Яснище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яснище
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Бродівський район
Рада/громада Паликоровівська сільська рада
Код КОАТУУ 4620384003
Основні дані
Засноване 600
Населення 208
Площа 0,545 км²
Густота населення 381,65 осіб/км²
Поштовий індекс 80674[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°52′08″ пн. ш. 25°21′09″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
350 м[2]
Водойми р. Серет
Місцева влада
Адреса ради 80672, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Паликорови, тел. 31-9-65
Карта
Яснище. Карта розташування: Україна
Яснище
Яснище
Яснище. Карта розташування: Львівська область
Яснище
Яснище
Мапа

Я́снище — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Населення становить 208 осіб. Орган місцевого самоврядування — Паликоровівська сільська рада.

Назва села.[ред. | ред. код]

У сиву давнину вся територія сучасних Яснищ була під лісом. Люди вирубали посеред лісу,неподалік води, галявину і та оселилися з часом галявина розширювалася і навкруги поселення стала пустка . Люди побачили , що село залишилось на найяснішому місці - з жодної сторони на село не падала тінь.Тому дали назву ясніско - місце на якому завжди ясно.

Інша легенда пояснює ,що у часи нападів татар , щоб село не було примітним для нападників ,селяни обсаджували село ясенами ,звідси і назва Яснище.[4 https://drive.google.com/file/d/0B_fPeLcsfejzbzNOWDZIem9fM0U/view]

Географія[ред. | ред. код]

Поблизу села протікає річечка Серет Лівий.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про село відноситься до 1528 року, за іншими даними 1580 року.

В 1648 в селі Кутище разом з с.Яснище було 2 лани ( приблизно 24 га, де проживали приблизно 36 жителів). В 1648 р села були спустошені під час походу козацько -татарського війська на Львів. с.Кутище та Яснище заплатило 21,27 злотих податку.. В 1648-49рр збирали подвійний податок для покриття недоїмки минулих років. Цю суму заплатили не селяни , а власниця села - Анна Гурська . Представники села Кутище та Яснище (Іван Вовків з Кутищ, та Петро Сидорович з Яснищ) перед польською владою свідчили про спустошення сіл, вимирання населення .Із сплаченого селами Кутище та Яснище податку можна зробити висновок, що в обох селах проживало 110 осіб (10 грошів від особи) . На 1650 р села мали сплатити 15,2 злотих податку.Та через спустошення села Анни Гурської заплатили лише 9 злотих податку.Відповідно до сплаченої суми в обох селах залишалося приблизно 90 платоспроможних осіб .

В 1661 році власником села був Томаш Брюховський. В 1711 р. селом володіли його нащадки.[5]

В 1857 році в селі проживало 356 осіб.

В 1870р - в селі проживала 391 особа село мало 609 моргів (морг = 0.56 га) орної землі . Під луками та городами перебувало 199 моргів землі. 15 моргів було під пасовищем. Село у цей час мало 15 моргів лісу.Паном у селі був Ю. Менчинський.

В 1880р в селі проживало 409 осіб , ще 46 осіб проживало на панському дворі.

В 1890 році пан Менчинський в селі Яснище мав 2 корчми та млин. Він був власником 221 морга орної землі , 35 моргів луків, 7 моргів городів.Його власність складала 4 морги пасовища , 15 моргів лісу та 97 моргів ставу.2 морги землі не вживалися. Загалом пан Ю. Менчинський в селі Яснище володів 338 моргами землі .За що в державну казну платив 93 злотих земельного податку та 48 злотих податку з будівель. У цей час в селі існувала кредитна спілка з капіталом в 178 злотих.

В 1900 році в селі Яснище пан Менчинський володів 223 га землі.На панському дворі проживало 53 особи ( 20 чоловіків та 33 жінки), 30 поляків, 19 українців та 5 євреїв. У власності жителів с. Яснище було 486 га землі ( 350 га ріллі, 42 га сіножатей, 10 га городів, 3 га пасовища, 8 га лісу.) В 1900 році в селі проживало 559 осіб ( 276 чоловіків, 283 жінки) , 106 поляків, 433 українці, 20 євреїв.В селі діяла однокласова школа.Skorowidz gminny Galicyi : opracowany na podstawie wyników spisu ludności z dn. 31.12.1900 1907

Під час Першої світової війни село було знищене майже повністю.Львівська польськомовна газета "Сzas" (Czas : dziennik poświęcony polityce krajowej i zagranicznej oraz wiadomościom literackim, rolniczym i przemysłowym R.71, nr 357 (17 sierpnia 1918)) віднесла село Яснище до категорії : "залишились де - не - де якісь мури та де-не-де якісь господарські будівлі". До серпня 1918 року жодної допомоги від держави для відновлення нормального життя не надходило. Стаття завершувалася словами : " ..а що буде , коли прийде зима та мороз та голод?

