Мішель Кван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Michelle Kwan
Michelle Wing Kwan (-Pell)
Michelle Kwan Spiral.jpg
Загальна інформація
Національність США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Народження 7 липня 1980(1980-07-07) (38 років)
Торренс, Каліфорнія
Зріст 157 см
Вага 49 кг
Спорт
Країна США
Вид спорту фігурне катання
Дисципліна Жіноче одиночне фігурне катання
Клуб LAFSC, Лос-Анджелес, США
Нац. збірна Flag of the United States.svg США
Тренери Рафаель Арутюнян[d]
Мішель Кван у Вікісховищі?
Нагороди
Олімпійські ігри
Срібло Нагано 1998 одиночний розряд
Бронза Солт-Лейк-Сіті 2002 одиночний розряд
Чемпіонати світу
Золото Едмонтон 1996 одиночний розряд
Золото Міннеаполіс 1998 одиночний розряд
Золото Ніцца 2000 одиночний розряд
Золото Ванкувер 2001 одиночний розряд
Золото Вашингтон 2003 одиночний розряд
Срібло Лозанна 1997 одиночний розряд
Срібло Гельсінкі 1999 одиночний розряд
Срібло Нагано 2002 одиночний розряд
Бронза Дортмунд 2004 одиночний розряд

Мішель Вінгшань Кван (англ. Michelle Wingshan Kwan[1], кант. Gwaan Wingsaan: Гуань Іншань; нар. 7 липня 1980 року в Торрансі, Каліфорнія) - американська фігуристка, яка виступала в одиночному катанні, дворазовий призер Олімпійських ігор (1998 та 2002), п'ятиразова чемпіонка світу (1996, 1998, 2000, 2001, 2003) і дев'ятикратна чемпіонка США (1996, 1998-2005, ділить рекорд з Мерібел Вінсон-Оуен).

Протягом десятиліття Мішель Кван виступала на найвищому рівні і є найбільш титулованою фігуристкою в американській історії.[2] Відома своєю стійкістю та виразним артистизмом на льоду. Вона вважається багатьма однією із найвидатніших фігуристок усіх часів.[3][4][5]

Більше десяти років Мішель Кван зберігала своє становище не тільки як найпопулярніша фігуристка в Америці, але і як найпопулярніша американська спортсменка. І навіть через роки після завершення кар'єри стійко займає це місце у верхній десятці багатьох подібних опитувань (часто тільки як фігуристка).[6] Весь цей час Кван володіла безпрецедентною популярністю і отримувала багатомільйонні контракти, брала участь у багатьох телепередачах і була предметом широкого висвітлення засобами масової інформації.[7] Вона також користувалася аналогічної славою і в Китаї. [8]

Біографія[ред. | ред. код]

Народившись в Торрансі, Мішель стала третьою дитиною Денні та Естелли Кван - китайських іммігрантів з Гонконгу. У дитинстві вона говорила на суміші кантонської та англійської мов, трохи говорить на розмовному путунхуа. У п'ять років вона вперше потрапила на ковзанку, відправившись разом зі своїми старшими братом Роном та сестрою Карен, які теж в майбутньому стали хокеїстом та фігуристкою. Коли Мішель було вісім років, вони з Карен почали тренуватися по справжньому. Займалися по три-чотири години на день, прокидаючись в 3 ранку, щоб покататися перед школою, і відразу після занять знову повернутись на ковзанку. Оплата за час на ковзанці призвела до фінансових труднощів у їх простій робітничій сім'ї. Коли Мішель виповнилося десять, їхня родина більше не могла дозволити собі тренера, але їм запропонували фінансову допомогу від членів Лос-Анджелеського клубу фігуристів (англ. Los Angeles Figure Skating Club)[9][10], що дозволило їм тренуватися в Ice Castle International Training Center в Лейк-Ерроухеде штату Каліфорнія.

Кван поступила у початкову школу Soleado Elementary School в Пало-Верде, Каліфорнія. Але у 1994 році, коли вона була у восьмому класі, Мішель кинула школу та стала займатися вдома.[11] Після закінчення старшої школи Rim of the World High School в 1998 році вона на один рік поступила в Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі. Восени 2006 року Мішель перевелася в Денверський Університет. У червні 2009 року вона закінчила університет зі ступенем бакалавра в галузі міжнародних відносин і політології.[12] В тому ж році вступила до аспірантури в області міжнародних відносин у Fletcher School of Law and Diplomacy Університету Тафтса.[13]

8 травня 2010 Мішель Кван стала почесним доктором (англ. Doctor of Humane Letters) в коледжі південного Вермонта.

