Безкозирка

Безкози́рка (кашкет-безкозирка) — формений кашкет без козирка.

Історія[ред. | ред. код]

У листопаді 1811 безкозирка була введена в Російської Імператорської армії і на флоті як повсякденний, буденний головний убір у всіх частинах армії і флоту.

З середини XIX в. на безкозирках стали робити білі облямівки — вузькі білі канти — деталь, що збереглася і на сучасних безкозирках.

Перші стрічки в російському флоті з'явилися на клейончатих капелюхах матросів в 1857 році і не пізніше 1872 на кашкетах. До тієї пори на околицю матроських кашкетів ставилися лише прорізні букви і цифри, які зафарбовувалися або підкладалися жовтим сукном. У 70-х роках XIX ст. російською флоті вводиться чорна безкозирка із стрічкою, на якій наносилися написи назв флотського екіпажу і корабля. Точний розмір, форма літер на стрічках, як і самі стрічки, були затверджені для всього рядового складу російського флоту 19 серпня 1874. У радянському флоті шрифт на Червонофлотських стрічках був затверджений в 1923 році.

Особливою стрічкою на безкозирках радянських моряків є стрічка гвардійських кораблів, затверджена разом з гвардійським знаком в 1943 р. Стрічка гвардійських кораблів має забарвлення стрічки Ордена Слави з чергуються смуг помаранчевого і чорного кольору, що відповідає кольорам георгіївської стрічки (існує вказівка 1769, де сказано, що кольори дано: помаранчевий — колір полум'я і чорний — колір порохового диму). Крім того, стрічка служила для утримування у вітряну погоду безкозирки на голові матросів — кінці стрічки обв'язувалися навколо шиї (або ж стрічки затискали зубами). Довжина стрічки була більше, ніж у сучасних безкозирок і становила близько 160 см.

Слід відзначити той факт, що безкозирка — дуже зручний формений флотський головний убір і з цієї причини безкозирки були введені на багатьох флотах з тими чи іншими змінами як формений головний убор для матросів.