В 1921 році в селі Яснище було 93 житлових будинки, де проживало 561 особа( 260 чоловіків ,301 жінка) . 155 осіб вважали себе римо-католиками, 402 - греко - католики. В селі тоді проивало 4 євреї. 140 осіб вважали себе поляками, а 417 були українцями . Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej : opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. T. 15, Województwo tarnopolskie

В 1931 р в селі було 104 двори , проживало 605 осіб.


Боротьба ОУН- УПА[ред. | ред. код]

Саган Іван Васильович («Зимний», «Страшний»; 17.07.1921, с. Стиборівка Бродівського р-ну Львівської обл. – 28.10.1950, с. Яснище Бродівського р-ну Львівської обл.). Народився у селянській родині. Освіта – початкова. Член ОУН з часів німецької окупації. У лавах збройного підпілля ОУН з весни 1944 р. Стрілець боївки СБ Підкамінського районного проводу ОУН (1944-?), а відтак – інформатор СБ кущового проводу ОУН (?-10.1950). Загинув у криївці внаслідок зради.

Пам'ятний хрест воїнам УПА в селі Яснище. Встановлений на місці криївки.

Разом з ним загинули ще троє воїнів УПА – Михайло Ключинський "Дунайчик" (с. Вербівчик), Василь Кутняк "Кучерявий" (с. Стиборівка),кущовий провідник ОУН "Мор" (ймовірно з Тернопільщини).

Відомі люди[ред. | ред. код]





Школа[ред. | ред. код]

В 1873 році громада с.Засновує однокласову школу .- Gazeta Lwowska R. 63, nr 155 (8 lipca 1873). Будинок під майбутню школу виділив пан Менчиньський . Громада брала на себе зобов'язання відремонтувати його та за свій кошт утримувати в належному стані. У цьому будинку було і житло для вчителя. Селяни мали виділити для потреб школи та вчителя город у розмірі 0,20 га.Громада оплачувала роботу вчителя у розмірі 160 золотих ринських за рік. Громада мала забезпечити опалення будинку зимою ( привезти 14 фір дров). Пан Менчинський, окрім будинку, ще виділяв 12 золотих ринських на потреби школи , а також мав право рекомендувати вчителя для школи.

За шематизмом 1873 - 1874р посада сільського вчителя була вакантною. Можливо , що до вересня 1874 року не було полагоджено всіх формальностей .

Першим вчителем в селі був Вільгельм Кароліні. Громада села була дуже незадоволена його діяльністю.Він порушував мовленнєвий закон. З першого класу у селі , де не було жодної польської дитини вчив польську мову. Закон приписував навчання у першому класі лише рідною мовою- укранською. Польську мову можна було вивчати починаючи з 2 класу .Також селяни були незадоволені моральними якостями вчителя. До школи приходив п'яний , займався гультяйством.Громада повідомляла про ці факти повітову шкільну раду , але реакції не було . Лише в 1876 році в село був призначений Юліан Долінський. - Правда: письмо лiтературно-полiтичне. 1875. Рочник VIII-ий

В 1875 р вчителем в с. Яснище був Вільгельм Кароліні.

В 1876 році вчителем в с. Яснище був Юліан Долінський.

В 1877р сільським вчителем був Рижевський Владислав

В 1878-1879 році сільською вчителькою була Францішка Сокульська

В 1880 році дітей вчив Ієронім Білінський

В 1882 - 1883 році в селі працював вчителем Єлліник Рудольф (Jellinek)

В 1885 - 87 рр.дітей в селі вчила Пауліна Пелех.

В 1888- 1890 рр. вчителем був Ходоровський Созонт

В 1891p -1895 вчитель Гудима Емільян

В 1896 р в Яснище вчив дітей Назаревич Григорій

В 1899 році вчителем в с.Яснище був Осядач Антоній

В 1900 році сільською вчителькою була Рапацька Марія.

В 1901 році вчителем був Шебець Йосафат

В 1902 -1904 рр вчителем в селі був Чехович Олександр

В 1905 - 1910 рр Віячковський Станіслав був сільським вчителем .

В 1911 - 1912 році вчителем в с. Яснище був Грудзік Фрацішек.

В 1913 -14 році дітей у селі вчив Яворський Казимир.

Під час Першої світової війни село перебувало в зоні бойових дій. За даними польських дослідників станом на 1918 р. школа була зруйнована.

За часів ІІ Польщі ( 1919- 1939 рр ) в селі існувала однокласова школа. В 1925 - 26 навчальному році навчання відбувалося в приміщені площею 13 m² , де навчалися 80 дітей. Працюв з дітьми 1 вчитель . https://polona.pl/item/szkoly-powszechne-rzeczypospolitej-polskiej-w-roku-szkolnym-1925-26-stan-z-dn-1,OTI4ODY0NDY/745/#info

Примітки[ред. | ред. код]


4.https://drive.google.com/file/d/0B_fPeLcsfejzbzNOWDZIem9fM0U/view

5.Смерека Богдан Володимирович " ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук - Київ – 2016, 345 c, УДК 930.2:[94:35.071.5](477.83/.86) "15/17

Джерела[ред. | ред. код]