Громадська життя[ред. | ред. код]

Посольська діяльність[ред. | ред. код]

У 2006 році, під час державного візиту китайського лідера до Сполучених Штатів, Мішель Кван була присутня на обіді Президента США Джорджа Буша з Головою КНР Ху Цзіньтао.[14]

9-го листопада 2006 року Державний Секретар Кондоліза Райс призначила Мішель Кван послом громадської дипломатії. На цій неофіційній посаді Кван пропагує американські цінності молоді та любителям спорту і багато подорожує.[15] 17-25 січня 2007 року вона зробила свою першу закордонну поїздку в цій якості в Китай.

Її дипломатичний пост Посланника був продовжений в адміністрацією Барака Обами, де вона працювала з віце-президентом Джо Байденом[16] і Державним Секретарем Гілларі Клінтон.[17]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Мішель Кван зіграла саму себе в «Homer and Ned's Hail Mary Pass» - епізоді мультсеріалу Сімпсони, та в епізоді «A Hero Sits Next Door» мультсеріалу Гріффіни. Вона була запрошена зіркою в дитячому мультиплікаційному серіалі «Arthur the PBS Series», а також з'являлася в серіалі «Сабріна — юна відьма». Також, вона озвучила продавщицю в диснеївському DVD-продовженні «Мулан 2». Мішель Кван та інший фігурист Брайан Бойтано виступили в ролі дикторів у фільмі «Принцеса льоду». Мішель брала участь в численних передачах про фігурне катання і ролі камео в різних серіалах. У 1998 році вона з'явилася в комп'ютерній грі «Michelle Kwan Figure Skating».[18]

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Мішель Кван написала надихаючу книгу для дітей, що називається «Переможне відношення: Що потрібно, щоб стати чемпіоном». Також, в 17 років вона написала автобіографію «Серце чемпіона».

У 2005 році в місті Артезія штату Каліфорнія сім'я Мішель відкрила ковзанку EastWest Ice Palace. Там зберігаються багато з її медалей та інші нагороди.[19]

Вона мала численні спонсорські контракти і з'являлася в телевізійних рекламних роликах, включаючи: «Campbell's Soup», «VISA», «Coca-Cola» та «Kraft Foods»[20]. У співпраці з Мішель Кван компанією «Chevrolet Motor» (підрозділом концерну General Motors) була створена програма «Chevrolet / Michelle Kwan R.E.W.A.R.D.S. Scholarship ». У лютому 2006 року вона була названа «представник знаменитість» компанії The Walt Disney Company.[21]


Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Підсумок[ред. | ред. код]

Мішель Кван виконує спіраль на чемпіонаті США 2002 року.

Мішель Кван виграла п'ять чемпіонатів світу (1996, 1998, 2000, 2001, 2003) - більше, ніж будь-хто з жінок, з часів Керол Хейсс (1956-1960), з якою вона ділить рекорд за кількістю перемог за Америку. Вона виграла дев'ять чемпіонатів США (1996, 1998-2005), встановивши такий же рекорд, як і Мерібел Вінсон-Оуен (1928-1933, 1935-1937). Вісім титулів національної чемпіонки та 12 медалей чемпіонату країни поспіль, завойовані Мішель Кван, є рекордом США. Вона єдина жінка в фігурному катанні, яка тричі повторно завойовувала втрачений титул чемпіонки світу (1998, 2000, 2003). Вона також завоювала срібну медаль на Олімпійських іграх в Нагано і бронзову медаль на Олімпіаді в Солт Лейк Сіті. Серед її численних нагород, Кван є лауреатом престижної «James E. Sullivan Award», яка вручається кращому атлетові-любителю США. Вона була першою фігуристкою, яка отримала цю нагороду після Діка Баттона, нагородженого в 1949 році. На своїх національних та міжнародних змаганнях протягом багатьох років, Мішель Кван отримала, в загальній складності, 57 найвищих оцінок 6.0. Тільки в чемпіонаті США їй належить рекорд по найбільшій кількості цих оцінок. Так як фігурне катання більше не оцінюється за цією системою, рекорди Мішель Кван залишиться неперевершеними.[22]

Перші змагання[ред. | ред. код]

У 1991 році Мішель та її сестра Карен почали тренуватися з Френком Керроллом. Через рік навчання у Керролла 11-річна Мішель стала дев'ятою на юніорському чемпіонаті США. У 12 років (у 1992 році), незважаючи на несхвалення свого тренера, Кван пройшла золоте випробування для переходу на дорослий рівень фігурного катання. У 1993 році, на своєму першому дорослому чемпіонаті США, Мішель Кван фінішувала шостою. У наступному сезоні вона виграла чемпіонат світу серед юніорів.

