посла Венеційської республіки до Персії Амброзія Контаріні, М. Гастольд («Пан Мартин») опікувався ним під час його перебування в Києві, сприяв його безпечному вояжу до хана в Криму.[2]

Не знайшовши підтримки серед міського українського населення, в 1475 році повернувся до Литви. У 1480 році київським воєводою був призначений киянин Іван Ходкевич.

Посади: Київський воєвода (14711480), намісник новогрудський (1464–1471 р.), маршалок земський литовський (1480 р.), воєвода троцький (1480 р.).[1]

Родина[ред.ред. код]

Перша дружина — Марина Гольшанська-Трабська. Син: Альбрехт — державний, політичний і військовий діяч ВКЛ.

Друга дружина — княжна Анна Гольшанська (донька князя Юрія Семеновича Гольшанського, † після 1498). Дочка: Єлизавета (пол. Elżbieta) — дружина троцького каштеляна Івана (Яна) Миколи Радзивілла ((*1474 — †1522; шлюб 1492 р.).[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Gasztołdowie (01) (пол.)
  2. Амвросій Контарини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в ІІІ розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський).— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— ІІ р.— С. 6—8. ст.(рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Радянська енциклопедія історії України. — К., 1969. — Том 1.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.