Перейти до вмісту

Нікаб

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жінка у нікабі в Алеппо, Сирія. така різновидність нікаба має лише невеликий розріз для очей
Жінка у нікабі в Об'єднаних Арабських Еміратах. Така різновидність нікаба має доволі широкий розріз, де видно і частину лоба жінки

Ніка́б (араб. نقاب (niqāb) — «покривало») — мусульманський жіночий головний убір, що закриває обличчя, з вузьким прорізом для очей. Різниця між нікабом і хіджабом полягає в тому, що хіджаб прикриває все тіло жінки, крім обличчя та рук, тоді як нікаб прикриває лише обличчя, проте жінки, які носять нікаб, зазвичай прикривають і руки також[1]. Відповідно до інших джерел, нікаб — термін, який означає одяг, який прикриває не лише обличчя, а й все тіло включаючи руки[2]. Є два різновиди нікаба: половинний нікаб, де розріз для очей достатньо великий і видно частину лоба жінки, та повний нікаб, де залишається лише невеликий розріз для очей (див. ілюстрації)[2].

Нікаб, на відміну від хіджаба, не обов'язковий для мусульманки, хоча в мусульманських країнах нікаб дуже поширений. У Судані та Саудівській Аравії потрібно одягати і хіджаб, і нікаб, хоч би якого віросповідання ви були. В Ірані хіджаб обов'язковий, хоча обличчя можна залишати відкритим.

Найпростіший нікаб складається з налобної пов'язки (смужки із щільної тканини, що зав'язується на лобі за допомогою тасьм ззаду) і пришитих до налобної пов'язки двох прямокутних хусток. Одна хустка пришивається до налобної пов'язки знизу і лише по краях — вона повинна спадати на обличчя таким чином, щоб залишався проріз для очей. Друга велика хустка пришивається без жодних прорізів — вона повинна повністю закривати волосся жінки.

Іноді до тієї ж лобової пов'язки кріпиться ще один шматок легкої прозорої тканини — він утворює вуаль і заплющує очі.

Різні погляди мусульман на носіння нікабу

[ред. | ред. код]

З погляду шаріату обов'язковим для жінки є носіння хіджабу. На думку Юсефа аль-Карадаві, носіння нікаба не є обов'язковим чи бажаним для жінки, а відноситься до категорії допустимого[3]. Традиція повного закриття особи не належить до обов'язкових розпоряджень ісламу.

Ставлення урядів різних країн до носіння нікабу

[ред. | ред. код]

Законодавчі заборони носіння нікабу

[ред. | ред. код]
  • Бельгія Бельгія: Закон, який забороняє носити «будь-який одяг, який закриває більшу частину особи», був прийнятий 28 квітня 2011 року в Бельгії. Порушникам загрожує штраф до 137 євро, а рецидивістам – тиждень в'язниці[4][5];
  • Італія Італія: Слідом за Францією подібний закон намагаються ухвалити в Італії[6];
  • Республіка Конго Республіка Конго: у 2015 року носіння нікабу та бурки було заборонено у громадських місцях у Республіці Конго[7];
  • Туніс Туніс: Після двох терактів[ru], що сталися в центрі Тунісу наприкінці червня 2019 року, прем'єр-міністр Тунісу Юсеф Шахед підписав указ, який забороняє жінкам носити нікаби в державних установах[8];
  • Франція Франція: 14 вересня 2010 року Сенатом Франції після довгих дебатів був схвалений Закон про заборону носіння паранджі, хіджабу та нікабу[9]. У 2014 році Європейський суд з прав людини вирішив, що заборона у публічних місцях одягу, що приховує особу, не порушує Європейську конвенцію про права людини[10];
  • Швейцарія Швейцарія: У вересні 2013 року жителі кантону Тічино стали першими у Швейцарії, які проголосували за заборону на носіння паранджі та нікабу у громадських місцях. На користь цієї заборони висловилося близько 65 % учасників кантонального референдуму[11].

Нікаб в іудаїзмі

[ред. | ред. код]

У сучасному Ізраїль і існує крихітна маргінальна група ультраортодоксальних жінок, які практикують носіння нікабу. Ця традиція не має жодного історичного коріння і не заснована на постановах іудейських віровчителів, а є проявом ригоризму у дотриманні принципу «цніут» (צניעות — «скромність»). Представниці цієї групи зустрічаються в Єрусалимі та її передмістях, населених ультраортодоксами (Бейт-Шемеш, Тель-Монд та інших.). Традиція носіння нікабу зазнає серйозної критики як у світського населення, так і з боку ультраортодоксальних рабинів. Єменські єврейки практикували (до репатріації їхньої громади до Ізраїлю) носіння нікабу так само, як і арабські жінки.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. BBC - Religions - Islam: Niqab. www.bbc.co.uk (брит.). Процитовано 3 грудня 2019.
  2. а б A Brief History of the Veil in Islam. Facing History and Ourselves. Процитовано 3 грудня 2019.
  3. Мечеть в Екатеринбурге пообещали не сносить. islamnews.ru (рос.). Процитовано 24 вересня 2025.
  4. Бельгия вслед за Францией говорит: “Гюльчатай, открой личико!”. euronewsru (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 24 вересня 2025.
  5. L’interdiction de la burqa est votée - lesoir.be. lesoir.be. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 24 вересня 2025.
  6. www.islam.ru https://www.islam.ru/rus/2010-09-21/?single=34023. Процитовано 24 вересня 2025. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  7. Congo-Brazzaville bans Islamic face veil in public places - BBC News. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 24 вересня 2025.
  8. После терактов в Тунисе запретили носить никабы в госучреждениях. Interfax.ru (рос.). 5 липня 2019. Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 24 вересня 2025.
  9. Исламские лидеры Франции призвали уважать закон о запрете ношения никаба. ИА "Инфо-Ислам". www.info-islam.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2025.
  10. HUDOC Search Page. hudoc.echr.coe.int. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 24 вересня 2025.
  11. В швейцарском кантоне Тичино запрещено ношение паранджи в общественных местах. Девятый канал (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 24 вересня 2025.