На чемпіонаті США 1994 Мішель Кван стала другою після Тоня Гардінг, що мало забезпечити їй місце в американській збірній, яка відправлялась на Олімпійські ігри в норвезькому Ліллехаммері. Однак, замість цього місце дісталося чемпіонці США 1993 року Ненсі Керріган, яка постраждала в нападі після тренування на тому чемпіонаті, організованому Джефом Гіллоулі, колишнім чоловіком Гардінг. 13-річна Мішель поїхала в Норвегію як запасна, але так і не виступила. Керріган і Гардінг вибули з конкуренції перед чемпіонатом світу 1994 року. Через те, що її партнерка по команді Ніколь Бобек також не пройшла кваліфікаційний раунд, Мішель Кван належало самотужки забезпечити два місця для США на чемпіонаті світу 1995 року, зайнявши місце в першій десятці. Вона зробила незвичайну помилку в короткій програмі та стала 11-ю на цьому етапі, але знайшла в собі сили стати восьмою в кінцевому підсумку.

На чемпіонаті США 1995 року золоту медаль виграла Ніколь Бобек, в той час, як Мішель Кван знову зайняла друге місце після невдалих лутців в короткій і довільній програмах. На чемпіонаті світу того ж року, після чистого виступу в короткій програмі, вона стала п'ятою. Кван вдало виконала 7 потрійних стрибків у своїй довільній програмі і стала третьою в цьому виді програми. У підсумку вона посіла четверте місце.

Художній розвиток і Олімпіада 1998[ред. | ред. код]

Протягом 1995 року Кван виробила більш зрілий стиль. Її новими, більш художньо виразними програмами були «Romanza» (коротка) та «Salome» (довільна). Вона також поліпшила свою швидкість і техніку стрибків й виконувала більш складну хореографію. У 1996-му вона виграла національну першість і чемпіонат світу. В останньому випадку вона обійшла чемпіонку Чень Лу в дуже тісній конкуренції, в якій обидві спортсменки здобули дві найвищі 6.0 за артистизм в довільній програмі.

У сезоні 1996-1997 Мішель Кван каталася під «Dream of Desdemona» (коротка) і «Taj Mahal» (довільна). Саме в цьому році вона вперше показала спіраль зі зміною ребра ковзання, яка до сих пір вважається її фірмовим елементом. Однак в тому сезоні Кван не справлялася зі своїми стрибками через різкий ривок в рості і проблем з черевиками, які вона була зобов'язана носити через спонсорський контракт з виробником.[23] Вона двічі впала і один раз спіткнулася в довільній програмі на чемпіонаті США 1997 року, поступившись титулом Тара Ліпінські. Місяцем пізніше вона також поступилася Ліпінській в фіналі Гран-прі. На чемпіонаті світу Мішель зробила помилку у виконанні потрійного лутца та зайняла 4-е місце в короткій програмі слідом за Ліпінські, француженкою Ванессою Гусмеролі і росіянкою Марією Бутирською. У довільній вона виконала шість бездоганних потрійних стрибків і виграла цю частину змагань, але в сумі стала другою слідом за Ліпінські.

Мішель Кван почала олімпійський сезон 1997-1998 з перемоги на етапі серії Гран-прі «Skate America» (де вона випередила Тару Ліпінські) і потім на іншому етапі «Skate Canada». Однак вона отримала стресовий перелом ноги і була змушена відмовитися від третього етапу серії і від фіналу Гран-прі. Незважаючи на травму стопи, Мішель відібрала у Ліпінські титул на чемпіонаті США 1998 року. Багато хто вважає її коротку програму на музику Рахманінова і довільну на «Lyra Angelica» Вільяма Олвіна, виконану на тому чемпіонаті, піком в її кар'єрі як з технічної, так і художньої точок зору.[24] Виступ приніс їй вісім кращих оцінок 6.0 і залишив одного з суперників у сльозах.[25]

Кван і Ліпінські обидві були фаворитками на перемогу в зимових Олімпійських іграх в Нагано. Мішель посіла перше місце в короткій програмі, отримавши вісім найвищих оцінок від дев'яти суддів. У довільній програмі вона зробила 7 потрійних стрибків, але виявилася позаду Ліпінські, яка теж зробила сім потрійних, включаючи каскади «потрійний ріттбергер - потрійний ріттбергер» і «потрійний тулуп - ойлер - потрійний сальхов». В результаті Мішель Кван отримала срібну медаль, золото дісталося Ліпінській, а бронза - Чень Лу.[26]

Полеміка розгорілася, коли MSNBC використовували заголовок «Американське побиття Кван», повідомляючи про результати змагань в Нагано. На думку Джоан Лі, асоціативного професора і директора журналістики в Queens College в Нью-Йорку, заголовок має на увазі, що Кван - НЕ американка. Згодом MSNBC опублікували вибачення.[27]

Липінській та Чень завершили свої аматорські кар'єри незабаром після Олімпіади, в той час як Кван вирушила перемагати на чемпіонат світу в Міннеаполіс.

Між Олімпіадами[ред. | ред. код]

Мішель Кван виконує свою довільну програму у фіналі Гран-прі сезону 2001-2002.
Мішель Кван на чемпіонаті світу 2004 року в Дортмунді, Німеччина

У сезоні 1998-1999 Мішель Кван продовжила виступати в аматорському спорті, хоча і пропустила осінню серію Гран-прі, вирішивши взяти участь в заходах для телебачення. Її «стандартними» програмами для змагань в тому сезоні були «Fate of Carmen» (коротка) і «Lamento D'Ariane» (довільна). Кван виграла свій третій національний титул на чемпіонаті США 1999 року, змагаючись зі слабкими суперницями. На чемпіонаті світу того ж року вона виступила не кращим чином і посіла друге місце слідом за Марією Бутирською.[28]

Перемога Мішель Кван на чемпіонаті США, 2000 року була дещо спірною. Її критикували за планування більш легких, ніж у конкуренток, стрибків у короткій програмі (потрійний тулуп, а не потрійний фліп), і тоді вона впала при виконанні цього елементу на змаганні. Судді все-таки розмістили її третьою в цьому розряді програми слідом за молодшими Сашею Коен та Сарою Г'юз.[29] Однак таке місце все ще залишало їй шанс на отримання титулу. У підсумку вона виграла довільну програму, виступивши краще всіх того вечора і отримавши 8 з 9 найвищих оцінок.[30][31] На чемпіонаті світу 2000 Мішель Кван знову зайняла третє місце в короткій програмі слідом за Марією Бутирською і Іриною Слуцькою. У своїй довільній вона виконала сім потрійних і виграла цей етап змагань. Бутирська втратила свою перевагу і виявилася лише третьою, слідом за Слуцькою, дозволивши Кван завоювати титул.[32]

У 2001 році Мішель Кван знову виграла чемпіонат США, отримавши найвищі оцінки від всіх суддів в обох програмах. На чемпіонаті світу вона була другою в короткій програмі слідом за Слуцькою. Кван завоювала титул зі своєю довільною програмою під музику «Song of the Black Swan», виконавши 7 потрійних, включаючи каскад «потрійний тулуп - потрійний тулуп».


Восени 2001 року Кван і Керролл вирішили припинити тренерські відносини. В інтерв'ю Мішель сказала, що їй необхідно «взяти на себе відповідальність» за своє катання.[33] Залишившись без тренера, вона прибула на чемпіонат США 2002 року, її почали діставати засоби масової інформації її розставанням з Керроллом і сезонною незібраністю. Кван виграла змагання з відновленою короткою програмою під музику Рахманінова і новою довільною «Scheherazade», забезпечивши собі місце в олімпійській збірній. До неї також приєдналися Саша Коен (друга) і Сара Г'юз (третя). 21-річна Мішель Кван і росіянка Ірина Слуцька були фаворитками Олімпіади і претендували на золото. Кван лідирувала після короткої програми, переслідувана Слуцькою, Коен і Г'юз. У довільній вона приземлилася на дві ноги і впала на потрійному фліпі, в той час, як Сара Г'юз виступила без жодної помилки. Це залишило Кван з бронзовою медаллю позаду Г'юз і Слуцької.[34] Останнім змаганням в сезоні був чемпіонат світу 2002, де вона виграла срібну медаль слідом за Слуцькою.

Наступні змагання[ред. | ред. код]

Сезон 2002 Мішель Кван продовжила виступати в олімпійському циклі, хоча і більш обмеженому. У проміжок з 2002 по 2004 роки вона змагалася тільки в одному етапі Гран-прі - «Skate America» восени 2002, в який вона потрапила в останній момент. Вона виграла його і пройшла кваліфікацію у фінал, але вирішила там не брати участь. Кван також вирішила пропустити серію Гран-прі в 2003 і 2004 роках, на яких стала використовуватися нова суддівська система.

Тренерована Скоттом Вілсоном, Кван виграла всі етапи кожного змагання, на яких брала участь в сезоні 2002-2003, зі своїми програмами: короткої під музику «The Feeling Begins» Пітер Гебріеля з кінофільму «Остання спокуса Христа» і довільної під «Аранхуесський концерт». Вона знову виграла чемпіонат США і захистила свій титул чемпіонки світу.

У 2003 році вона найняла своїм тренером відомого фахівця Рафаеля Арутюняна, з яким спробувала збільшити технічну складність своїх програм. У сезоні 2003-2004 вона знову катала коротку під «The Feeling Begins» і довільну під музику з опери Джакомо Пуччіні «Тоска».

Мішель Кван знову виграла чемпіонат США (де все ще використовувалася стара шестибальна система), отримавши сім оцінок 6.0 за артистизм в довільній програмі. На чемпіонаті світу 2004 року, після складного кваліфікаційного раунду, Кван була оштрафована в короткій програмі за перевищення ліміту часу на 2 секунди. Це послужило причиною її 4-го місця слідом за американкою Сашею Коен і японками Аракава Сідзука та Андо Мікі.[35] Потім, як тільки вона приготувалася почати довільну, відбулося порушення, викликане виходом на лід глядача, який згодом був видалений охороною. Нарешті Кван вийшла на ковзанку в натхненні, але консервативно, виконавши 5 потрійних і отримавши останні 6.0 на чемпіонаті світу. Вона стала другою на цьому етапі (їй не вистачило одного судді до перемоги в довільній) і зайняла в підсумку третє місце слідом за Аракава (вона виконала 7 потрійних, включаючи 2 каскаду) і Коен.

У сезоні 2004-2005 довільна програма Мішель Кван під музику «Болеро» була поставлена ​​британським танцюристом на льоду Крістофером Діном, який за двадцять років до того чудово катався зі своєю партнеркою Джейн Торвілл. Коротка програма була під музику «Адажіо» з балету «Спартак» Арама Хачатуряна. На чемпіонаті США вона завоювала дев'ятий титул, досягнувши рекорду, що належить Мерібел Вінсон-Оуен. Цікаво, що Вінсон-Оуен раніше була тренером Френка Керролла, який, в свою чергу, тренував Кван. На чемпіонаті світу 2005 Мішель Кван ледве-ледве подолала кваліфікаційний раунд і посіла третє місце в короткій програмі. У довільній програмі вона впала на потрійному сальховом і приземлилася на дві ноги на потрійному лутці. Хоча вона була третьою в обох програмах, в загальному заліку вона стала четвертою, не дотягнувши 0,37 бала до третього місця. Вперше з 1995 року Мішель Кван не потрапила на подіум чемпіонатів світу і також вперше, виявилася нижче третього місця на міжнародних змаганнях.

Олімпіада 2006[ред. | ред. код]

Кван розцінювала чемпіонат світу 2005 року як корисний досвід в новій суддівській системі. Вона продовжувала тренуватися і заявляла, що спробує пройти відбір на Олімпійські ігри в Турині.[36] Однак після травми стегна вона була змушена відмовитися від трьох змагань, запланованих на осінь. Кван відкатала свою нову програму під музику «Totentanz» на телевізійному заході в грудні 2005 року, але це виконання було значно нижче її звичайних стандартів. 4 січня 2006 Мішель Кван відмовилася від участі в чемпіонаті США через травму черевної порожнини, отриманої в грудні. Тижнем пізніше вона подала клопотання до Федерації фігурного катання США проти медичної відмови про попадання в олімпійську збірну з фігурного катання. 14 січня 2006 року після виступу жінок на чемпіонаті США міжнародний комітет Федерації зібрався і 20 голосами проти 3-х схвалив петицію Кван з умовою, що вона покаже свою фізичну і змагальну готовність на контрольному засіданні з п'ятьох представників 27-го січня.

Мішель Кван виконала свої коротку і довільну програми на засіданні в призначений день, і її участь в олімпійській збірній було підтверджено, так як перевіряючі визнали її придатною для змагань. Однак 12-го лютого Олімпійський Комітет США оголосив, що Мішель Кван відсторонюється від участі в Іграх після отримання нової травми паху на її першому тренуванні в Турині. Кван прокоментувала, що вона «занадто поважає Олімпіаду, щоб змагатися». Організаційний комітет Турина схвалив прохання Олімпійського комітету США про заміну Мішель Кван на Емілі Г'юз, яка була третьою на чемпіонаті США.

Після її виключення з Олімпійської збірної Кван відкинула пропозицію залишитися в Турині в якості коментатора з фігурного катання для NBC Sports.[37] В ході інтерв'ю з Бобом Костасом і Скоттом Гамільтоном Мішель Кван сказала, що поки не збирається йти зі спорту.

Травма і рух вперед[ред. | ред. код]

Мішель Кван і Кім Ен А на прийомі в Залі Слави світового фігурного катання в 2009 році.

У серпні 2006 Мішель Кван перенесла курс артроскопічної хірургії для відновлення розриву кульшової губи в її правому стегні - старої травми, яку вона отримала в 2002 році. За словами Кван, ця операція дозволила їй безболісно кататися вперше за чотири роки.[38]

У сезоні 2006-2007 Мішель Кван не брала участі в змаганнях.[39]

У жовтні 2007 року Кван сказала Associated Press, що в 2009 вирішить, чи братиме участь у зимових Олімпійських іграх у Ванкувері. Але в кінцевому підсумку вона вирішила не робити цього, зосередившись на своїй освіті.[40] Однак у серпні 2009 року Кван приєдналася до Кім Ен А (чемпіонці світу 2009) на шоу Ice All Stars в Сеулі, столиці Південної Кореї.[41] Вона планує в майбутньому продовжувати виступати в таких шоу і коментувати фігурне катання. Мішель Кван сказала: «Уявлення Сполучених Штатів в якості американського Посланника громадської дипломатії за минулі три роки було дуже почесним, і я хочу робити це і далі». Після закінчення Університету Денвера в 2009 році вона додала: «Моє майбутнє навчання приведе мене ще ближче до цієї мети. і я не можу дочекатися його продовження ».

В інтерв'ю ABC News 17 лютого 2010 року вона сказала, що продовжить своє навчання в Fletcher School of Law and Diplomacy Університету Тафта. Вона буде прагнути до ступеня магістра, сконцентрувавшись на зовнішній політиці США і Далекого Сходу і продовжуючи виконувати свої обов'язки Посланника громадської дипломатії. Вона також сказала, що буде коментувати зимові Олімпійські ігри у Ванкувері для каналу Good Morning America[42].

23-25 ​​липня 2010 Мішель Кван так само, як Саша Коен і Стефан Ламб'єль приєдналася до Кім Ен А на іншому шоу «All That Skate Summer», що проходить в корейському Кояні.[43]


Нагороди та заохочення[ред. | ред. код]

Кван є володаркою престижної нагороди «James E. Sullivan Award» (2001), яка вручається кращим американським атлетам-любителям. Вона була першою фігуристкою, яка отримала її, з часів Діка Баттона, нагородженого в 1949 році. У 2003 Національний Олімпійський комітет США назвав Мішель Кван «Спортсменкою року», і вона стала п'ятою фігуристкою в історії, яка була удостоєна такої честі. Олімпійський комітет також 14 разів називав її «Атлетом місяці» - більше, ніж будь-якого іншого спортсмена, чоловіка або жінку, і безліч разів «фігуристка року». Вона нагороджувалася «Citizenship Through Sports Alliance Award» (2004), що вручається тим же комітетом.

Кван є однією з двох багаторазових володарів нагороди «Readers 'Choice Figure Skater of the Year» (1994, 1996, 1998, 1999, 2001-2003), що вручається журналом Skating. У 2003 році Асоціація фігурного катання США, яка видає цей журнал, оголосила, що нагорода буде перейменована в «Michelle Kwan Trophy». Ця Асоціація заявила, що, хоча Кван ще може продовжувати змагатися, вона більш не має права на цю нагороду. Вона також 7 разів з'являлася в списку «25 найвпливовіших імен у фігурному катанні» (англ. «25 Most Influential Names in Figure Skating List») журналу International Figure Skating Magazine і була названа найвпливовішою фігуристкою в сезоні 2002-2003.

У 1999 році вона отримала нагороду «Historymakers Award» від Лос-Анджелеського китайсько-американського музею (англ. Los Angeles Chinese American Museum).[44]

У січні 2009 року вона була призначена членом Президентської Ради з фізичної культури і спорту (англ. President’s Council on Physical Fitness and Sports) при Джорджі Буші.[45][46][47] 3 травня 2009 року Лос-Анджелеське китайське історичне товариство Південної Каліфорнії (англ. Los Angeles Chinese Historical Society of Southern California) вшанувало Мішель Кван званням «Прославлений китайський американець в спорті» (англ. «Celebrating Chinese Americans in Sports»).[48]

Особисте життя[ред. | ред. код]

З 19 січня 2013 Мішель одружена з директором стратегічного планування Клей Пелл (нар.1981), з яким вона зустрічалася 20 місяців до їхнього весілля.

Програми[ред. | ред. код]

Кван сидить в зоні «сліз і поцілунків» на чемпіонаті США 2002 року. Поруч з нею її батько, який був її тренером на тому змаганні.
Сезон Коротка програма Довільна програма Показові
2005—2006 Totentanz
Ференц Ліст
аранжування Максим Мрвіца
Прелюдія в до-діез мінор Ор. 18
Сергій Рахманінов
A Song for You
Наталі Коул
2004—2005 Адажио
из балету «Спартак (балет)»
Арам Хачатурян
Болеро
Моріс Равель
хореограф Крістофер Дін
You Raise Me Up
Джош Ґробан
This Used To Be My Playground
Мадонна
2003—2004 The Feeling Begins
из фильма «Остання спокуса Христа»
Пітер Гебріел
Тоска
Джакомо Пуччіні
Fallin'
Аліша Кіз
2002—2003 The Feeling Begins
из фильма «Остання спокуса Христа»
Пітер Гебріел
Арранхуенський концерт
Хоакін Відре Родріго
у виконанні Ікуко Кавай
Fields of Gold
Єва Кессіді
2001—2002 East of Eden
Ли Холдридж
Концерт для фортепіано № 3 и
Елегійне тріо № 2
Сергій Рахманінов
(хореограф С.Канавара)
[Шехеразада (Римський-Корсаков)]]
Римський-Корсаков Микола Андрійович
у виконанні Нью-Йоркського
філармонічного оркестру

(хореограф С.Канавара)
Fields of Gold
Єва Кессіді
(хореограф С.Канавара)
2000—2001 East of Eden
Лі Холдрідж

Rush
Ерік Клептон
Song of the Black Swan
Ейтор Вілла-Лобос и
Dumky Trio
Антонін Леопольд Дворжак
The Miraculous Mandarin
Бела Барток
Beautiful World
Sumi Jo

This Time Around
Лінда Едер
1999—2000 A Day In The Life
Джон Леннон і Пол Маккартні
у виконанні Джефф Бек
(хореограф Лорі Ніколь)
The Red Violin
John Corigliano
у виконанні Джошуа Белл
(хореограф Лорі Ніколь)
The World Is Not Enough
Garbage
Hands
із Joy: A Holiday Collection
Jewel
(хореограф Лорі Ніколь)
1998—1999 [[Кармен-сюїта}]
Щедрін Родіон Костянтинович,
Carmen Fantasie
Franz Waxman і
саундтрек із фільму «Кармен» (1983)
Пако де Лусія
(хореограф Лорі Ніколь)
Ариадна
Оркестровая сюїта № 3
Оркестровая сюїта № 6
Жуль Массне
Improvviso in Re Minore
Ніно Рота, у виконанні Ґідон Кремер
(хореограф Лорі Ніколь)
Kissing You
Des'ree
1997—1998 Концерт для фортепіано № 3 і
Елегійне тріо № 2
Сергій Рахманінов
(хореограф Лорі Ніколь)
Lyra Angelica
Вильям Олвин
Gymnopedie #3
Ерік Саті
(хореограф Лорі Ніколь)
On My Own
із мюзиклу «Знедолені»
у виконанні Кахо Сімада

Dante’s Prayer
Лоріна МакКенніт
(хореограф Лорі Ніколь)
1996—1997 Оркестровая сюїта № 3
Жуль Массне
і музика з балету «Червоний мак»
Глієр Рейнгольд Моріцевич
(хореограф Лорі Ніколь)
Гюлістан — Баяті ширазі
Фікрет Аміров и
Lion of the Desert
із фільму «Лоуренс Аравійський»
Моріс Жарр
(хореограф Лорі Ніколь)
Winter
Торі Еймос
(хореограф Лорі Ніколь)
1995—1996 Romanza
Сальвадор Бакарисс
Fiesta Flamenca
Монти Келли
Саломея
Миклош Рожа
Танець семи покривал
Ріхард Штраус
East of Eden
Лі Холдрідж
Just Around the Riverbend
із мультфільму «Покахонтас»
Джуди Кун
1994—1995 Yellow River Piano Concerto
Xian Xinghai
у виконанні Yin Chengzong і Chu Wanghua
Рондо капріччіозо
Каміль Сен-Санс
Fantasia on Greensleeves
Ральф Воан-Вільямс
East of Eden
Ли Холдридж
1993—1994 Арія індійського гостя
із опери «Садко»
Римський-Корсаков Микола Андрійович
East of Eden
Лі Холдрідж

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Змагання 1991-92 1992-93 1993-94 1994-95 1995-96 1996-97 1997-98 1998-99 1999-00 2000-01 2001-02 2002-03 2003-04 2004-05 2005-06
Зимові Олімпійські ігри 2 3 WD
Чемпіонати світу 8 4 1 2 1 2 1 1 2 1 3 4
Чемпионати світу сред юніоров 1
Чемпіонати США 9 J. 6 2 2 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1
Фінали Гран-прі 1 2 2 2 2
Етапи Гран-прі: Skate America 7 2 1 1 1 1 1 1 1
Етапи Гран-прі: Skate Canada 1 1 1 2 3
Етапи Гран-прі: Nations Cup 1
Етапи Гран-прі: Trophée Lalique 3 1
Игри доброї волі 2 1 2
Gardena Spring Trophy 1 J.
  • J. = юніорський рівень
  • WD = знялась зі змаганнь

Примітки[ред. | ред. код]

  1. California Births, (1905-1995)
  2. Athlete bio at usfigureskating.org Архівовано 2005-04-24 у en:Wayback Machine., accessed September 8, 2006.
  3. For Americans, lots of medals but a 'faceless' Olympics, by Mark Sappenfield, staff writer of The Christian Science Monitor, accessed September 6, 2006.
  4. Video Spotlight - Michelle Kwan Архівовано 2006-08-24 у en:Wayback Machine., Asian Media Watch, accessed September 6, 2006.
  5. People in the News Spotlight - Michelle Kwan, CNN People in the News, accessed October 8, 2006.
  6. Harris Interactive - America's favorite Athlete, Harris Interactive
  7. [Jose Antonio Vargas The Michelle Kwan Myth, Worth its Weight in Gold, Washington Post
  8. Michelle Kwan slimed in China, USFSA
  9. The Winning Attitude: What It Takes to Be A Champion by Michelle Kwan, 1999; Publisher: Hyperion Press
  10. Michelle Kwan, Heart of a Champion, ISBN 0-590-76340-7
  11. Christine Brennan, Inside Edge, ISBN 0-684-80167-1
  12. Michelle Kwan graduating from University of Denver San Francisco Gate, June 6, 2009
  13. [http://www.du.edu/today/stories/2009/06/2009-06-04kwan.html News | DU Today}}
  14. Hu’s Visit: Bush’s Chinese Diplomacy—Lost in Translation, accessed September 9, 2006.
  15. Michelle Kwan named U.S. public policy ambassador USA Today, November 1998
  16. [http://newsblogs.chicagotribune.com/sports_globetrotting/michelle_kwan/ Globetrotting: Michelle Kwan
  17. [http://www.du.edu/today/stories/2009/06/2009-06-06-Kwan.html News | DU Today}}
  18. Michelle Kwan на сайті Internet Movie Database (англ.), accessed September 9, 2006.
  19. City of California, EastWest Ice Palace Архівовано 2007-05-21 у en:Wayback Machine., City of Artesia, California, accessed October 8, 2006.
  20. List of Kwan’s endorsements
  21. Figure Skating Champion Michelle Kwan To Serve As Celebrity Representative and Spokesperson for Disney, February 16, 2006, accessed September 6, 2006
  22. See ISU Judging System, which replaced the 6.0 system in 2004.
  23. See The tragedy of turning 20 by Christine Brennan, July 12, 1999, USA Today accessed October 9, 2006.
  24. 1998 Nationals: Lipinski Fall, Kwan wins with 6.0s CBS Sportsline
  25. Judges in Tears USA Today, 1998 accessed October 13, 2006
  26. Kwan vows to fight until 2002 CBS Sportline, Feb 1998 accessed October 13, 2006
  27. Mistaken Headline Underscores Racial Presumptions. Editor & Publisher. 1998-04-25. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2011-07-13. 
  28. Butyrskaya wins; Russians Sweep Slam Figure Skating, March 1999 accessed October 13, 2006.
  29. Young Ballerinas Chases Kwan ESPN, January 2000 accessed October 13, 2006.
  30. No. 2 With a Bullet Sports Illustrated, February 2000 accessed October 13, 2006
  31. Kwan wins Fourth Title ESPN, February 2000 accessed October 13, 2006.
  32. See 2000 Worlds Skate Recap Scandal dampens 2000 Worlds, USA Today accessed October 9, 2006.
  33. Kwan dismisses longtime coach SFGate.com — October 2001 accessed October 14, 2006.
  34. See Hughes Edges Slutskaya, Kwan for Gold Hughes Edges Kwan and Slutskaya to win gold, CNN Sports Illustrated, February 21, 2002 accessed October 9, 2006.
  35. Clarey, Christopher (March 27, 2004). FIGURE SKATING; Kwan's Short Program Not Short Enough; Cohen Is Leader. The New York Times. Процитовано May 12, 2010. 
  36. アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 2007-09-28. Процитовано 2007-07-23.  Retrieved 23 July 2007
  37. Kwan Says Thanks, but No, to NBC's Offer Архівовано 2007-02-16 у en:Wayback Machine., By David Bauder, AP Television Writer, 12 February 2006, accessed September 6, 2006.
  38. People in Sports | Michelle Kwan The Seattle Times. Article by The Associated Press, October 16, 2007. Accessed November 4, 2007.
  39. Michelle Kwan To Skip 2006-07 Competitive Season, United States Figure Skating Association, 6 September 2006, accessed September 6, 2006.
  40. [1] Michelle Kwan won’t compete in Vancouver. Helene Elliott. Los Angeles Times. August 01, 2009. ]
  41. Kwan Returning To Ice For August Show. Associate Press. 2009-07-03. Процитовано 2009-07-03. 
  42. Michelle Kwan Off the Ice. ABCNews. 2010-02-17. Архів оригіналу за 2010-02-19. Процитовано 2010-02-17.  (video)
  43. Yu-na, Kwan to do another show in July. The Korea Times. 2010-06-04. Архів оригіналу за 2012-03-11. 
  44. CAM Annual Historymakers Awards Banquet Архівовано 2008-12-30 у en:Wayback Machine.
  45. Associated Press (7 January 2009). Michelle Kwan to be appointed to President's Council on Physical Fitness. The Honolulu Advertiser. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 13 January 2009. 
  46. Bush Makes More Last-Minute Appointments. The Washington Post. 7 January 2009. Процитовано 13 January 2009. 
  47. Kwan appointed to President's Council on Physical Fitness. United States Olympic Committee. 7 January 2009. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 13 January 2009. 
  48. CHSSC News and Notes April 2009 Архівовано 2011-03-12 у en:Wayback Machine.

Посилання[ред. | ред. код]